7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

ЧОМУ СПИМО?! PDF Print Email
Число 21 (897) від 6 жовтня 2011, Тема дня
Written by   
DATE_FORMAT_LC2

 Літеплість – одна з найгірших вад людини і суспільства, яку Господь суворо осуджує на сторінках Святого Письма. Ця літеплість є ознакою лінивства душі, байдужості, маловір’я. На жаль, нею вже тривалий час позначені чи не усі сфери нашого життя. Чи не тому Україна ось уже двадцять років не може вийти з хаотичних лабіринтів, блукаючи у пошуку своєї тотожності: духовної, історичної, політичної?

Потужним поштовхом до нашого національного пробудження покликана стати ініціатива останнього Синоду Єпископів УГКЦ, який у вересні проходив у Бразилії. Суть цієї ініціативи – Стратегія розвитку УГКЦ до 2020 року. Владики на чолі з Блаженнішим Святославом опрацювали всеохопний документ оновлення духовного, суспільно-громадського, міжконфесійного життя України, базуючись на вченні Євангелія та науці Церкви. Це оновлення повинно розпочатись з парафії, яка має стати центром життя релігійної спільноти. Мусимо визнати, що після миттєвостей духовного піднесення українців на початку 90-х років минулого століття, їхня християнська активність помітно охолола, проявляючись щонайбільше у відвідуванні недільних богослужень і зрідка – в участі у прощах. Наше ж сьогодення вимагає набагато більшого. Зокрема, опіки над шкільною і студентською молоддю, над перестарілими і хворими людьми, над розділеними сім’ями трудових емігрантів тощо. Всі ці напрямки духовно-соціальної праці повинні стати основою життєдіяльності парафії, а відтак – і всього українського суспільства.

Звичайно, виконання цієї Стратегії потребує чималих зусиль, відповідальності і самопосвяти усіх причетних осіб: передусім священиків, монашества і небайдужих мирян. Дехто може скептично зауважити: мовляв, ми пам’ятаємо дуже багато захмарних проектів ще з радянських часів, але жоден з них так і не був реалізований. Погоджуючись із слушністю цього закиду, все ж хочемо особливо наголосити: Стратегія розвитку УГКЦ – це справа усієї Церкви, заснована на тисячолітньому досвіді і скріплена молитвою. А найголовніше – вона покликана до виконання самим життям, яке потребує якнайширшої євангелізації: починаючи з сім’ї і закінчуючи суспільно-державними інституціями. Найкращою відповіддю на наш скепсис і нехіть, які, на жаль, вже стали національною рисою українців, нехай стануть слова Блаженнішого Святослава в одному з його останніх інтерв’ю: „Ми всі боїмось якихось невдач, але справжній християнин повинен щиро і глибоко знати, хто він є насправді і визнавати це перед Богом”.

Відрадно наголосити, що Українська Греко-Католицька Церква та її провід завжди піклувалися духовним та морально-етичним станом українського суспільства, стаючи на захист прав і свобод громадян. Це суспільне служіння послідовно продовжує і Блаженніший Святослав. Зокрема, на прес-конференції у Києві 5 жовтня він, представляючи Стратегію розвитку  УГКЦ, від імені Синоду Єпископів УГКЦ також оприлюднив зміст листа до керівництва України, у якому констатовано про невідрадний стан справ у сфері соціально-економічної політики, застосування вибіркового правосуддя, утиски української мови через звуження сфер її застосування, масове закриття шкіл з українською мовою навчання. Порушено також тему вимушеної міграції та повне самоусунення влади від проблем повернення заробітчан в Україну.

Підсумовуючи сказане, Глава УГКЦ навів слова Папи Венедикта XVI, який свого часу сказав, що уряд без закону перетворюється у зграю розбійників та закликав українське суспільство до відповідальності за долю країни. Він також наголосив, що для УГКЦ важливо, щоб Україна відбулась як європейська держава.

о. Ігор Пелехатий.

 

 

 

Християнський часопис «Нову Зорю» –

в кожну родину нашої Архієпархії!

 

Дорогі наші вірні брати і сестри!

Звертаємося до Вас і нагадуємо, що настав час передплати «Нової Зорі» на 2018 рік. Отож ласкаво просимо кожного з Вас продовжувати передплачувати наш часопис, поширювати його і доносити слово Боже, слово Церкви і слово Митрополита до кожної оселі нашої Митрополії. Ваша пожертва та ваша молитва є запорукою життя нашого часопису та великою допомогою у поширенні християнських цінностей серед нашого народу в такі непрості часи.

Вартість передплати на місяць становить 17, 28 грн., а через редакцію – 14, 45 грн.

Передплатний індекс – 30072

Дякуємо Вам за те, що Ви є з нами!