7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Крізь призму років

Щоранку він прокидається і не снідає до того часу, поки не відслужить подячну Святу Літургію. Так триває вже багато років. Останнім часом отцю Івану важко ходити, тому спирається на паличку. Сил і натхнення додає думка, що за два місяці зустріне своє 90-ліття.

Отець-митрат Іван Козовик – професор, літературознавець, мовознавець,    декан  філософського   факультету Івано-Франківського Богословського університету. Проходячи разом з отцем стежинами його наповненого Богом життя, спілкуємось на цей раз на різноманітні теми.

– Молоді люди, які не ходили до храму змалку, кажуть, що  там нудно. Дехто ходить у церкву, коли йому зручно, коли там нікого нема, щоб побути наодинці з Богом... Чому обов’язково щонеділі ходити до церкви ?

– Бо цього нас вчить Божа Заповідь. Служба Божа нагадує нам життя Ісуса Христа, Його народження, вчительський уряд, терпіння, відкуплення. Людина має хоча би раз в тиждень пригадувати собі це, щоб укріпляти свою віру, побожно вислухавши Святу Літургію, і бодай раз в рік сповідатися і причащатися.

Є люди, які відмовляють вервицю, є такі, що дуже люблять Хресні Дороги. Це дуже добре, але маємо заповідь: пам’ятай день святий святкувати. Пропустити Службу Божу можна тоді, коли людина хвора, коли кудись поїхала, а там  немає церкви. В часи перших християн всі вірні сповідались та причащались кожного разу на кожній Службі Божій.

– Дехто вважає, що можна молитися співаючи, споглядаючи природу, граючи на музичних інструментах – і це теж молитва... Чому обов’язково молитись традиційні тексти молитовника?

– Що має в собі молитва? Прохання, перепрошення, жаль за гріхи. Тому найкращою є молитва «Отче наш», в якій є це  все. Отець Еміліян Тардіф, який був чудотворцем, навчав, як потрібно молитись. Коли ми молимось до Господа нашого Ісуса Христа, то Він знає, що нам потрібно. Ми можемо сказати просто: «Господи, ти знаєш, що мені треба. Дай мені те».

Чи мати не знає, що потрібно її дитині? Знає і дає. Але коли син просить: «Мамо, якщо ти мене любиш, то купи мені скутер!», а мати відповідає: «Тому що я тебе люблю, тому я тобі цього не куплю!»

Так само й Ісус Христос любить нас і показує своїм життям, як Він жив, що мав, що з Ним зробили. А Господь нам дає те, що нам необхідно.

– Що можна просити у Бога, а що не можна? Про добрий врожай,  погоду, про те, щоби вчасно виплатили зарплату, щоб діти поступили у вуз можна молитися?

– А чому не можна? Можна! Наведу вам приклад. Один монах ходив від села до села зі скарбонкою, просив грошей на будівництво храму.  Заходить в дім однієї жінки, котра сушила коноплі. Вона дає кошти і каже: «Прошу вас, отче, помоліться, щоб була гарна погода, треба, щоб коноплі висохли». В іншій господі господар клепає косу. Побачив монаха і просить: «Отче, помоліться, щоб пішов дощ, а потім щоб виглянуло сонце, щоб легко косилося». А в крайній хаті якраз мали сіно збирати. Тому просили так: «Помоліться, щоб зранку було сонячно, ясно, а після обіду, коли сіно буде в стодолі, хай ллє, як з відра». Кожен просив того, що йому було треба. А монах вклякнув на коліна й каже: «Боже, дай, щоб було і так, і сяк, і так, і сяк».

– На сповіді людина має визнавати власні гріхи, а про свої проблеми має говорити із духівником. А як знайти того духівника?

– Найкращим порадником має бути парох. Священик, котрий закінчив духовний заклад, має свою паству, він повинен бути і сповідником, і духівником. Часто  люди приходять до мене на сповідь в катедру, але вони нічого не знають, не вміють сповідатись, бо парох їх не вчить. А буває, що людина ніколи і в церкву не ходить у своєму селі чи навіть місті. Тож парох має їй нагадати про її обов’язок – бути в Божому домі щонеділі. А скільки живуть невінчаних на парафіях! Священики повинні про те дбати, нагадувати людям, що вони живуть у смертельних гріхах. На жаль, багато отців у цьому плані нічого не роблять, не катехизують.

