7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Слово редактора

Готуючись до великого празника Різдва Христового, кожен з нас по-особливому переживає цей час Пилипівки: хтось більше часу приділяє молитві і духовному читанню, хтось практикує чесноту стриманості у їжі і напоях чи, обмежуючи себе у якихось навіть дозволених утіхах, а хтось інший старається щедріше практикувати діла милосердя. Саме цими трьома головними добрими ділами Церква закликає нас переживати час посту: більше треба молитися, вистерігатися зла і творити добрі діла, щоб, відновившись, достойно святкувати Прихід Божого Сина серед нас.

 

Ми вже роздумували з нашими читачами про потребу глибшої і частішої молитви у житті християнина, особливо у приготуванні до Різдва Христового. А зараз прагну зупинитися на темі милосердя. Таке красиве українське слово, яке нагадує нам про зміст всього, що його стосується: мати миле серце, відкрите на потреби інших, це діяльне прагнення допомогти кожному, хто знаходиться у потребі. Милосердя є втіленням заповіді любові до Бога і до ближніх.

Read more...

Слово редактора - 14.12.2017

Наша Церква протягом літургійного року має чотири пости, серед яких є Чотиридесятниця або так званий Великий Піст, Петрівка, Успенський і Пилипівка. 28 листопада, після дня пам’яті святого апостола Филипа, розпочинається передріздвяний піст, який триває до Святого Вечора, 6 січня. Він також триває 40 днів. Перед кожним з двох найбільших літургійний свят – Великоднем та Різдвом – є особливий час приготування, коли Церква закликає вірних пройти певний шлях духовного відновлення, щоби могти гідно і достойно пережити таїнства Христового життя разом із Ним.

Цей піст відіграє особливу роль в житті християнина: він є часом закінчення року Божого, а, отже, і часом благодарення за пережитий рік, а також і часом приготування до Різдва Христового, яке щороку переживаємо з особливою побожністю. Різдвяний піст у Західній Церкві називають таким словом латинського походження, як «адвент», що означає прихід, а йдеться саме про прихід Христа, про Його святе народження. Якщо хтось мав нагоду бувати в цей період на Заході або в римо-католицькому храмі, то міг побачити на престолі від однієї до чотирьох різнокольорових свічок, які засвічують поступово, за чотири тижні до Різдва, і вони є таким своєрідним символом, який нагадує про поступове наближення Різдва Ісуса Христа. Цей піст чимось нагадує нам піст Мойсея, який постив 40 днів і тоді удостоївся прийняти таблиці Божих Заповідей. Ми також, гідно попостивши, зможемо прийняти Ісуса Христа – Боже Слово, що станеться тілом – воплотиться і оселиться між нами (пор. Ів 1,14).

Read more...

Слово редактора - 30.11.2017

Всі ми любимо ходити до храму і кожен християнин особливо любить свій храм: той, у якому його чи його родичів хрестили, той, у якому прийняли Таїнство вінчання, той, у якому можна почути Слово Боже і вознести до Господа молитви. Кожен по-особливому любить той храм, до розбудови чи прикрашання якого він особисто спричинився, брав участь, жертвуючи своїм часом, своїми талантами чи своїми грошима. А брати участь у такій справі, як побудова чи старання про красу храму – це особлива нагода, яку ніколи не можна опустити, бо Господь її дає не всім і не у всі часи. Але все ж-таки, сьогодні я хочу роздумати про «красу храму».

Ми всі любимо молитися у красивих храмах і дуже часто можна почути такий вислів: «Який гарний храм!». В чому ж полягає краса храму? Хто може зробити храм красивим і який саме храм дійсно можна назвати красивим? Красою називаємо характеристику особи, місця чи якогось об’єкту, що приносить людині відчуття приємності, задоволення. Мистецтво має навіть таку ціль – творити красиві речі, які би людям приносили приємність та насолоду. Кожен храм повинен приносити людині радість і задоволення від того, яким він є і що в ньому є. Звичайно, головне у храмі – це молитва, зокрема Свята Літургія, але зараз ми роздумуємо про інший аспект храму – його красу.

Read more...

