7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 27 (984) від 25 липня 2013


Дорогі брати і сестри!

Ми, український народ, громадяни, які належать до різних конфесій, святкуємо пам’ять дарування нам світла єдиної Христової віри. Цим відзначенням вшановуємо великі Божі діла, які сталися на нашій землі 1025 років тому. Тоді за сприяння святого рівноапостольного князя Володимира у водах Дніпра-Славутича охрестилися наші предки. Діянням благодаті Святого Духа, котрий «ширяв над водами», Бог-Отець усиновив український народ, назвав його своїм «сином улюбленим» і повів у майбутнє, як колись провадив Божий народ Старого Завіту до Обіцяної землі.

Історія Русі-України вчить нас, що саме український народ є тим новим Христовим людом, який зродився у хрещальних водах Дніпра. Це про нас молився в день Хрещення киян, час Нового Сотворення цього народу, князь Володимир, кажучи: «Христе-Боже, що сотворив небо і землю! Споглянь на нових людей цих і дай їм, Господи, пізнати Тебе, істинного Бога, як пізнали Тебе християнські країни. Утверди в них правильну й непохитну віру і мені поможи, Господи, проти диявола, щоб переміг я хитрощі його, надіючись на Тебе і Твою силу».

15 липня в Архікатедральному Соборі Святого Воскресіння м. Івано-Франківська відбулася подячна урочиста Архієрейська Літургія з нагоди 10-річчя єпископської хіротонії Преосв. Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Кир Володимира Війтишина. Разом з Ювіляром співслужили Єпископ-емерит Софрон Мудрий ЧСВВ, Генеральний вікарій о. д-р. митр. Олег Каськів, оо. декани Архієпархії, професори Теологічної Академії і Духовної Семінарії. Перед Літургією Владика Володимир освятив нові архієрейські ризи, а в часі Служби Божої уділив ієрейські свячення трьом дияконам.

13-14 липня в старовинному монастирі Різдва Христового оо. Василіян, що в містечку Жовква на Львівщині, проходив Всеукраїнський З’їзд Апостольства Молитви Найсвятішого Серця Христового.

 

Незважаючи на дощову погоду, Жовківський народний дім „Просвіта” ледве вмістив численних делегатів З’їзду, які прибули з усіх куточків не тільки Галичини, але й з Києва, центральних, східних та південних областей України. Координатор Апостольства Молитви о. Терентій Довганюк ЧСВВ відзначив високий рівень доповідей, а також багатство нових форм почитання Христового Серця.

До 120-річчя з дня народження Блаженного Мученика Симеона Лукача (07.07.1893 – 22.08.1964)

(Закінчення. Поч. у числі 25-26)

У кінці квітня 1945 року, після арешту органами держбезпеки Єпископів Григорія Хомишина та Івана Лятишевського і закриття Станиславівської духовної семінарії, о. Симеон Лукач проживав у свого брата Василя в підгірському селі Старуня. Спочатку відправляв Богослуження в місцевій церкві, а з другої половини 1946 р. апостат,  відступник від св. католицької віри, єпископ РПЦ Антоній Пельвецький заборонив і це. Тому о. Симеон відчитував приватно Службу Божу у хаті брата та відмовляв щоденно обов’язкові священичі молитви. Уділяв таємно Таїнства Хрещення і Подружжя.

Навесні 1949 року, після погроз районної влади виселити із села, переїхав до Надвірної, щоб знайти хоч якусь працю, аби забезпечити своє утримання. Але не маючи паспорта і спромоги його отримати, майже невідлучно проживав на квартирі, де за доносом і був заарештований.

Римський філософ і оратор Ціцерон у творі „Про природу богів” пише, що сумнівається, чи розумна та людина, яка каже, що богів нема. Совєтські космонавти, повернувшись на Землю, у пропагандивній глупоті заявили, що не бачили Бога в просторах. Безвірки постійно повторюють наївні фрази: «Бога нема, бо Його ніхто не бачив, і не можна доказати, що Він існує». Звичайно, Бога неможливо побачити через телескоп, мікроскоп або зробивши аналізи в лабораторіях. Але життя на Землі, досконалу доцільність у видимому світі ніяк не пояснити без існування Бога Творця. У цій науці звернемо увагу на: 1) Сонце; 2) Місяць; 3) Землю.

1. Сонце. Це вогняна куля, діаметр якої – 865 000 миль. Сонце є у 330 000 разів більше від Землі, а віддалене від неї на 149 600 000 кілометрів. Якби Сонце знаходилося на 10 000 000 кілометрів ближче до Землі, то на нашій планеті була б така страшна спека, що ні люди, ні тварини, ні птахи, ні рослини не могли б жити, бо все згоріло б, усе живе було б знищене.

А ти біжи, біжи до храму,

Де вже давно чекає нас

Той, Хто відкрив небесну браму

І хто любов’ю світ цей спас.

 

Словами цієї пісні діти „Марійської дружини” зустрічали спільноту „Матерів у молитві” в храмі Зіслання Святого Духа села Таурів Козлівського деканату Тернопільсько-Зборівської Митрополії. Настоятель храму о. Володимир П’єцух та отці-декани Козлівського і Козівського деканатів о. Роман Гук та о. Роман Рокецький дали благословення на спільну молитву і реколекційну віднову духа з науками та піснями неодноразового гостя нашої парафії, настоятеля церкви Серця Ісуса і Серця Марії м. Долина, апостола-проповідника всесвітлішого отця Вітольда Левицького та спільноти „Діти Світла”.

ЗАПИТАННЯ: Якщо доросла людина не бажає приймати Хрищення, але живе згідно з вченням Ісуса Христа, чи може вона називатися «дитиною Божою» в християнському розумінні?

ВІДПОВІДЬ: Дітьми Божими стають через благодать. Благодать – це надприродня реальність, яка чинить нас співучасниками життя Ісуса Христа - Єдинородного Сина Бога Отца. Благодать робить нас «синами Божими».

Без благодаті неможливо бути у повному сенсі дітьми Божими. А благодать зазвичай здобувається через Хрищення.

У Чикаго на 98-у році життя помер владика УГКЦ Іннокентій Лотоцький ЧСВВ

З глибоким сумом повідомляємо, що 4 липня, на 98-у році життя, внаслідок раптового погіршення стану здоров’я, відійшов у вічність владика-емерит єпархії Святого Миколая (Чикаго, США) Іннокентій Лотоцький ЧСВВ.

Владика Іннокентій Лотоцький народився 3 листопада 1915 року у Старих Петликівцях нині Бучацького району Тернопільської області. Після закінчення народної школи в рідному селі вступив до гімназії отців василіян у Бучачі, яку закінчив у 1932 році. Того ж року вступив на новіціат отців василіян у Крехові, де прийняв чернече ім’я Іннокентій; а по його закінченні, 1934 року, склав там перші обіти й виїхав на гуманітарні студії до Лаврова, що біля Старого Самбора. У 1936-1937 роках студіював у Добромилі риторику, а в 1937-1939 роках – у Кристинополі (нині Червоноград) філософію. Урочисті довічні обіти склав 8 серпня 1937 року в Добромилі.