7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 32 (989) від 29 серпня 2013


Нинішня влада ось уже три з половиною роки системно і послідовно намагається витіснити український дух з України. Ці «настрої» відразу вловили проросійські сили, яких вистачає і в парламенті, і поза ним.

Відверто антиукраїнський закон про мови, масове закриття українських шкіл, різке падіння держзамовлень на українську книгу, вихолощення з підручників історії героїчних сторінок боротьби за самостійну державу і, натомість, повернення в них параграфів з радянських підручників. Очевидно, саме за «успіхи» в освітній сфері, за корупційні скандали у вишах орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня нагороджений з нагоди Дня Незалежності нинішній міністр освіти…

Про пріоритети Президента України свідчить також вибір людей, які віднині отримали найвищу державну відзнаку — стали Героями України. З-поміж  шести громадян такої честі удостоїлися генеральний директор і художній керівник Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки Міхаіл Рєзніковіч та народний депутат України від Партії регіонів Боріс Дєйч. Так, той самий Боріс Дєйч, якого парламентські журналісти неодноразово ловили на кнопкодавстві, тобто голосуванні не лише своєю карткою.

Незрячий священик отець Ігор Іванів знову здивував багатьох: разом зі своїми супутниками „автостопом” він відвідав Ватикан.

З кінця минулого року о. Ігор виношував ідею уже звичним йому способом побувати у Ватикані. Цього літа з ласки Божої йому вдалося здійснити цей задум. Разом з ним у дорогу вирушили паламар церкви св. Параскеви м. Болехова п. Степан Парахоняк та п. Назар Костів з Івано-Франківська. 8 липня вони троє пішки відправилися у Зарваницю, бо саме таким був задум: віддати себе і свою подорож під покров Небесної Неньки. І Богородиця не опускала їх ні на мить, постійно опікуючись у нелегкій мандрівці до серця Католицької Церкви і в дорозі на свою Батьківщину.

З нагоди Року віри і 1025-ліття хрещення Русі-України відбулася чергова молодіжна проща до Гошева на Ясну Гору під євангельським гаслом «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне» (Мк. 10, 17).

Цю актуальну прощу (для молоді та родин), котру зорганізував голова молодіжної комісії Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йосафат Фітель ЧСВВ, ігумен і парох василіянського монастиря Царя Христа в Івано-Франківську, благословили Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин та о. Протоігумен Пантелеймон Саламаха ЧСВВ.

Молоді люди йшли до Цариці Карпат з усіх усюд: м. Івано-Франківська, м. Червонограда, м. Львова, м. Сколе, з численних місцевостей України. Також до велелюдного паломництва приєднались учасники з Києва та Вінниці. Юними паломниками різних потоків духовно опікувалися о. Йосафат Фітель ЧСВВ (Івано-Франківськ), о. Севастіян Бондаренко ЧСВВ (Червоноград), о. Захарія Слободян (Чортків), о. Миколай Микосовський ЧСВВ (Івано-Франківськ), о. Ігнатій Москалюк ЧСВВ (Червоноград), о. Іван Логай ЧСВВ (Дрогобич), брати-василіяни з Крехова й Брюховичів, семінаристи та сестри-василіянки з Івано-Франківська. Також до успіху молодіжної прощі долучилися численні аніматори-волонтери.

Слова, винесені у заголовок, – життєве кредо пароха церкви св. Миколая с. Павлівка Лисецького деканату о. митрата Ореста Шеремети, який відзначає золотий ювілей свого священства

Орест Шеремета народився 19 серпня 1932 року в с. Чесники на Рогатинщині у глибоко релігійній родині. Його батько Онуфрій Шеремета та матір Анастасія з роду Нагірняків були дуже побожними людьми і в такому ж дусі виховали свого сина, що, очевидно, спонукало його стати священиком.

У с. Пилипи, що на Коломийщині, з благословення Преосвященного Кир Василія відбулося освячення каплиці св. Василія Великого, приурочене 1025-річчю Хрещення України-Руси.

Одним із авторів ідеї є великий патріот села Василь Слободян, який поофірував на будівництво каплиці найбільше. Другу частину поофірували парафіяни села.

Святий Василій Великий – один із найулюбленіших святих місцевих жителів. І тому невипадково багато мешканців села, які носять його святе ім’я, долучилися до цієї святої справи: Василь Копчук, Василь Микитюк, Василь Чужак, Василь Скальчук, Василь Романюк, Василь Назарійчук, Василь Захарук, Василь Калиняк, Василь Павлюк.

ПИТАННЯ: Що означають слова «Не давайте святого псам, і не кидайте перлів перед свинями»?

ВІДПОВІДЬ: У Євангелії від Матея Ісус просить: «Не давайте святого собакам – вони накинуться і розірвуть вас. Не сипте перлів перед свинями – вони розтопчуть його ногами».

Згідно з тлумаченням св. Августина і св. Томи Аквінського, під святим тут маються на увазі таємниці віри і Таїнства. Їх треба давати тільки тим, хто готовий прийняти їх. Інакше вони можуть стати предметом осквернення і висміювання.

