7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 18 (894) від 24 серпня 2011


Дерев’яні хрещаті церкви є візитною карткою Яремчанщини, невичерпним джерелом мистецького натхнення, а також знаком незнищенності національного духу та відданості Христовій вірі. Невеликий за розмірами дерев’яний, однокупольний храм Успіння Пресвятої Богородиці в місті Яремчі увінчує широку поверхню пагорба і чітким силуетом  вимальовується на тлі лагідних обрисів невисоких гір. На свято Успіння Пресвятої Богородиці тут знову буде особливо людно, адже гуцульській святині виповнюється 100 років.

Сьогодні складаю щиру подяку Богові за всі Його добродійства. Ситуація у моїй сім’ї була така.

В березні захворіла моя сестра. Я давала пожертви на Служби Божі за її здоров’я, молилася за неї, але важка форма грипу забирала останні сили сестри. І тоді я пообіцяла написати подяку в „Нову Зорю”, якщо Господь вислухає мої благання і оздоровить її.

Україно, співай.

Це ж у тебе сьогодні свято.

Променись, розливай

Цвіт пісень, золоте багаття.

Променись, розливай

Цвіт калини у сонячнім лузі.

Хай пісень водограй

Переллється по цілій окрузі.

Хай співає земля

Під знаменням святої родини.

Побратаймось, рідня.

Ми ж бо дочки й сини України.

Побратаймось. Стрічай

Долю вільну у вільному краю.

Україно, співай

Мов калина святого розмаю.

„Нескорима”

 

У двадцяту річницю Незалежності України святкує свій шістдесятилітній ювілей відомий український композитор Богдан Шиптур.

До 450-річчя Пересопницького Євангелія

2011 рік проголошений роком Пересопницького Євангелія. Підставою для проведення урочистих заходів є указ Президента України від 12 грудня 2009 року та постанова Верховної Ради від 12 грудня 2010 року. Ця подія є яскравою віхою в історії Україні, адже 450 років тому до народу прийшло Євангеліє на зрозумілій мові. Ще за майже триста років до Котляревського світ почув староукраїнську мову цитатами Святого Письма.

 

У "Новій Зорі" на початку року я прочитав статтю про Блаженного отця Омеляна Ковча. Цікавий матеріал. Читав про нього багато. Я вже кілька років досліджую життєпис великої священичої родини Ковчів, яка півстоліття була пов’язана з нашим заліщицьким краєм на Тернопіллі. Про о. Омеляна багато уже написано. А от про батька Омеляна – отця Григорія Ковча та про найближчу родину дуже мало є письмових джерел.

Тому я пропоную редакції свій пошуковий матеріал на цю тему.

(Закінчення. Початок у числі 17).

Довговічність поетичного слова залежить від того, чи залишився у ньому час, в який його писали. Якщо слово увібрало в себе найголовніше, найхарактерніше, найсокровенніше, що властиве для своєї доби, то йому судилося жити довго, а може – й вічно. Саме так можна охарактеризувати творчість прикарпатського поета Романа Юзви. Нитка його життя обірвалась несподівано вісім років тому, проте його поезія живе, хвилює, бентежить.

Роздуми напередодні Першого Вересня

Ісус Христос голосив три роки Добру новину: проголошував Царство Боже, закликав до покаяння. До Нього приходило багато людей різного віку і стану. Одного разу, коли Ісус навчав людей, до Нього підійшов багатий юнак. Напевне, він добре слухав Слово Боже, яке голосив Ісус, і знав, що для осягнення Небесного Царства потрібно не переступати Заповіді Божі. І коли він запитав Ісуса: „Учителю, що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” (Мт. 19, 16), Ісус йому відповів: „Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей” (Мт. 19, 17). Ісус ці заповіді перечислює. Тоді юнак каже до Нього: „Все це зберіг я ізмалку. Чого мені бракує”. „Якщо хочеш бути досконалим, – сказав Ісус до нього, – піди, продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною”. Почувши це слово, юнак відійшов смутний” (Мт. 19, 20-22).

Покликання християнина – приносити у світ мир, радість, надію, яких він очікує від інших, преображаючи життя ділами милосердя. Жертвуючи, людина вчиться любити, а люблячи, вона відкривається для любові Божої.

Міжнародна піша проща родин мігрантів завершила паломництво у Зарваницю

«Ми оперлись на Господа і Господь зробив за вірою», - звернувся до паломників о. Василь Поточняк, виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу при Патріаршій курії УГКЦ. Наголосив на силі довіри Господеві і сказав, що «якщо довіряти аж до кінця, то Бог заведе людину туди, де Сам хоче». Закликав не розгубити так швидко цю віру, яку ми збирали десять днів дорогами по краплинах, а зуміти віддати і поділитись з іншими, бо «такої віри вистачить, щоб жити щасливо», - наголосив організатор прощі.

 Дзвін вже захрип скликати на молитву,

А люди йдуть, немов по лезу бритви.

Вже пекло пащу грізно відкриває,

Що з нами буде, лиш Господь те знає.

„Не ви мене вибрали, а я вас

вибрав і призначив, щоб ви

йшли і плід принесли, та щоб

тривав ваш плід, а й щоб усе,

про що б ви тільки попросили в

Отця в моє ім’я, дав вам”

(Йо. 15:16-17)

 

Нейрофізіолог Джон Керью Екклес (John Carew Eccles, 1903 - 1997), лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і психології, один з найвидатніших авторитетів у сфері досліджень людського мозку, в результаті наукових спостережень дійшов висновку, що кожна людина володіє безсмертною душею.

До 20-річчя відродження української  державності

“Для чого Україні потрібна українізація?.. Хіба потрібна Росії – русифікація, або у Польщі – полонізація?.. Значить, Україною управляють  чужинці, а не українці, і для того вони “українізуються”.

(Яків Водяний)