7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 33 (941) від 30 серпня 2012


„Колись ми були гордими та юними, бо нас вели вперед тютюнники, тепер ми стали необачними, і нас ведуть вперед табачники”, — на цей доволі влучний вислів про нинішню ситуацію в державі натрапив десь два роки тому, коли антиукраїнська влада тільки починала розкручувати маховик зачищення українського простору. Автор тих рядків вже тоді зумів побачити у „регіоналівському бульдозері” таку цінну „деталь”, без якої цей механізм не зміг би так впевнено робити з України губернію північного сусіда. Не випадково сьогодні згадуємо цю „деталь”, бо перебуваємо на порозі Дня знань, а ця „деталь”, тобто Дмитро Табачник, є міністром освіти і науки, молоді та спорту України. Людина, яка всіма своїми фібрами люто ненавидить все, що пов’язане з Україною і українством. 

23 серпня у Благодійному фонді «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» відбулося свято першого портфелика. Цього року 80 першокласників та 70 учнів 2-11 класів отримали шкільні портфелики, канцтовари, шкільне приладдя, необхідні для занять у школі.

 Серед дітей, які отримали свій портфелик, першокласник Данилко. «Нашу сім’ю дуже виручає цей портфелик, бо у нас три маленькі дитини. Працює тільки чоловік, – розповідає мама Данилка пані Наталія. – Ще треба гроші на форму, на книжки і зошити. Цього року ввели нову програму й лише на зошити треба 160 гривень. Якщо зібрати все разом, виходить більше тисячі гривень. З допомогою „Карітасу” нам було значно легше зібрати Данилка до школи».

«Сьогодні закликаю вас до навернення і святості»

Саме під такою назвою пройшла цьогоріч ІV Всеукраїнська молитовна зустріч у світлі послань Божої Матері з Меджугор’є. Ясна Гора у Гошеві прийняла у свої благодатні обійми тисячі дітей Богородиці, які прибули сюди  з усіх куточків України, щоби навчатися у школі Марії любити її Сина.

 Програма розпочалася Божественною Літургією, яку служили понад десяток священиків як греко-католицького, так і римо-католицького обрядів. Гостями зустрічі були о. Любо Куртовіч — монах-францисканець з Боснії і Герцеговини, який служив на парафії св. Якова в Меджугор’є, а зараз є виховником семінаристів у Загребі (Хорватія), та засновниця спільноти «Світло Марії», координатор для паломників зі Східної Європи Тереза Гажіова.

В останню неділю серпня повсюдно великими і малими групами мешканці та гості міста Долини збиралися для того, щоб вирушити до місця освячення фігури Божої Матері. Кожен старався прийти якомога швидше для того, щоб вибрати зручне місце у затінку дерев, а також ближче до імпровізованої сцени. Всі з нетерпінням чекали урочистої миті. Вона настала і право зняти біле покриття з фігури отримали її автори. Закономірно, що конкурсна комісія вибрала проект, котрий запропонували уродженці Долинщини – скульптор Василь Заляско родом із села Сукіль та архітектор Руслан Романишин із села Оболоня.

Всі присутні побачили красу і велич фігури Матері Божої. Здалося, що місто заполонила тепла хвиля любові й благодаті. Відтепер Пресвята Богородиця взяла під опіку Долину з навколишніми селами. Вона вдивляється вдалечінь, на широку дорогу, зустрічаючи всіх подорожуючих.

Наша сім’я утворилася у 1991 році і складається з чотирьох осіб: я, дружина та двоє дітей.

В травні 2010 року дружина захотіла розлучитися зі мною, сказала, що я нічого не досягнув у житті і нічого не хочу досягнути. Подружні відносини були дуже напружені, дружина вважала мене ворогом її життя, сказала, що хоче трохи пожити для себе. Одного разу, дуже стривожений, дорогою на роботу я зайшов на подвір’я  храму Пресвятого Серця Ісуса, де стоїть місійний хрест, і сказав: «Ісусе, збережи мою сім’ю, моє подружжя». Ввечері почав молитися до Івана Павла ІІ, щоб за його заступництвом Господь Бог зберіг сім’ю. Тоді у сні з’явився дружині Іван Павло ІІ і сказав до неї: «В тебе ж діти».

Цілоденна молитва за Україну

Село Савелівка Бучацької Єпархії, що на Тернопільщині, є папським відпустовим місцем ще з 1873 року, яке надав папа Пій ІХ. Цього року на День Незалежності України тут біля Чудотворної Савелівської ікони Божої Матері цілий день просили в Господа благословення і доброї долі для України.

21-24 серпня у м. Яремче (Ямна) в монастирі сестер-мироносиць відбулися реколекції для катехитів Івано-Франківської архієпархії.

 

23 учасники мали можливість молитися, розважати та навчатися під проводом отця-реколектанта Романа Терлецького. Темою для роздумів була постать та твори Патріарха Йосифа Сліпого, а саме його «Заповіт» та послання «Великого бажайте».

Тримаю у руках незвичний рукопис: щоденник прощі „автостопом” о. Ігоря Іваніва і його соратника Назара до Меджуґор’я (Боснія і Герцеговина). З цікавістю, здивуванням і захопленням гортаю сторінки. Як і можна було сподіватись, дорога була непередбачувана. Невідомістю був кожен день, але він був повний віри і надії на Господа. «Хоча кажуть, що надія вмирає останньою, для нас вона невмируща, бо надія наша від Бога. Ми з Ним в постійному діалозі», — ця фраза на сторінках запису того дня, коли покидали фізичні сили, але тримав живий, діяльний дух.

Спробуймо думками і роздумами помандрувати із нашими сміливими і твердими у вірі земляками.

Яка чарівна українська мова,

Які дзвінкі слова і вирази у ній,

Яке це щастя нею розмовляти,

Якщо родився ти на цій

землі святій!

Моїй мамі

 

Музика Я. Коваля,

слова Р. Завадович

 

1. Усміхнися, сонечко,

З неба, з висоти.

Нашу любу матінку

Нам озолоти

Прилітай же, пташечко, (2)

З тихого гайку,

Заспівай матусеньці

Пісеньку дзвінку.