Слово редактора - 16.11.2017

Протягом 27-28 жовтня у стінах Івано-Франківської духовної Семінарії ім. Святого Священномученика Йосафата проходила IV Міжсемінарійна науково-практична конференція на тему: «Отець Єремія Ломницький та шлях до святості станіславівських новомучеників». Такі імена наших душпастирів, як о. Єремія Ломницький, Блаженномученики Григорій Хомишин, Симеон Лукач та Іван Слезюк, які своїм життям засвідчили вірність Христові і його Церкві, повинні жити в серцях і в пам’яті вірних нашої Архієпархії та надихати до гідного християнського життя. Якщо про блаженномучеників ми вже неодноразово читали, то особа о. Єремії не є назагал дуже відомою. Але вже довший час в нашій архієпархії ми молимося за його прославу, тобто про зарахування його до лику святих, оскільки він був першим ректором нашої Духовної Семінарії, 110-ліття заснування якої відзначаємо в цьому році.

Про нього висловилася свого часу Блаженна Йосафата Гордашевська, перша Сестра Служебниця, співзасновниця Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії: «Знав Господь Бог потребу свого народу і вибрав одного чоловіка, котрий не боявся трудностей, не жалував праці і пожертвовання для слави Божої, котрий з великою надією на поміч Божу взявся до діла, і в своїх стараннях не спочив доти, доки не допровадив діла до кінця. Був се отець Єремія Ломницький – місіонер, василіянин».

Read more...

Слово редактора - 02.11.2017

Кожна людина, яка хоч раз у житті взяла участь у якомусь паломництві, дуже часто прагне знову повторити таку практику. Паломництва чи, як ми їх ще називаємо, прощі, можуть бути пішими, коли люди йдуть пішки більшу чи меншу відстань, і тут нам на думку спадає Крилос, Погоня, Гошів, Унів. А коли відстані є великими, то люди користуються різним транспортом – літаком, поїздом чи автобусом. І тут варто згадати Святу Землю, Фатіму, Люрд. Паломництва – це один із засобів, які практикує Церква від перших років її існування для осягнення певної цілі, яку можна окреслити словами Божої Заповіді: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю» та «Люби ближнього твого, як себе самого» (пор. Мт. 22, 37-39). Одним із таких місць, які останніми роками відвідують численні наші співвітчизники, є містечко Меджугор’є, де, згідно зі свідченнями візіонерів, з 1981 року і по цей день об’являється Пресвята Діва Марія. Що ж треба знати християнам, коли вирушають у паломництва і, зокрема, у Меджугор’є.

22 жовтня 2017 року, в неділю зранку, в день Святого апостола Якова та Святого Івана Павла ІІ, великих святих «паломників», і я з групою вірних повернувся з паломництва по святих місцях молитви й покаяння – Меджугор’є, Будапешт (базиліка Святого Іштвана), Марія Повч (чудотворна ікона Богородиці). Паломництво – це один зі способів, які пропонує Свята Церква від перших років християнства для своїх вірних, щоб провести час у глибшій молитві, приступити до Сповіді і до Святого Причастя, відвідати храми і брати участь у спільних богослужіннях.

Read more...

Слово редактора - 26.10.2017

З такими словами звернувся наш Патріарх Святослав до Папи Франциска в часі свого робочого візиту до Ватикану, який тривав від 9 до 12 жовтня, запрошуючи Його відвідати Україну. Приємно спостерігати на відстані, через засоби масової інформації, як Отець і Глава нашої Церкви, представник українського народу, бере участь у такого роду міжнародних заходах, що є свідченням того, що наша Церква є Церквою Вселенською, тобто Католицькою, бо саме слово «католицька» походить від грецького слова «καθολικός», що означає цілісний, універсальний, вселенський, неподільний. Належати до цієї Церкви – означає належати до спільноти вірних, які йдуть за Христом у Церкві, яку Він заснував на Петрі, кажучи: «Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають» (Мт. 16, 18). Все, що говорить Патріарх Папі, – це слова вірних нашого народу і нашої Церкви, а почуте від Святішого Отця він передає нам.

