7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Провадити все у Христі!

 

(Продовження, поч. у чч. 9-44)

 

НАУКА 13.

СЛУЖБА БОЖА — БЕЗКРОВНА ЖЕРТВА

 

Чому безкровна жертва відбувається і поновлюється, коли вистачало кривавої жертви?

Тепер виникає запитання: навіщо безкровна жертва, коли за всіх людей вистачало кривавої жертви на Голготі? На це така відповідь. Ми зобов’язані приносити від себе жертву Господу Богу, тобто ми зобов’язані всіма проявами нашого життя прославляти Бога, дякувати Йому, перепрошувати і приносити Йому надолуження за наші гріхи, а також просити і благати про все, що потрібне для нашого вічного і дочасного добра.

Ми, однак, як створіння обмежені, не можемо так гідно прославляти Бога, Йому дякувати, Його перепрошувати і просити, як цього вимагає необмежена Божа велич. Тому Ісус Христос відновлює і продовжує свою криваву жертву під час Служби Божої безкровним чином, щоб ми у злуці із Його жертвою необмеженої і безконечної вартості могли виконати ті чотири справи, які здійснюються через Христову жертву.

Отже, Ісус Христос від нашого імені за нас тут приносить безкровну жертву і хоче, бажає, щоб і ми разом з Ним цю жертву приносили.

Як маємо брати участь у Службі Божій?

Це нам треба добре розуміти, бо тоді зрозуміємо, яку вартість має для нас Служба Божа і як ми повинні брати участь у Службі Божій. Передовсім, коли маємо брати участь у Службі Божій, ми повинні злучити наші наміри із намірами Ісуса Христа під час Служби Божої, ми повинні жертвувати себе разом із жертвою Ісуса Христа. І тому, коли маємо вислухати Службу Божу, потрібно у собі збудити такі думки: „Господи Ісусе, всі мої наміри лучу із Твоїми намірами, а заразом себе цілком жертвую із Твоєю жертвою». А відтак, або побожно молишся, або береш участь у відправі Служби Божої, передовсім, коли є співана Служба Божа.

Церква наказує під гріхом вислухати Службу Божу в неділю і свято.

Через цю причину Церква наказує під тяжким гріхом, щоб у неділю і свято вислухати Службу Божу. Вона, таким чином, хоче спонукати людей, щоб вони бодай у неділю і свято пригадали собі жертву, яку мають від себе принести Богові, спонукати їх, щоб вони не надавали надмірного значення праці будніх днів, а зате у недільні та святкові дні піднеслися духовно, щоб люди знали, що вони не є волами і кіньми, призначеними тільки для звичайної праці, але, щоб бодай у недільні та святкові дні пригадати собі своє вище призначення і щоб разом із безкровною жертвою Ісуса Христа віддавати хвалу Богові, Йому дякувати за все отримане добро, Його перепрошувати за всі гріхи і просити про подальшу допомогу та благословення. Тому хай ніхто не каже, що Бог є всюди, отже всюди можна Богу помолитися і в неділю і свята, і не обов’язково в церкві. Це правда, що Бог є всюди і всюди можна Богу помолитися, але Ісус Христос не всюди приносить жертву, а тільки у церкві. І тому в церкві вірні повинні зібратися, щоб тут брати участь у безкровній жертві, і разом із Ісусом повинні й себе жертвувати.

Незбагненна всемогутність, мудрість і любов Ісуса Христа.

Треба нам подивляти незбагненну всемогутність, мудрість і любов Ісуса Христа до нас. Бо ця безкровна жертва відбувається по цілому світі і нема години або хвилини, в якій би не правилась Служба. Як небо є засіяне зорями, так земля є покрита вівтарями. І коли в одній частині землі закінчується час відправи Служби Божої, то в іншій починається. Коли у нас полудень, то на іншій частині землі — ранок. І так у кожній хвилині, у кожній годині на безлічі вівтарях приноситься безкровна жертва, на безлічі вівтарях Ісус Христос від імені людей, за людей та з людьми прославляє Бога Отця, складає подяку, переблагає і випрошує всі щедроти й дари для людського роду.

Службі Божій завдячуємо всі ласки і дари.

Коли правиться Служба Божа, тоді небо Службі Божій радіє, душі в чистилищі отримують пільги завдячуємо всі та втіхи, на землю, немов роса, спадають ласки і дари, добродійства Божі, а пекло тремтить у своєму проклятті. Доки правиться Служба Божа, доти світ стоїть. Коли відправиться остання Служба Божа, коли не стане Найсвятішої Євхаристії на землі, тоді прийде кінець світу, тоді настане страшний суд над усіма людьми на землі. Бо у кожній Службі Божій Ісус Христос молиться, славить, дякує і переблагує загнівану справедливість Божу та виєднує милосердя Боже.

Стримання кари Божої справедливості.

Коли, однак, не стане Ісуса Христа у Найсвятішій Євхаристії, коли вже не буде правитися Служба Божа, тоді не буде кому гідно молитися за людський рід і приносити жертву, і тоді скінчиться Боже милосердя й настане суд справедливості.

