7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

50-річний ювілей «Тижня молитов за єдність християн»

З 18 по 25 січня 2018 року вже 50-й рік поспіль триватиме відомий на увесь християнський світ «­Тиждень молитов за єдність християн». З 1968 року його організовує спільна робоча група Всесвітньої ради Церков (майже усі православні та протестантські Церкви світу)
та Папська рада для сприяння єдності між християнами.

Темою цьогорічних духовних роздумів є слова з книги Виходу (15, 1-21): «Правиця Твоя прославилась у силі». Цей клич був запропонований християнами регіону Карибів — групи островів в Атлантичному океані між Північною і Південною Америкою. Колективна ідентичність цього регіону базується як на географічних основах, так і на схожому історичному досвіді в колонізації їхніх земель та в протистоянні іноземним пануванням над ними. Тому тамтешні християни забажали звернути увагу на «справедливу правицю Бога», що допоміг місцевому населенню в минулому звільнитися з рабства та здобути свободу.
Ця всесильна Господня рука додає сьогодні надію і відвагу кожному народові, який потерпає від чужоземних зазіхань, що особливо є актуальне для нашої української держави та наших Церков. Молячись, щоб Господь подав нам єдність, ми віримо, що «правиця Божа» в скорому часі позначиться і у нашій сплюндрованій землі, засіє зерно свободи, надії та любові.
Протягом цього тижня по наших парафіях, без сумніву, щось відбуватиметься; по великих містах служитимуться спільні Молебні або чин спільного Водосвяття і все це для того, щоб помолитися спільно усім християнам різних відламів. Проте у вихорі масової інформації це все звичайно, що загубиться. Трошки більше місця темі екуменізму (рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій) буде по католицьких медіях. Але що ж відбувається в конкретній практиці? Усі ці розмови про глобальний екуменізм прекрасні, однак чого вони вартують, коли чуєш, що локальні спільноти ще досі виясняють якісь міжконфесійні конфлікти, коли люди у своїх родинах сваряться на релігійному ґрунті, бо ніяк не можуть вирішити, у чиїй церкві хрестити дитину. І саме тут є найбільший парадокс. Те, що в задумі нашого Господа Ісуса Христа мало бути знаком однієї віри та приналежності до одного Спасителя (Еф. 4,5), стає причиною взаємних образ, ворожнечі і розділення.
Тому сьогодні, хто вірує в Ісуса Христа, запрошений запитати себе: що ж таке екуменізм у звичайному житті — без декларацій та лозунгів при оголошеній нагоді, а на щодень — у буденному житті?
Звичайно, це нелегко усвідомити, а ще важче практикувати щоденну любов до когось, що є відмінним від мене, відчитати в його обличчі образ і подобу Божу. Зрештою, просто усвідомити, що якщо я вірю в життя вічне, в рай, то мабуть, що Господь у ньому не споряджатиме окремих апартаментів для православних, католиків чи протестантів. Там приготована справжня спільнота любові, про яку вухо не чуло і око не бачило, що Господь приготував вірним своїм.
Уся природа створена на зразок Пресвятої Трійці, де одна Особа є сопричасною з Іншою. Це саме відображається і в природі, яка є сотвореною за програмою сопричастя. Погляньмо на воду, яка жертвує собою, щоб наповнити життям усі інші живі створіння. Але щоб заіснувала вода, перед цим ще інших три атоми, у свою чергу, мусіли пожертвувати собою (два атоми водню і один кисню, H2O). Отож, поєднання — це продовження життя, поділ — це смерть. Тому, даючи своїм учням останні настанови (Ів. 13-17), Ісус на закінчення Тайної вечері підносить довгу молитву до Отця, котру сьогодні часто називають Архиєрейською молитвою Ісуса Христа! У ній Христос молиться за Церкву всіх часів. Молиться також і за нас, християн ХХІ століття. Молиться за єдність учнів всіх часів, які увірують в Нього, завдяки місії, започаткованій апостолами, що триватиме протягом всієї історії: «Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене, … щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані, щоб світ увірував, що Ти Мене послав» (Ів. 17,22-23).
Також і Апостол Павло неодноразово закликає до духовної єдності християн: «Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії — вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення» (Еф. 4,4-5). Або: «Тож благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній» (І Кор. 1,10-13).
Християнське вчення закликає до єдності, до єдиного спільного почитання нашого Спасителя, до єдиної спільної молитви в ім’я віри, миру, взаєморозуміння і побудови царства Божого вже тут, на Землі. Без сумніву, молячись Архієрейську молитву за єдність тих, що увірують у Нього, Христос вже тоді найбільше страждав за майбутній поділ Його Церкви, яка щойно народжувалась в Його хресній дорозі, розп’ятті та воскресінні. Напевне цей моральний біль був значно сильнішим від цвяхів, якими прибили Його до хреста…
«Свята грішниця» — вислів, який бере свій початок в первісних Отців Церкви, розвинений відомим богословом ХХ століття Гансом Урсом фон Баль­тазаром. Мова йде про Церкву. Вона свята, бо заснована Христом і «пекельні ворота її не подолають» (Мт. 16,18), але заснована вона для спасіння грішників, з яких і складається.
Тому сміливо можемо стверджувати, що Церква як установа, заснована Христом, є святою, неподільною та єдиною, незважаючи на те, що її грішні діти вже понад десять століть роздирають одежу Христа, доказуючи свою правоту одні одним.
Читаючи схожі рядки, людській психології притаманно відразу відмежуватися, мовляв, які вони погані ті діти. Але напевно буде великою несподіванкою, а може і відкриттям для кожного з нас, що ті «вони» — це ми, я і ви, а в тому числі і вони, дорогі браття і сестри.
Тому Архиєрейську молитву Христа сьогодні кожен християнин мав би повторювати від власного імені, підставляючи «ми» на місце «вони» — і молитва готова, звичайно, якщо молимося її по-справжньому з трепетом, радістю та вдячністю.
В УГКЦ на заклик Владик Синоду триває безперервна молитовна акція, щоб кожного дня о 21.00 год. єднатися із своїх домівок усім вірним у спільній молитві за Україну. Роздумуючи над цьогорічним гаслом Тижня молитов за єдність християн «Правиця Твоя прославилась у силі», ми можемо у наших селах та містах запросити долучитися до цієї щоденної спільної молитви за Україну о 21-й годині наших друзів і знайомих з інших християнських конфесій. Ну і звичайно не забуваймо залишити місце у наших серцях для запрошення чи пропозицій також від наших братів і сестер з інших конфесій для творення чогось спільного на шляху примирення та шукання єдності. «Боже, вислухай благання, Нищить недоля наш край. В єдності – сила народу, Боже, нам єдність подай».
о. Іван Стефурак