Декілька моментів з візиту нашого Патріарха до Риму заслуговують на особливу увагу і їх варто знати нашим вірним, розсіяним по цілому світі. Робочий візит Патріарха до Ватикану є свідченням того, що наша Церква є Церквою Католицькою, хоч і належить до Східних Церков і канонічно має назву «SUI IURIS», тобто «СВОГО ПРАВА». І кожна зустріч, привселюдна чи приватна, кожен діалог, спільні молитви є свідченням оцієї вселенської єдності і тішить серце кожного вірного нашої Церкви. Бо єдність – це особлива дія Божа, дія Святого Духа, як і кожен поділ – не від Бога. Ми, насправді, вдячні Богові за дар цієї єдності і належності до Католицької Церкви під проводом наступника Апостола Петра – Папи Римського. І за цю єдність та вірність наступникам апостола Петра наша Церква заплатила мученичою смертю численних її синів і дочок.

Read more...

Слово редактора - 12.10.2017

16 жовтня минає рівно 15 років, відколи Папа Іван Павло ІІ, нині Святий, оприлюднив Апостольський лист про молитву на вервиці «ROSARIUM VIRGINIS MARIAE». Також Він проголосив Рік Вервиці, що тривав від жовтня 2002 до жовтня 2003. Папа, звертаючись до вірних, в листі висловлює подяку Діві Марії за всі дари, які він отримав через Її заступництво в особистому житті та нагадує, що ця молитва призначена приносити плоди святості серед християнського народу. Наша українська Церква у жовтні має прекрасне марійське Свято – Покрова Пресвятої Богородиці, яке також покликане спонукати нас до збільшення синівської любові та відданості Діві Марії, як нашій Небесній Матері, шукаючи порятунку та захисту під Її святим Покровом. Наші священики і богопосвячені особи, а також і численні вірні з великою побожністю щоденно моляться вервицю, пригадуючи слова Богородиці у Фатімі, висловлені 13 травня 1917 року: «Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та кінця війни».

Звичайно, що кожен побожний християнин дуже цінує різні молитовні моменти, які трапляються у щоденному житті. Багато наших вірних ніколи не пропускають недільну Службу Божу, а багато стараються навіть і в будні дні не опустити нагоди, щоб приступити до святого Причастя. Численні родини моляться разом вдома – чи перед трапезою, чи ввечері перед сном. Попри загальноцерковні побожні практики та глибоке розуміння важливості недільного богослужіння, існують деякі народні побожності та традиції, коли християни той чи інший місяць посвячують молитвам до окремих святих: багато людей в березні моляться до Святого Йосифа, обручника  Пречистої Діви Марії, в травні беруть участь у так званих «маївках» – Молебнях до Богородиці, а в червні – у Молебнях до Христа Чоловіколюбця чи Серця Христового. Жовтень нагадує нам про важливість молитви на вервиці. Кожен з цих молитовних моментів є дуже цінним тоді, коли він спонукає віруючу людину ставати добрішою, лагіднішою, простішою та щирішою.

Read more...

Слово редактора - 05.10.2017

і розбудити її в інших людей

 

Остання неділя вересня – це день катехита в нашій Українській Греко-Католицькій Церкві. Це професійний день усіх тих, хто катехизує, тобто навчає святих правд віри, речей про Господа Бога і про Святу Церкву. Бути катехитом – це особливе покликання, дуже цінне і надзвичайно відповідальне. Катехитом може бути єпископ, священик, монах чи монахиня і навіть звичайний мирянин. Головне покликання катехита, за словами Папи Франциска, – це зберігати пам’ять про Бога і розбудити її в інших людей.

Вже досить знайоме нам слово «катехизація» має грецьке походження: наприклад, слово «κατηχισμός» перекладається як «навчаю», а слово Катехизм походить з грецького «κατήχησις» – навчання. В Новому Завіті святий Лука і апостол Павло вживають слово «katechejn» в розумінні усного передавання і переказування чогось іншим. Звідси слово катехит – означає вчитель правд віри, а катехуменат – це період навчання перед хрещенням, катехизація – це саме навчання, а катехитика – це наука про навчання правд віри, катехизм – це книга правд віри, офіційно затверджена Церквою. Отже, катехизація має на меті навчити людей правд віри, приготувати їх до активного церковного життя, або, як ми кажемо, оцерковити людину.

Read more...