В одній церкві, у Живний Четвер, під час Служби Божої, після освячення одна монахиня вибухнула голосним плачем так, що почалося замішання у церкві. Після Служби Божої її покликав Єпископ, який правив Службу Божу, для пояснення. Вона відповіла: „Преосвященний Отче, прошу простити, що я спричинила замішання під час Служби Божої, але від того, що я бачила, я не могла стриматися від голосного плачу. Відразу після освячення я бачила Ісуса Христа, розп’ятого на хресті. Я не помиляюся, я добре бачила. З-під терня на Його голові спливали краплі крові по лиці, з ран Його спливала кров, тіло Його зранене, і я чула такі слова: „Отче, Отче, пощади народ мій! І хоча гріхи того народу викликають Твій гнів, однак, споглянь на мої рани і через ті мої рани пощади мій народ!“ Коли я це бачила і чула, то не могла стриматися від голосного плачу, бо відчула ту невичерпну доброту, милосердя і любов Ісуса Христа до людей і те, як люди завдячують Ісусу Христу“.

Так справді діється під час кожної Служби Божої, і коли б ми були гідні, то ми те саме бачили б і чули. І ми так само не могли би втриматися від плачу, бо пізнали б і відчули, що завдячуємо кожній Службі Божій.

Стримання і зв’язання завзятості та злоби диявола.

Сатана — ворог Божий і наш — дихає ненавистю і знищенням людей. Він є таким завзятим, що хотів би цілу землю обернути в руїну. Він намагається у своєму лукавстві всякими способами губити людські душі, руйнувати Боже царство на землі. Однак, Служба Божа в’яже силу і лють диявола і він не може робити таких капостей, які хотів учинити.

Один пан, втративши якусь частину маєтку, почав терпіти спокуси від диявола, котрий завжди йому підшіптував, щоб той повісився. У тому своєму нещасному становищі він вдався за порадою до священика, котрий доручив йому щоденне відбування Служби Божої. І справді кожного дня, коли цей пан вислуховував Службу Божу, він був вільний від тієї спокуси. Бачачи таку полегшу зі Служби Божої, постарався за дозволом Єпископа про каплицю у своєму домі, а заразом дав утримання одному священикові, щоб для нього щодня правив Службу Божу. І мав спокій. Та одного разу той священик був запрошений на Службу Божу до близької місцевості. Пан на це погодився і постановив також прийти туди, щоб там вислухати Службу Божу того дня. Тим часом, затриманий обставинами, спізнився. По дорозі зустрів одного ґазду, що повертався вже зі Служби Божої. Коли пан довідався, що Служба Божа вже закінчилася, почав дуже бідкатися. Здивований ґазда запитав про причину його смутку, а пан йому відповів, що він тому так бідкається, бо втратив заслуги з вислухання Служби Божої. Ґазда на це сказав, що він готовий відступити тому панові свої заслуги за плащ, у який був одягнений той пан. На це пан радо згодився, не знаючи про те, що не можна духовних заслуг міняти за речі земні. Відтак той пан удався до тієї місцевості, де мав бути на Службі Божій, а коли повертався, то на тім самім місці, де заміняв плащ за заслуги з вислухання Служби Божої, знайшов висячого на дереві газду. Так, отже, Бог покарав того ґазду, котрий злегковажив заслуги і вартість Служби Божої. І тому диявол перестав спокушати пана, але натомість почав спокушати ґазду, і за допустом Божим той через свою жадібність піддався спокусі і повісився.

Служба Божа стримує і в’яже людське лукавство.

Та не тільки диявольську лють в’яже Служба Божа, але також лукавство людське. На світі здійснюються всякі страшні злочини, але їх було б набагато більше, якби не Служба Божа. Життя між людьми на світі було б неможливим, якби Служба Божа не стримувала диких людських похотей. Згіршення, розпуста, мордування, вбивства, ошуканства, крадіжки, ненависть і всякі кривди тріумфували б і заповнили б цілу землю, якби Служба Божа не стримувала і не ставила меж людському лукавству та зіпсуттю.

Через Службу Божу вділюються всі інші дочасні добра й дари.

Через Службу Божу отримуємо також усі добродійства земного життя і благословення у нашій праці й трудах. Один ремісник, хоч мав численну родину, не зазнавав ніколи нестатків. Він мав завжди роботу і добре йому велося, але зате він ніколи не робив у святковий день чи неділю, ніколи не пропускав Служби Божої, і навіть у будні дні старався її вислухати. Інший, знов, працював, як то кажуть, днями і ночами, нераз у свято і неділю вдосвіта робив, однак йому кінці не сходилися, хоч і не мав численної родини. Здивований добрим життям побожного ремісника, запитав про причину його доброго життя. А той відповів: „Ходи, я тебе заведу на те місце, де сходиться щастя“. І повів його до церкви на Службу Божу. Так само другого і третього дня. Врешті, той другий ремісник питає: „А де ж властиво є те місце, де сходиться щастя? Бо ти мене провадиш до церкви, а не на те обіцяне місце!» Перший побожний ремісник йому відповів: „Я іншого місця не знаю». І тоді він зрозумів, про що йшлося. Від того часу ніколи у свято і неділю не робив, Служби Божої не пропускав, навіть у будні дні був на Службі Божій. І йому також добре вестися, бо Христос благословив його працю.

 

(Продовження у наступному числі)

 

† Григорій ХОМИШИН,

Єпископ Станиславівський.

«Парафіяльна місія».