7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Молитва на вервиці – дорога до Христа

Уже вкотре я уважно та вдумливо перечитую статтю головного редактора газети «Нова Зоря» о. Йосафата Бойка «Жовтень – місяць молитви до Богородиці», в якій докладно, з любов’ю розповідається про історію молитви на вервиці, про виняткове значення цієї молитви в житті кожного християнина, тому що всі таємниці вервиці (радісні, страсні, славні, світлі) – це активізація усіх наших морально-вольових, душевних і духовних зусиль, це роздум над земним життям і подвигом Сина Божого Ісуса Христа та Його стражданням на хресті в ім’я спасіння людського роду.

Відверто зізнаюсь, коли я перший раз читав дану публікацію, то не міг її спокійно сприймати, мені сльози заливали очі, особливо тоді, коли читав про те, які благодаті обіцяє дати Пречиста Діва Марія всім тим, хто буде з любов’ю молитися на вервиці та поширюватиме цю молитву поміж вірних, хто заохочуватиме до неї інших осіб.

Дуже добре, що в наших храмах перед початком Святої Літургії започаткували молитву на вервиці, бо вона (можна впевнено сказати) готує ґрунт для зустрічі з самим Господом Ісусом Христом.

Між іншим, відомий випадок з часів Другої світової війни: сама вервиця як предмет врятувала життя людини. Коли в Катинському лісі поблизу Смоленська енкаведисти розстрілювали польських офіцерів, то одного рядового запідозрили в тому, що він офіцер, що він нібито приховує своє офіцерське звання. Та під час обшуку в нього знайшли вервицю, яку йому ще в дитинстві подарувала бабуся і на якій він не забував молитися. Між катами виникла суперечка, зав’язався спір. Нарешті вони дійшли висновку, що офіцери, як привілейований прошарок суспільства, таких речей не носили, вервички могли носити тільки вихідці з бідних родин, і таким чином смерть обминула цю людину.

Тож, шановні читачі, молімося на вервиці, щоб нас справді не спіткала нагла, несподівана смерть, а якщо нам не вистачає часу відправляти вервицю кожного дня, то використовуймо хоч недільні та святкові дні, коли священик разом з усіма провадить відповідні молитви. Це буде безцінний дарунок для наших грішних душ.

Степан БОВТЮК.

с. Серафинці

Городенківського району.