Як стати терплячим до свого ближнього, якщо у маршрутці тебе штовхають, у магазині обважують? Є якісь практичні поради?

– Потрібно бути активним християнином. Сваркою ніхто нічого не досягне. Терпіння дасть набагато більше. Можна сказати: «А ви до церкви ходите? Та бійтеся Бога, не грішіть!» Є брехня брехні – не рівня, злочин злочинові – нерівний! Можна вкрасти олівець, а можна – машину.

Прагнути бути багатим – це  нормальне бажання?

– Абсолютно, ні! Багатство – не є чеснотою. Знаєте, хто найбільше скоює самогубств? Мільйонери та мільярдери!

Подивіться на життя Ісуса Христа! Він був багатий? А його учні якими були? Ми маємо просити Бога про благословення і допомогу, щоб жити, щоб годувати родину. Господь нам дасть те, що нам потрібно.

Знаємо з Біблії, що легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в Царство Небесне. Боже провидіння діє через людські вчинки. Багатий часто є духовно хворим, бо думає тільки про одне: як стати ще багатшим.

Усі великі святі не були багатими. Багатство псує людину. Є лише окремі випадки, що багаті люди допомагають бідним. Якби таких було більше!

– Які найбільші гріхи сучасності?

– Сучасних гріхів немає. Дуже гірко, що люди не розуміють, що аборт – це вбивство. Матері думають, що мають право вирішувати долю дітей. Розлучення, життя на віру, тобто без шлюбу, чужолозтво, гомосексуалізм – тяжкі гріхи. Вседозволеність, невиконання Божих заповідей призводить до цього.

– Зараз багато людей нарікають. Що таке нарікання?

– Наведу приклад. Підходить до мене жінка і каже: «Отче, чи Бог є на світі, чи нема? У мене був єдиний син. Спортсмен, красень, мав 20 років, але потрапив в аварію і загинув! Чому Бог допустив, щоб він помер?» А я її питаю: «А ви аборти робили?» На що вона відповідає: «Та то було давно. Я була студентка. Грошей не було, квартири ми не мали».

«Бог вам дитину дав? Дав! Чому ви її знищили? Може, й не одну, а двох або й трьох. А тепер Бог взяв собі своє, а ви на Нього нарікаєте? Яке маєте право нарікати?»

Нарікання – це відсутність віри. Віра – це не комерція, я – тобі, ти – мені. Або часто молоді люди купляють собі машини за батьківські гроші, а їздити не вміють. Роблять аварії, а потім всіх звинувачують, нарікають, кажуть, що невинні.

Кожна людина буде відповідати перед Богом особисто. Але Ісус Христос є дуже милосердний.

Був такий священик о. Юліан Катрій. Він, служачи Святу Літургію,  міг сказати під час ектенії: «Зараз в храмі з правого боку стоїть чоловік. Бог його зціляє від тяжкої недуги». Коли отець виходив з церкви, той чоловік підходив і дякував о. Юліану. На що священик відповідав: «Не мені, а Богові дякуйте». А був у нього й інший випадок. Якось він сказав: «У притворі стоїть молода жінка. Бог її зціляє від четвертого ступеня раку». Отець вийшов з церкви, щоб з нею поговорити, а її нема. Аж наступного дня жінка підійшла і подякувала. «А чому ви вчора не зайшли до храму?» – питає отець. «Бо я – повія, мене всі знають. Якби люди довідались, що Бог мене зцілив, то, мабуть, каменували б», – відповіла оздоровлена.

«А скільки є таких, що живуть, як  ти?» – не відступає парох. «Я і ще 43 жінки» – стиха мовила колишня грішниця. «То збери усіх в одному домі, я прийду до вас, дам науку, а потім висповідаю і запричащаю», – сказав о. Юліан Катрій. Бачимо, що Господь – добрий і милосердний, Він готовий прощати і найбільшого грішника, який лише стане на поріг храму.

Спілкувалась Юлія БОЄЧКО.

На світлині: о. Іван Козовик.