7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 19 (1072) від 28 травня 2015


 24 травня  Митрополит і Архієпископ Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин очолив урочисту Божественну Літургію, яка увінчала дводенні Відпустові святкування з нагоди перенесення мощей св. Миколая Чудотворця у Крехівській чернечій обителі.

 

Святкування празника Перенесення мощей святого Миколая почалось Хресною дорогою, яка була присвячена розважанням про богопосвячене життя. Отці-проповідники, натхненні Святим Духом, роздумували над тим, чим є монашество, що воно несе світові і наскільки важливим є для людства. Стація за стацією, вірні співстраждали разом із Христом і воскресли наново із Ним у Божественній Літургії, прийнявши Пресвяту Тайну Євхаристії. Опівночі тривали нічні чування.

«Історія оповідає, що нераз, коли в якійсь державі, краю або народі відбувались страшні події, коли вирішувалась їх доля, коли села і міста падали під мечем і вогнем, коли лилася кров людська, то нарід, замість тверезо дивитись на таке застрашаюче положення і думати про рятунок, віддавався, немов у дурійці, забавам, танцям, пияцтву, розпусті і видовищам. Чи не страшне засліплення такого народу, котрий в шаленому передсмертному танці кидався стрімголов у пропасть погибелі?! (…) Голод, неурожаї, дорожнеча, епідемії, бунти, розрухи і війни, - се немов ті громи і блискавки, які остерігають перед надходячою бурею».

Новообраний глава сусідньої держави довідався про своє обрання в марійському санктуарії.

На наступний день після голосування на виборах президента Польщі переможець цих виборів п. Анджей Дуда звершив паломництво до марійського санктуарію на Ясній Горі в Ченстохові. Паломництво мало приватний характер.

Саме в часі, коли п. Дуда перебував у санктуарії, йому надійшла звістка, що за попередніми результатами виборів президента Польщі він переміг на виборах.

Частина польських католицьких публіцистів бачить у цьому Божий знак.

Вже шістнадцятий рік поспіль в Луганську душпастирює о. Михайло Ющишин, вихованець Івано-Франківської Духовної семінарії УГКЦ. Попри складну військово-політичну ситуацію, яка зараз панує на території усього Донецького екзархату, до складу якого входить Луганськ, священик продовжує своє служіння тут, в парафії Царя Христа. У розмові священик розповідає про теперішнє життя УГКЦ на Луганщині та про виклики його душпастирства.

 

-  Отче, а як зараз розвивається наша Церква в Луганську?

- Якщо говорити про парафію Царя Христа, в якій я душпастирюю, то мушу зазначити, що храму тут немає. У 2000 році за допомогою німецьких жертводавців вдалося купити будиночок для проживання священика тут.  З огляду на те, що земельну ділянку нам не давали, з цього будинку зробили капличку.

Якщо дивитись на Дору (мікрорайон Яремче) з гори Маковиця, то ріки в урочищах «Боярське», «Кам’янка»  разом з Прутом утворюють водний хрест. Це Богом дана земля, саме тут уже кілька століть на високому рівні духовність, яка дала великі плоди. Завдяки активній праці місцевого духовенства звідси пішло більше 20 «косилівців», отців підпільної УГКЦ. Незабаром відбудеться висвячення третього Єпископа, уродженця Дори, о. Теодора (Тараса) Мартинюка. Його попередники Владика Василь Семенюк та Василь Івасюк очолюють Тернопільсько-Зборівську та Коломийсько-Чернівецькі Єпархії УГКЦ. В Дорі діють чоловічі та жіночі монастирі, молодіжні спільноти.

Історія мікрорайону Дора (Яремче) є дуже давньою. Християнство сюди прийшло завдяки тому, що через Гданськ (Польща) та Дору проходив торговельний Бурштиновий шлях, який вів до Верховини, а звідти починався Вірменський шлях. Сусідній Делятин тоді постачав сіль на Балкани. Дора на тюркській мові означає «двері в гори». Якщо дивитись з Делятина на Маливо, то дійсно на місці Дори можна побачити прохід, хвіртку, двері. Дора має свій герб та печатку.

 ПИТАННЯ: Після всіх сказаних Папою слів про нескінченне милосердя Боже, що дає шанс будь-якому грішникові, здається дивним, що Він допускає вічне, невідворотнє пекло.

