7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 8 (1013) від 27 лютого 2014


24 лютого вулицями і майданами Івано-Франківська пройшла найбільша за всю історію міста похоронна процесія. Десятки тисяч прикарпатців провели в останню дорогу до Бога Героя України 19-річного Романа ГУРИКА – одного з Ангелів Світла Небесної Сотні. Він загинув від пострілу у скроню смертохриста-снайпера на вул. Інститутській у Києві 20 лютого, віддавши, як і його побратими,  своє юне життя, щоб врятувати від заглади гідність свого народу і возвеличити гідність Божу.

 

Описати, а тим більше – відчути глибину трагедії і болю, які невимовним тягарем впали на Україну, нині не під силу нікому. На це потрібно часу. І негайного покаяння усього народу. 

Однак передумови Київської Голготи більш ніж очевидні. До неї причетні ми усі. 

Скорботний Івано-Франківськ попрощався з героєм «Небесної сотні» Романом ГУРИКОМ.

23 лютого Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин з чисельним духовенством очолив Парастас в Івано-Франківській обласній «Просвіті», де лежало тіло вбитого снайпером на Майдані у Києві Героя України іванофранківця Романа Гурика.

А наступного дня, 24 лютого, Митрополит Володимир очолив Чин Похорону, який розпочався панахидою у «Просвіті», а відтак процесійно тіло було перенесено на Івано-Франківський майдан перед адмінбудівлею по вул. Грушевського, де було відслужино Панахиду. Чин похорону довершено у Івано-Франківському Архікатедральному Соборі Воскресіння Христового.

Звідти жалобна хода пройшла до будинку, де жив хлопець, до школи №23, де він вчився, та до Прикарпатського університету, студентом якого він був. Вулиці міста ледве вміщали людське море, яке скандувало: «Слава Герою України!», «Герої не вмирають!», «Слава Україні!» «Героям слава!»

Дзвони об’єднують. Тривожна мелодія ллється розбитою київською бруківкою. В симфонію пострілів та передсмертних зойків вливається могутній голос Михайлівського собору.

Благовіст пробуджує, зрушує, апелює до родової пам’яті. Тривожні голоси дзвіниць вже кликали наших предків до бою з ордами Батия. Настав час битви з новою Ордою і панотці з черницями знову йдуть у перших лавах.

Служіння Богові – важка щоденна праця і постійна здатність до подвигу. Святий Петро міг зректися своїх переконань і зберегти життя. Міг втекти з Риму, де його прирекли до смертної кари, проте повернувся, не бажаючи залишати вже ув’язнених братів у Христі. Святому Діонісію достатньо було зректися віри, щоб зберегти життя. Митрополит Шептицький та папа Пій врятували життя тисячам євреїв, переховуючи їх у монастирях під час Другої світової війни. Цю естафету підхопили священики нашого часу, перетворюючи храми на шпиталі не тільки душ, але й тіл людських, виносячи поранених з бою, несучи їм втіху в найтяжчі години, закликаючи до спокою й миру роз’єднане ненавистю поспільство.

24-25 лютого Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, взяв участь у роботі Звичайної ради Папського Синоду Єпископів у Ватикані.

 

Зустріч проходить під головуванням Святішого Отця Франциска та за участю Секретаря  Синоду кардинала Бальдіссері, членів Ради Синоду, експертів і консультантів.

(Продовження. Поч. у ч. 7 за 2014 р. Б.)

Євангелисти згадують коротко про терпіння Ісуса на Оливній Горі: 1) Ісус мав великий страх, 2) відчував сильну огиду і 3) дуже засмутився. Вдумаймося в значення тих слів.

Чому Христос відчував страх? Чого Він боявся? Перед Його очима постали всі терпіння, які мав перенести. Ті терпіння такі лячні, що переймають його душу несказаним страхом. Перед очима Ісуса постає кривавий хрест, а на нім корчиться в болях розп’ятий чоловік. Ісус пізнає, що то Він Сам завтра повисне на тім хресті. А поки до того дійде, то інші страшні образи постають перед Його душею: ось вороги ловлять Його, зв’язують Йому руки і серед зневаг ведуть на суд до жидівського архиєрея Каяфи. Там б’ють Його по лиці. Потім ведуть Його вулицями Єрусалиму на суд Пилата й Ірода, де Його публічно висміюють. Далі Ісус чує свист батогів, як немилосердно бичують Його і ціле Його тіло поранене. Він бачить на своїй голові терновий вінець, гострі колючки якого ввіп’ялися глибоко в голову. Чує крики священиків і народу, що домагаються Його розп’яття на хресті. Бачить, як на поранені плечі вкладають Йому тяжкий хрест і так ведуть Його на Голгофту. Там прибивають цвяхами Його руки і ноги до хреста і Він, підвішений, тяжко мучиться на тім хресті три години. Потім помирає через втрату крові і від спраги. Так Ісус через Свою всевидючість чітко бачить ті всі терпіння, які зливаються в один безмірний біль, і Його серце тремтить від страху. Але з любові до нас Він не уникає тих терпінь, Він готовий все витримати, щоб лише врятувати наші душі від вічних терпінь у пеклі.

 Неодноразово на сторінках газети „Нова Зоря” я читала подячні листи від людей, які дякували Богові та святим небесним покровителям за зіслані ласки.