Слово редактора - 28.09.2017

 

Кожного дня ми отримуємо багато інформації: хтось – через телебачення, інші – завдяки інтернету, хтось почує випадково на вулиці чи в автобусі, а хтось – від своїх друзів, знайомих. Багато інформації є доброї, а ще більше – не дуже доброї, інколи – дуже негативної, пов’язаної з різними вбивствами, аваріями, бійками, насиллям, скандалами. Як на це все реагувати християнинові, людині віруючій? Я не зможу дати абсолютну відповідь на всі моменти, але хочу запропонувати Вам, дорогі наші читачі, слова молитви і саму молитву, яка би могла по-християнськи налаштовувати нас на все, що потрапляє до нашої голови через наші очі і наші вуха: «Господи, дай мені зустріти з душевним спокоєм усе, що принесе мені цей день».

Християни – це люди, які повірили Христові й пішли за Ним; це ті особи, які почали жити Церквою Христовою, заснованою на Петрі, до кого Ісус сказав: «То ж і я Тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву, й що пекельні ворота її не подолають» (пор. Мт. 16, 16-20). Це ті особи, які, можна сказати одним висловом – «люблять Христа і Його Церкву», яка, незважаючи на різні бурі й випробування, живе вже майже дві тисячі років. Але ті ж самі християни – це не святі, це люди, які свідомі своїх немочей і гріхів, живуть і щоденно ведуть боротьбу за святість, за праведне життя, за досконалість. Ніхто не народився святим, але щодня, якщо забажає, може прагнути святості.

Read more...

Слово редактора - 14.09.2017

З 3 по 12 вересня у Львові проходить Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Розпочався він урочистою Божественною Літургією, яку очолив Блаженніший Святослав у Соборі св. Юра. Головною темою цьогорічного Синоду є: «Літургійне і молитовне життя УГКЦ». На це зібрання з’їхалися всі єпископи, які силою Церковного права та своєї присяги мають обов’язок брати у ньому участь. Духовну і молитовну єдність Папи Франциска своєю присутністю засвідчив Апостольський Нунцій в Україні Архієпископ Клаудіо Гуджеротті. Що ж нам – народові Божому – духовенству і мирянам, варто знати про такий щорічний захід нашої Церкви?

Слово «синод» походить від грецького слова «Σύνοδος» і означає збори, схід, зібрання, нарада. А Синод єпископів – це є зібрання всіх єпископів нашої Церкви для вирішення і обговорення актуальних питань з життя Церкви та втілення її місії проповідування Царства Божого у світі. Наша Церква має синодальний устрій і прообразом такого синодального зібрання, синоду – була колегія апостолів. Кожен єпископ є наступником апостолів, і так, як колись збиралися апостоли, так сьогодні збираються єпископи, щоб дбати за добро Церкви, її розвиток та утверджувати інших у вірі. Згідно з церковними законами, Синод Єпископів збирається щороку і кожне засідання Синоду є канонічним за умови присутності двох третин єпископів, зобов’язаних брати у ньому участь.

Read more...

Слово редактора - 07.09.2017

 

(Тарас Шевченко, «І мертвим, і живим»)

Вересень для нас, українців, та й для багатьох інших народів світу асоціюється зі школою, з навчанням, оскільки саме 1 вересня відзначаємо День Знань. В цей день лунають «перші дзвоники», відбуваються благословення школярів та студентів священиками, маленькі діти чекають того дня, щоб вперше переступити поріг школи. Людина покликана пізнавати, тому змалечку йде до школи, щоб вчитися, щоб пізнавати світ, щоб краще зрозуміти навколишнє середовище, людей, суспільство, щоб зрозуміти, для чого вона на цій землі і яке її покликання. Але сьогодні я не про дітей…

Часто дорослі процес навчання асоціюють з дітьми, школярами та студентами і забувають, що вчитися, пізнавати треба завжди, протягом цілого життя. Коли ми заглянемо до Святого Письма, то можемо прочитати дуже цікаві речі: коли Ісусові було дванадцять років і він з Йосифом та Марією пішли в Єрусалим на Свято Пасхи, то малий Ісус залишився в храмі, а його батьки не помітили, як він зник. «Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям… Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей» (Лк. 2, 46-47, 52).

Read more...

Слово редактора - 31.08.2017

More Articles...

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL

Start
Prev
1