 

ВІДПОВІДЬ: Незворотність і вічність пекла — це істина, яка, здається, не відповідає вірі в милосердя Бога. Тому завжди були мислителі, які висували гіпотезу про відворотність пекла. Вони міркували про те, що Бог міг би і позбавити від пекла після необхідної кари, нехай навіть найжахливішої і тривалої. Звичайно, Всемогутній Бог міг би позбавити від пекла після необхідної кари, - але, крім волі Божої, є і завзятість грішника, воля засудженого, який не бажає любити Бога і хоче залишатися в пеклі. Ніхто, навіть Бог, не може примусити людину до любові.

Минає сорок днів з часу, як духовному центрі «Зарваниця» поховали  о. Василя Поточняка. 23 травня у Марійському духовному центрі «Зарваниця» свою першу Архієрейську святу Літургію у статусі Єпископа-Помічника Тернопільсько-Зборівської Митрополії УГКЦ відслужив Владика Теодор Мартинюк і у день сороковин присвятив її світлої пам’яті о. Василю Поточняку.

У  пасхальний час Світлого тижня -15 квітня - після важкої кількарічної боротьби з хворобою в італійському місті Бреші у віці сорока двох років упокоївся у Бозі о. Василь Поточняк – виконавчий секретар Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, якого у своєму листі співчуття глава УГКЦ блаженніший Святослав Шевчук назвав « великим апостолом душпастирства мігрантів». Народившись у невеличкому сільці Лімні на Львівщині і отримавши ієрейські свячення з рук правлячого архієрея Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ блаженної пам’яті владики Юліана Вороновського, отець Василь пройшов священичі студії у Вищій люблінській семінарії при Люблінському католицькому університеті Польщі та у Папському східному інституті в Римі, провадив  своє душпастирське служіння для українців греко-католиків однаково ревно і в Україні, і в Росії , і в Італії, бо упродовж всього свідомого земного буття вважав Церкву своїм Небом на землі. Отець Поточняк порівнював Боже Царство з великим містом, до центру якого ведуть різні дороги, і спонукав нас – його духовних дітей – до пошуку своєї дороги до Божого Царства, дороги до Бога, але й водночас застерігав, що «можна все життя блукати й до цілі не дійти». Отець Василь Поточняк заповів поховати себе у Духовному марійському центрі «Зарваниця», очевидно, щоб навіть своєю смертю послужити тим, хто шукає Бога на своїх нелегких життєвих дорогах, і як добрий батько-пастир чекати своїх дітей під покровом Богородиці, до якої упродовж багатьох років вів тисячі паломників.

30 квітня 2015 р. департамент містобудування та архітектури провів ІІІ етап конкурсу на визначення кращої ескізної пропозиції пам’ятного знаку «Стіна пам’яті «Небесної сотні». Участь в конкурсі взяло 14 авторів та авторських колективів. На розгляд конкурсного журі надано 19 робіт.

 

Шляхом таємного голосування члени журі обрали чотири кращі роботи. Дізнавшись про результати конкурсу, франківці були обурені: в число кращих не ввійшла робота скульптора Данила Книшука, яка, на їхню думку, є найкращою.

Минулий рік явив читачам дві книжки про Погінський монастир Успіння Богородиці Отців Василіян: перша – Юлії Боєчко «Чуда з Погоні» (Івано-Франківськ, «Нова Зоря», 2014), друга – Галини Кознюк «Цариця Покуття» (Чернівці, «Друк Арт», 2014). Автори обох книжок – журналістки, кореспондентки газети «Нова Зоря». Маючи один предмет зображення, вони по-різному будують свої розповіді про цей Божий краєчок Покуття.

Основний зміст «Чуда з Погоні» складають зібрані авторкою письмові свідчення (їх більше ста) паломників, що за допомогою молитви до образу Матері Божої Погінської одержали чудодійні тілесні й духовні зцілення, звільнення від алкоголізму й куріння, поліпшення добробуту і стосунків у родині, багатьом з них повернуто дар материнства і батьківства.

Саме тому, що часто стикаємося з виступами проти читання молитов екзорцизму одруженим священиком, написана ця стаття, як відповідь на такий спротив.

Щоб належно оцінити, чи може одружений священик бути екзорцистом, відповідь дають самі молитви на вигнання злого духа.

 У них священик найперше звертається по допомогу Святих, Ангелів Божих, Пресвятої Богородиці. Благає Бога визволити людину від впливу злого духа. Заклинає диявола не своїм «я», але силою Духа Святого в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

Майстер слова, письменниця, перекладач, викладач німецької філології Галина Петросаняк вважає, що настав час змінити себе, своє життя і свою країну - цілком відмовитися від брутального лихослів’я. Вона обґрунтувала, що вживані багатьма матюки можуть відчутно шкодити людям, насамперед тим, хто ними послуговується.