Ми з чоловіком уже три роки намагались народити дитинку. Проте різні медичні препарати та процедури не давали жодного результату. Окрім того, що ці процедури і лікування були досить дорогими, наші заощадження почали танути, мов сніг під палючим сонцем. Отож ми вирішили припинити на деякий час лікування, оскільки у нас закінчилися кошти. Попри все я вірила, що Господь не залишить нас у біді, бо Він люблячий і милосердний і дає нам силу витерпіти це випробування. За цей час я дуже багато молилася. І ось настав той благословенний день, коли ми дізнались, що чекаємо на дитятко.

Навіть в УПЦ (МП) вирішили захистити мешканців Західної України від звинувачень у тому, що вони є фашистами та нацистами.

На сайті Львівської і Галицької єпархії УПЦ (МП) з’явилося повідомлення єпископа Філарета Кучерова, де він дає «відповідь всім, хто зацікавлений у сепаратизмі через залякування громадян України у ймовірному схваленні жителями Західної України фашизму».

«Різке звинувачення жителів Західної України у фашизмі є проявом сепаратизму і загостренням конфліктів, що негативно впливає на пошуки порозуміння серед українського народу. Ми не фашисти і не нацисти, в чому хочуть певні сили сьогодні залякати жителів Сходу і Півдня нашої Держави! Господь наділив нас великою милістю – дав нам могутню державу – Батьківщину одну для всіх, кому вона дорога», – зазначає він.

У приміщенні Курії Івано-Франківської Архієпархії відбулось засідання голів протопресвітеріальних катехитичних осередків.

Про це повідомила Катехитична комісія Архієпархії. Голова Катехитичної комісії с. Юліана Дзюбата ознайомила присутніх з планом роботи комісії на 2014 рік, у якому церква відзначає 25-ліття легалізації УГКЦ. Окремо було обговорено питання участі в Архієпархіальному соборі «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом», що відбудеться у три сесії – 5 квітня, 12 квітня та 3 травня цього року.

Голови протопресвітеріальних катехитичних осередків висловили свої думки, пропозиції, побажання що стосуються плану роботи комісії, та свою готовність до співпраці. Наступне засідання комісії відбудеться 5 травня цього року.

о. Юрій Трухан.

З ласки Божої ми вступаємо у святі дні Великого Посту. Свята Церква вживала і продовжує вживати в ці дні всіх заходів для нашого спасіння.

Вдягнувшись в одяг ремствування і жалю, вона підносить голосне волання, плачучи про наші гріхи, наповнює наші душі покаянними псалмами і молитвами, що призводить до розчулення, сліз і розкаяння, ставить нам у приклад великих грішників, які навернулися, і великих праведників, котрі все своє життя  перебували в покаянні і пості.

Святий Піст є найкращим засобом ствердження в нас святого християнського життя і невичерпним джерелом духовних благ. «Святий піст – як вчить Церква – є мати цнотливості, життя ангелів і спасіння людей».

Піст – найкращий і дієвий засіб для перемоги розтлінної хтивості та гріховних звичаїв. Він приборкує гріховні почуття і ослаблює їхній вплив на дух, обмежує вимагання плоті і спонукає її бути слухняною рабою свого владики – духу. Під час посту вся наша зовнішня людина більше служить внутрішньому. Очі ясніше бачать красу чесноти, вухо краще чує голос спасіння, язик підносить молитву і славослов’я, руки легше здіймаються до неба, ноги скоріше поспішають у дім Господній, все наше єство робиться здібнішим до благочест

«Ми різні, але не поділені. Поділ між українцями намагаються створити політики», – Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

 

Блаженніший Святослав закликав міжнародну спільноту до максимальної уваги до подій, що зараз відбуваються в Україні, наголосивши, що «небезпека ще не минула».

Про це він сказав у Римі під час прес-конференції для представників італійських та міжнародних ЗМІ, акредитованих при Апостольській Столиці.

«У деяких регіонах України лунають сепаратистські заклики із зазіханнями на територіальну цілісність України. Європа не повинна себе ізолювати від цих проблем, адже раніше чи пізніше вони зачеплять кожного європейця», – зазначив Глава Церкви.

Глава УГКЦ під час молитовної зустрічі Спільноти святого Егідія в Римі

 

24 лютого Блаженніший Святослав Шевчук очолив молитовну зустріч Спільноти святого Егідія в Римі, яка традиційно щопонеділка збирається на молитву за мир у храмі Святої Марії на Трастевере (назва одного

з районів Рима).

«Упродовж останніх трьох місяців Україна переживає надзвичайно важкі моменти у своїй історії. Люди більше не захотіли миритися з брехнею, корупцією та диктатурою в нашій країні. У мирний спосіб українці відстоювали своє право на гідне життя, за що близько сотні людей було вбито і ще більше поранено снайперськими кулями. Вбивали навіть тих людей, які рятували поранених», – розповів Предстоятель УГКЦ.

Марія

 

(Уривок з поеми)

 

Радуйся, ти бо обновила єси

зачатия студно.

Акафіст Пресвятій Богородиці.

Ікос 10

 

Все упованіє моє

На тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє,

Все упованіє моє

На тебе, Мати, возлагаю.

Святая сило всіх святих,

Пренепорочная, благая!