Через часопис «Нова Зоря» найперше прошу вибачення у Господа Бога і Матері Божої Зарваницької за те, що вчасно не подякував за своє оздоровлення на прощі у Зарваниці, яка відбулася приблизно десять років тому.

Тоді ще тривало будівництво нового собору. Було дуже багато прочан і всім причасникам не вистачило Пресвятої Євхаристії. Священик оголосив, що приступити до Найсвятіших Тайн можна біля старої церкви, де я і причастився. Там я купив єлей і це було в останній момент, коли священик мав благословити, а побачивши мене ще здалека, коли я, біжучи, повертався з єлеєм, отець зачекав на мене і окропив свяченою водою та дуже гарно поблагословив.

Ще не загорався схід, ще темна нічка царювала у природі, а з усіх куточків Надвірнянщини – з Яблуниці, Татарова, Микуличина, Заріччя, Пасічної, Пнева, Надвірної, Фитькова, Лісної Тарновиці, Переросля, Волосова, Камінної, Гвозда – до церкви св. Параскеви с. Фитьків поспішали люди. Це знову Гошівська Матінка Божа покликала паломників.

Саме звідси уже 16 років підряд о. Іван Качанюк, декан Тисменичанського деканату Коломийсько-Чернівецької єпархії, розпочинає пішу ходу на Ясну Гору. Останніми роками йому допомагають о. Олексій Градюк, що служить у с. Пасічна, та о. Василь Нагорняк з церкви Святих Косьми і Дам’яна у Лісній Тарновиці.

А ще зовсім недавно, у середині липня 2013 року, вдвадцяте о. Іван очолив пішу прощу до Зарваницької Матері Божої. І двадцять років у селі Нижнів, а колись і в селі Діброва, місцевий парох о. Руслан та жителі приймають паломників у своїх оселях. Велика подяка їм, а також власникам нижнівського кафе за теплий прийом!

А 12 серпня цього року понад 150 людей, одухотворених Святою Літургією, благословенням отців та легким сніданком в резиденції о. Івана, з ранковою зорею вирушили на зустріч до Матінки-Заступниці у Гошів, присвятивши цю ходу 1025-річчю хрещення Руси-України. Дзвінкі юнацькі голоси (а їх було біля 120), що промовляли молитву, будили до життя і людей, і пташок, і річку, і, здавалось, саме небо.

Проща як життя

Відбулася духовна зустріч паломницької спільноти «Самбір-Зарваниця»

У місті Самборі на Львівщині з 23 на 24 серпня відбулася духовна зустріч прочанської спільноти «Самбір-Зарваниця», провідниками якої є виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ о. Василь Поточняк та директор БФ «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ о. Ігор Козанкевич.

Упродовж тижня з благословення декана Калуського о. митр. Михаїла Бігуна, під проводом духівника о. Миколи Крушеца в урочищі Підлюте біля с. Осмолода Рожнятівського району тривав християнський табір «Сарепта» від спільноти „Українська молодь — Христові”.

 

У таборі взяли участь 35 дітей віком від 9 до 16  років. Як тільки-но група дітей прибула на місце відпочинку, всіх заполонила краса українських карпатських краєвидів. 

Законами природи встановлено, що час панує над всім тлінним, а безсмертним є лише те, що Всевишній нарік на вічне життя. Вічним і віщим Він залишив після себе слово і пам’ять про тих, хто одиноко голосить його, йдучи тернистою й незвіданою стежкою. Таким є слово Лесі Українки, що звучало і вшановувалося в НД «Просвіти» з нагоди 100-річчя від дня смерті поетеси. 

На вечорі-реквіємі виступив голова обласної спілки письменників, доцент Прикарпатського національного університету Євген Баран. У своєму слові наголошував на необхідності звертатися до класиків української літератури, адже класична література не буває застарілою: вона є або забутою, або не до кінця вивченою. Він зачитав авторське есе про Лесю Українку. 

На творчому вечорі прозвучали штрихи з біографії поетеси, учасники декламували поезії, прозу та епістолярну творчість.

Святе Слово

 

Я тишу внутрішню шукав,

Щоб душу з Богом поєднати,

Я знаю - Бог мене чекав,

Хоч нас у Нього так багато.

Присутність Бога я відчув,

Коли довірився Христові

І в каятті я осягнув

Гріха нікчемність, велич Слова.

Шановна редакціє газети «Нова Зоря»! Велика подяка Вам за Вашу працю, за те, що несете до людей іскру правди, любові та Божого слова.

Роман та Діана СТЕЦЮКИ.

м. Болехів.

Поблизу м. Долина відбулась урочиста презентація цьогорічного духовного табору «Духовна Ватра», на яку завітали представники духовенства та державної влади.

Гаслом табору є «Канікули з Ісу­сом», де діти та молодь мали можливість дізнатися чого хоче від нас Творець та духовно збагатитись. Табір проводився церквою Серця Ісу­са і Серця Марії під керівництвом о. митр. Вітольда Левицького.