7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ НА ВАРТІ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Пам’ять

(До 25-х роковин розкопок жертв Дем’янового лазу і 25-х роковин з часу створення історико-просвітницького товариства „Меморіал” ім. Василя Стуса)

14 жовтня 2014 року історико-просвітницьке товариство „Меморіал” відзначило дві важливі дати: 25-і роковини від початку розкопок жертв сталінських репресій в Дем’яновому лазі і 25-і роковини від дня створення Івано-Франківського історико-просвітницького товариства „Меморіал” ім. Василя Стуса. Обидві дати в часі майже збігаються, але хронологічно склалось так, що першими були розкопки в Дем’яновому лазі і через короткий час було юридично оформлене товариство „Меморіал”.

Створення історико-просвітницького товариства „Меморіал” дало можливість повернути з небуття імена невинно убієнних тоталітарною системою наших співвітчизників. До складу “Меморіалу” на момент його створення входили 7 осіб. Головою товариства обрано п. Зіновія Думу, а членами товариства: Ігоря Андрухіва, Петра Арсенича, Степана Каспрука, Романа Круцика, Богдана Ребрика і Олександра Смоляка.


Виходячи зі змісту прийнятого Статуту історико-просвітницького товариства “Меморіал”, було визначено такі основні напрямки його діяльності:

1. Пошукова робота:

- пошуки жертв сталінського терору і родин репресованих;

- пошуки документів, фотографій, речових доказів і запис спогадів очевидців;

 - організація розкопок і проведення перепоховань.

2. Просвітницька робота:

- оперативна інформація населення про хід розкопок;

- оформлення фотовиставок, фотовітрин, стендів;

- проведення агітаційних поїздок по селах.

3. Патріотично-виховна робота:

 - увічнення пам’яті загиблих, друкування в пресі „Мартирологу”;

 - створення музеїв при районних осередках „Меморіалу”;

 - ведення „Книги Пам’яті”.

4. Соціально-правова робота:

 - консультативна і практична допомога з питань реабілітації;

 - благодійна робота з одинокими і малозабезпеченими репресованими й реабілітованими.

Перші в Радянському Союзі розкопки жертв комуністичних репресій в Дем’яновому лазі було розпочато у четвер, 21 вересня 1989 р., в день Різдва Пресвятої Богородиці. Старший слідчий обласної прокуратури Микола Данилів запропонував голові “Меморіалу” прийти в Дем’янів лаз, куди о 16-ій год. прибув екскаватор “Беларусь”, яким було розкопано 13 пробних ям і лише в 14-ій ямі було виявлено залишки напівзітлілого одягу, під яким знаходились людські скелети.

Всього в трьох похованнях Дем’янового лазу виявлено 524 скелетованих трупи людей, з яких: чоловічої статі - 359, жіночої статі - 151, стать не встан. - 14. Разом - 524.

При уважному обстеженнi мiсць поховань виявлено велику кількість особистих речей закатованих (перстенi, кульчики, ґудзики, мундштуки, годинники, монети, гребенi, зубні щітки, деформовані снаряди і гільзи та iншi дрiбнi речi). На деяких предметах (монетах, гiльзах, фiрменних ґудзиках) були проставленi роки випуску, фiрменнi знаки та iншi позначки, якi представляли велику iнформативну цiннiсть.

Але найбільш вагомими розкопками, які проводив “Меморіал” за чверть століття свого існування, стали розкопки в с. Пшеничники.

14 вересня 2010 р. було розпочато розкопки в с. Пшеничники, а 15 вересня 2011 року вони були завершені. Значна тривалість (1 рік і 1 день) і складність розкопок обумовлена певними вагомими причинами, які були властиві тільки цим розкопкам. В чому полягала складність:

1. Велика площа. В Дем’яновому лазі виявлено тільки три поховання загальною площею 144 м2 , а в Пшеничниках площа, на якій проводились розкопки, становила понад 5300 м2 , що у 37 разів перевищувала площу розкопок у Дем’яновому лазі.

2. Місце розкопок. У Дем’яновому лазі поховання знаходились у звичайному ґрунті, а в Пшеничниках поховання знаходилось на дні і по берегах русла пересохлої річки з великим вмістом гравію. В окремих місцях глибина русла досягала 3 м. Вся площа поросла буйною травою і високим верболозом.

3. Стан скелетованих останків. У Дем’яновому лазі скелетовані останки людей знаходились компактно. В той час як у похованні в Пшеничниках виявлено тільки 54 відносно цілих черепи і незначна кількість непошкоджених великих трубчастих кісток, а решта черепів і всі інші кістки скелетів були дуже пошкоджені, що значно ускладнювало їх дослідження.

В результаті проведених розкопок в с. Пшеничники було виявлено 623 жертви, з яких: дітей - 82, чоловічої статі - 317, жіночої статі - 179, стать не встан. - 45. Разом - 623.

