7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 15 (1068) від 30 квітня 2015

Місяць травень в Католицькій Церкві традиційно присвячений особливому молитовному вшануванню Пречистої Діви Марії. В нинішньому році ми, українці, усвідомлюючи увесь драматизм загрози, яка нависла над нашою державою, потребуємо захисту Матері Божої, як ніколи досі, бо усвідомлюємо, що вистояти перед окупаційною навалою ззовні і перед олігархічно-корупційним спрутом зсередини нам без допомоги Неба буде не під силу.

Уряд утворив Організаційний комітет з підготовки та відзначення 150-річчя з дня народження Митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького та затвердив План заходів із відзначення ювілейної дати у 2015 році.

Розпорядження, розроблене Міністерством культури, прийняте на засіданні Кабінету Міністрів 29 квітня. Організаційний комітет очолив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр культури В’ячеслав Кириленко. До складу Комітету увійшли: заступник Міністра культури України з питань європейської інтеграції Андрій Вітренко, директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури Андрій Юраш, представники Міністерства фінансів, Міністерства освіти і науки, Міністерства закордонних справ, Державного комітету телебачення і радіомовлення; Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, представники обласних державних адміністрацій, народні депутати, історики, релігієзнавці, громадські та культурні діячі.

26 квітня, у Неділю Жінок Мироносиць, в Молодіжному християнському центрі парафії Христа Чоловіколюбця і Блаж. Муч. Григорія, Симеона та Івана м. Івано-Франківська після св. Літургії відбулася неповторна урочиста подія – Великодні фестини.

Місцеві парафіяни, молодь і діти радісно вітали дорогих гостей – дошкільнят, школярів та вчителів з невеличкого села Гончарів, що на Тлумаччині. Юні таланти з Покуття, одягнуті в національні строї, підготували чудову Великодню програму – з гаївками, танками, піснями та жартівливими сценками.

25 квітня, у суботу, в Унівському монастирі Студійського уставу відбулася IV Всецерковна проща «Дорогою зцілення», яку організував рух «За тверезість життя», представником якого у Львівській архієпархії є о. Юрій Дрізд.

 

Розпочалася проща Божественною Архієрейською Літургією, яку очолив Преосвященний владика Тарас Сеньків, Єпарх Стрийський. Звертаючись до прочан під час проповіді, владика роздумував над стражданнями Христа, якого послав нам Небесний Отець для розуміння щастя, для розуміння власної гідності.

З перших днів свого призначення на єпископський престіл в Станиславові Владика Григорій Хомишин, як практикуючий душпастир, досвідчений місіонер та блискучий богослов, взявся рішуче, натхненно і невтомно орати духовний переліг неозорого поля своєї Єпархії.

 

При кожній нагоді він пригадував священикам і вірним, що Царство Боже – це дім Божий, оснований і побудований на вірі. Стіни того дому – це надія і любов, а дах того дому – це синівський страх Божий. Власне, Єпископ Григорій починав, продовжував і завершив будову Божого Дому на Вірі, Надії, Любові. Бо віра – це корінь, надія – це крона, а любов – плід, як це часто любив повторювати Владика.

20 квітня з благословення Кир Володимира Війтишина, Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського УГКЦ, розпочато  служіння в Тисменицькій центральній районній лікарні.

Капеланське служіння проводять отці церкви св. Архистратига Михаїла м. Тисмениці. (о. Роман Микієвич, о. Юрій Павлюк, о. Ігор Пилипчук). Служіння Святої Літургії відбуваються щодня о 15.00 год. Всі потребуючі мають змогу духовно користати зі Святих Тайн Сповіді, Євхаристії та Єлеопомазання.

Прес-служба Тисменицького деканату.

Слова, винесені у заголовок, здається, увібрали в себе всю велич пастирських діянь воістину Князя Христової Церкви – митрополита Андрея Шептицького.

 

Вони були сказані із просвітленою скорботою на заступництво перед Господом Богом про безбожних більшовиків 1940 року, коли радянські «визволителі» Західної України з варварським завзяттям виганяли з українських міст і сіл Дух Божий, вони, ті слова, вселяли в кожну християнську душу віру в незборимість християнського люду, відганяли страх перед смертельною небезпекою, вливали силу й відвагу галичанам — від дитини до немічного старця. Ослабленим фізично 75-літнім старцем був на той час і сам владика, але божественний вогонь його серця і помислів бажав знищити всі сатанинські наміри новітніх гонителів Христової віри.

 (До 100-річчя битви на г. Маківка)

Ще перед війною Росія за всяку ціну хотіла загарбати Галичину в Австрійської імперії, як «ісконниє рускіє зємлі» і включити її до складу царської імперії, а «уніатов возвратіть в свойо ісконноє казьонноє православіє», тим самим назавжди викорінивши мазепинський рух українофілів. Крім цього, Росія хотіла взяти під свої крила всіх слов’ян, в тому числі і південних, створити вихід у Середземне море, захопити Стамбул,  перетворивши його у православне місто.

Митрополит Андрей Шептицький впродовж свого життя постійно цікавився і підтримував духовно-патріотичні ініціативи української молоді.

Ось як про нього згадується у виданні журналу українського «Пласту» «Молоде життя» за вересень 1930 року в числі 7 (76), у статті під назвою «Наш Владика серед нас». Звісно, передати змісту усього тексту цієї статті у моєму авторському дослідженні життя й діяльності Андрея Шептицького неможливо, оскільки вона сягає близько 3-х сторінок друкованого тексту, але процитую Вам, читачам, найбільш цікаві фрагменти із його життя наприкінці  літа 1930 року...

За 7 кілометрів на південь від Зарваниці розкинулося с. Бобулинці Бучацького району. Біля центральної дороги, якою паломники їдуть до Зарваниці, побудована невеличка церква св. Архистратига Михаїла, яку освятив 21 листопада 2000 р. Преосвященний Владика Іриней Білик.

 В селі вже була церква св. Арх. Михаїла, збудована 1830 р., яку з часу закриття комуністичним режимом використовували як склад для зерна та міндобрив, а в 1991 році було дозволено її відкрити. Церква освячена як греко-католицька і належала до Івано-Франківської (тоді Станиславівської) єпархії, однак у 1991 році більшістю громади села її було переосвячено на православну Московського патріархату.