7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 17 (1117) від 28 квітня 2016

Чверть століття тому, на Великдень 1991 року, побачив світ перший номер відродженого греко-католицького часопису «Нова Зоря»

То були дивовижні часи. Воскресала наша переслідувана Церква, поставала з колін сплюндрована тоталітаризмом і затруєна Чорнобилем Україна.

Ідея відновити «Нову Зорю» належала слузі Божому св. п. Владиці Софрону Дмитерку ЧСВВ. Він дуже бажав, щоб часопис постав до нового життя, бо добре пам’ятав, який благодатний вплив мала міжвоєнна «Нова Зоря» на формування католицького світогляду галичан. І тому прагнув продовжити добрий почин засновника й опікуна газети Блаж. Свмч. Григорія Хомишина, Єпископа Станиславівського.

Сім’ям Найсвятішого Серця Ісу­са, Братству Матері Божої Параманної і Живій Вервиці

Дорога, ніколи і ніким не забута Велика Родино! Щиро вітаємо зі святом великої радості - Воскресінням Христовим! Бажаємо родинам бути сильними і святими, витривалими у молитві і добрих справах. Нехай наші молитви будуть сильним щитом, охороною від воєнної пошесті, насильства і кровопролиття. Нехай Воскреслий Христос об’єднає всіх в одній Христовій вірі, щоб був один Пастир і одне стадо.

Доля цієї мужньої і світлої Жінки – це доля України. Народившись у багатодітній патріотичній родині о. Михайла Ганушевського, пароха с. Угорники, п. Марта у юному віці разом з батьками була депортована в Хабаровський край, зазнала тяжких поневірянь. Повернувшись у рідний край, разом з чоловіком, ветераном Дивізії «Галичина» Володимиром Малкошем стала активною учасницею національного відродження, торуючи шлях України до незалежності. Попри всі життєві випробування, Ювілянтка зберегла чистоту серця і помислів, надихаючи своїм світлим прикладом молоде покоління українців на побудову вільної, справедливої і заможної держави. А найбільше бажання і мрія п. Марти сьогодні – щоб в Україні запанував нарешті мир.

Сестри Василіянки Василія Николайчук та Віра Парцей майже 50 літ разом служать Богові й Україні. Нещодавно монахиня Василія відзначила своє 90-ліття, а її вірна співсестра с. Віра – 86-ліття життя. Обидві перебувають у монастирі Пресвятого Серця Ісусового ЧСВВ смт. Войнилів Калуського району під проводом ігумені с. Маркели. Незважаючи на вік та часткову втрату зору, сестри добре пам’ятають про своє чернече життя: виселення, нелюдське ставлення кадебістів, вихід УГКЦ з підпілля.

Сестра Василія (Аріадна Николайчук) народилась в родині патріота, голови «Просвіти», доктора права, адвоката в Надвірній. Її мати закінчила гімназію сестер Василіянок у Львові. Молодший брат сестри пішов у партизани і не повернувся. Батька заарештували більшовики у 1939 році і з того часу вісток про нього не було. Люди оплакують своїх рідних на їхніх могилах, а сестра Василія не знає, де похоронені батько і брат.

Жінки побожні ніч не спали,

Вони збиралися у путь,

Недільне сонце лиш вставало

А вже вони до гробу йдуть.

 

Отцю Василеві Шешураку з села Угорники, що на околиці Івано-Франківська, нещодавно виповнилося 90 років. Останніх 26 з них він віддав безпосередньому служінню Господу Богу, пройшовши до того часу нелегкий і тернистий життєвий шлях.


Василь Шешурак народився у мальовничому селі Пшеничники, що біля Тисмениці. І вже у п’ять років втратив люблячу матір. В їхній сім’ї було шестеро дітей. Найстарша сестра Катерина вишила йому сорочку і завжди брала його з собою до церкви. Вони часто ходили через ліс до Погоні за два кілометри, де була чудотворна ікона Матері Божої, яка кликала на молитву паломників зі всіх околиць. Прочани з Калущини, Тлумаччини, Галича-Крилоса йшли, несучи хоругви, а пройшовши три-чотири села, зупинялися на нічліг. До Пшеничників долинав відгомін дзвонів, що зустрічали прочан.

 Маленький Василько на все життя запам’ятав проповіді ігумена монастиря отця Матея Шепітки ЧСВВ. Вони були такі глибокі і захоплюючі, що найбільші грішники навертались і оплакували свої гріхи.

5 червня 2016 року відбудеться V Національний з’їзд Сім’ї Найсвятішого Серця Ісуса з нагоди 25-ої річниці молитовної спільноти України у с. Гошів на Ясній Горі, в монастирі отців Василіян.

Почесною грамотою

колектив газети «Нова Зоря» (головний редактор – о. Ігор Пелехатий) за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у відродження духовності та з нагоди 90-ї річниці заснування і 25-річчя відновлення всеукраїнського греко-католицького часопису.

Олег Гончарук,

голова обласної державної

адміністрації.

2016 рік

 

6-го квітня 2016 року у древньому княжому Києві свідома українська патріотична громадськість та родина провели в останню земну дорогу людину-легенду, одного з «патріархів» національно-культурного відродження, відомого мистецтвознавця, невтомного фольклориста, засновника і незмінного керівника легендарного хору «Гомін», лауреата Державної премії імені Т. Шевченка (1993 р.) Леопольда Ященка.

молитви на травень

 

Загальний: щоб у всіх країнах світу жінки тішилися повагою й пошаною і щоб було належно оцінено їхній невід’ємний внесок у суспільне життя.

Місійний: щоб у сім’ях, різних спільнотах і групах поглиблювали практику молитви на Вервиці за євангелізацію і за мир.

Місцевий: за єдність України й плекання рідної мови.

Покровитель: ап. Андронік.

До 30-х роковин Чорнобильської ядерної катастрофи

Термоядерний вибух на Чорнобильській атомній електростанції був і є, без перебільшення, апокаліптичним. Зона радіоактивного зараження охопила 54 тис. кв. км території, 1000 міст і сіл, 3,5 млн населення, з яких півтора мільйона дітей.

 

Газета «Нова Зоря», утворена з благословення св. п. Владики Софрона Дмитерка, була гаряче підтримана його наступником св. п. Єпископом Софроном Мудрим (який, до речі, при моїх приїздах до Івано-Франківська оцінював газету «Нова Зоря» вище за всі інші світські газети у плані духовного виховання).

Я є свідком того, як студенти Івано-Франківської Теологічної Академії, а також студенти Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника читали цю газету навіть на лекціях, що викликало інколи роздратування у викладачів. Я ж особисто, як запрошений з Києва професор, завжди був радий, що вони дістають інформацію корисну і таку, яка доповнює мої лекторські виклади.

Церковний дзвін по всій землі лунає,

Весь світ Христа Воскреслого вітає,

Церковний дзвін нас кличе в Божий храм,

Бо Бог Воскреслий нас чекає там.

21 квітня в центрі старовинної Праги, в Якубській галереї образотворчого мистецтва, відбулася історична як для України, так і для самої Чехії подія – презентація картин відомого міжвоєнного українського художника Олекси Новаківського із приватної збірки не менш відомого українського вченого з Пряшева на Словаччині, академіка АН України Миколи Мушинки...

 

В приємній і невимушеній атмосфері відбулося урочисте відкриття виставки, яка після багатьох попередніх її презентацій за кордоном (як в Словаччині, звідки завітав до Праги проф. М. Мушинка, так і в Канаді та США), вперше відвідала Чехію.