І на закінчення хочу згадати про людей, які сумлінно і з відчуттям обов’язку віднеслись до розкопок, щоб повернути історії пам’ять про невинно убієнних.

В першу чергу хочу відзначити керівника розкопок п. Василя Тимківа, провідного наукового співробітника музею, який надзвичайно сумлінно займався всіма організаційними питаннями, яких на його долю випало чимало.

Варто згадати і про тих людей, які безпосередньо працювали на розкопках та засвідчили сумлінною працею своє відношення до тих, кого вони повертали з небуття в лоно нашої історії. В цих моїх словах закладена не тільки елементарна похвала, але й глибока сутність сказаного вище. Люди, котрі займалися розкопками, розуміли, яка відповідальність покладена на них і чим вони зобов’язані тим, у кого життя обірвалось не з їхньої волі. А це гідне подиву відношення до своєї праці, яке межує з громадянським подвигом, полягало в тому, що вони старались не пропустити і віднайти в землі найменшу кісточку, розмір якої не перевищував величину нігтя мізинця. Крім того, в процесі розкопок було виявлено 1144 зуби дорослих людей і вже як щось неймовірне — 1593 дитячі зубки.

Тому я від щирого серця хочу подякувати їм за звитяжну працю та назвати імена й прізвища тих людей, які здійснили цей громадянський подвиг: Іван Павликівський, Микола Онисько, Богдан Топчевський, Василь Закутинський, Іван Задесенець, Петро Цигановський, тракторист Василь Федишин, Оксана Неквасюк, а також студенти Духовної семінарії та Чернівецького університету.

Після розкопок, які описані у другому виданні книжки “Непокараний злочин”, було проведено ще 7 раз розкопки у наступних населених пунктах області: в с. Пістинь Косівського району (2009 р. – 11 жертв), в с. Кричка Богородчанського району (2009 р. – 1 жертва), в с. Пшеничники Тисменицького району і тричі у селищі Більшівці Галицького району. В селищі Єзуполі Тисменицького району розкопки ще не завершені.

Підсумовуючи описане вище, можна представити в цифрах загальний підсумок роботи історико-просвітницького товариства “Меморіал” за чверть століття, який характеризується такими показниками:

1. К-сть розкопок з участю судмедексперта - 73;

2. К-сть нас. пунктів, де проводились розкопки з участю експерта - 56;

3. В результаті проведених розкопок виявлено жертв - 2736.

Стать виявлених жертв: дітей - 243, чоловіча - 1682, жіноча - 595, не встан. - 216. Разом - 2736.

4. Кількість самовільних розкопок - 40; в 7 містах розкопано жертв - 45; в 33 селах розкопано жертв - 166;

5. В результаті самовільних розкопок виявлено жертв - 211.

6. Загальна к-сть проведених розкопок (73+40) - 113;

7. Загальна к-сть нас. пунктів, де проводились розкопки (56+40) - 96;

8. Загальна к-сть виявлених жертв (2736+211) - 2947.

Найбiльш значними по кількості виявлених жертв були розкопки:

– в с. Пшеничники, де виявлено 623 жертви, з яких 82 дітей;

– в Дем’яновому лазi, де виявлено 524 жертви;

– на меморiальному цвинтарі в центрi м. Iвано-Франківська - 269 жертв, з яких 2 дітей;

– в селищі Войнилiв - 228 жертв, з яких 51 дитина;

– в селищі Єзупіль - 175 жертв, з яких 39 дітей. Розкопки ще не закінчені;

– в м. Бучачі Тернопільської обл. - 167 жертв, з яких 57 дітей.

Українська земля усіяна багатьма братськими могилами, починаючи від могил Батурина, Биківні, Бабиного Яру та інших. А тепер до них приєднався Дем’янів Лаз та багато інших місць розкопок, які вже є нашою історією, про що написано вже багато книжок.

1. У збірнику “Дрогобиччина – земля Івана Франка” за 1997 р. надрукована моя перша стаття про розкопки в Дем’яновому лазі “Ексгумація жертв большевизму”.

2. У 1999 р. до 10-х роковин розкопок в Дем’яновому лазі я написав першу книжку „Непокараний злочин”.

3. Письменник Г. Бурнашов у 2000 році написав книжку „Дем’янові лази”.

4. Василь Ніньовський у 2002 році написав книжку „Відлуння ленінського пекла”.

5. Письменник Г. Бурнашов у 2002 році написав книжку „Дем’янові лази”.

6. У липні 2009 р. до 20-х роковин розкопок у Дем’яновому лазі була надрукована друга моя книжка „Непокараний злочин”.

7. У вересні 2009 р. вийшла книжка „Дем’янів лаз. Геноцид Галичини” Р. Круцика.

Омелян ЛЕВИЦЬКИЙ.

На світлинах: карта-схема виявлених і розкопаних поховань та місць ймовірних поховань жертв комуністичних репресій у Івано-Франківській області; головки і нижні кінці стегнових кісток, виявлені під час розкопок у с. Пшеничники.