7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 4 (961) від 24 січня 2013


„Тими днями прийшов Ісус з Назарету, що в Галилеї, і був охрищений Іваном у Йордані. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і духа, що як голуб сходив на Нього. І голос ізлинув із неба: „Ти Син Мій возлюблений, у тобі – моє уподобання” (Мр. І, 9-11).

 

Празник Богоявління Господнього - одне з найважливіших християнських свят. У старовинних християнських молитвах особливо підкреслюється значення святої води для очищення світу. В Чині Великого Освячення води на Богоявлення чуємо велику і дуже давню молитву святого Софронія, патріярха Єрусалимського: «Нині Благодать Пресвятого Духа у вигляді голуба на воду прийшла, (...) нині йорданські води Господнім приходом перетворюються на цілющі, (...) нині людські гріхи йорданськими водами обмиваються, (...) нині Владика до хрищення поспішає, щоб піднести людство до висот». Після закінчення молитви священик благословляє воду і просить Господа: «Вчини її джерелом нетління, даром освячення, розрішенням гріхів, зцілення недуг, погубною для демонів, для супротивних сил неприступною, сповненою ангельської сили, щоб усі, що черпають і причащаються, мали її на освячення душ і тіл, на лікування від терпінь, на освячення домів і на всяку особливу потребу».

19 січня біля міської ратуші після Архієрейської Літургії, яка була звершена в Архікатедральному соборі, Митрополит Володимир очолив міжконфесійне освячення води для громади м. Івано-Франківська.

19 січня у Києві відбулася щорічна «Різдвяна просфора» з Блаженнішим Святославом, Главою УГКЦ. На коляду прибули дипломати, культурні діячі, політики, прості вірні, численне духовенство, серед якого Архієпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні, Владика Богдан Дзюрах та Владика Йосиф Мілян.

 

Першоієрарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук після того, як хор Патріаршого собору заспівав „Бог Предвічний!”, привітав присутніх на щорічній Різдвяній просфорі.

«Різдвяна просфора» – дуже цікава подія. Ми, святкуючи Різдво, в кожному місці, де те святкування відбувається, переживаємо маленький Вифлеєм – там, де народжується Христос. «Вифлеєм» означає «місто хліба». І коли ми хочемо поділитися різдвяною радістю, ми ділимося благословенним різдвяним хлібом і тим самим ділимося різдвяною радістю з усіма, до кого Господь Бог нас посилає. Тому сьогодні, ділячись з вами цією різдвяною просфорою, хочемо поділитися різдвяною радістю», – сказав Глава УГКЦ.

Прикрашене морозцем і білим сніжком, прийшло до наших домівок і до наших сердець свято Богоявлення. Поспішаємо до храмів Господніх, щоб бути в молитовному єднанні з усіма християнами східного обряду. Сотні й сотні городенківців ледь уміщала того дня деканальна церква Успення Пресвятої Богородиці. Святково прибраний храм Господній, прихожани. Чудодійний вплив молитви посилюється востократ, і тоді відчуваєш особливу ауру довкола. Святкова Літургія транслюється місцевим радіомовленням, щоб кожен наш краянин відчув велич свята Богоявлення, щоб Боже слово залишило слід у серцях кожного, хто з тих чи інших причин не може відвідувати храм Божий. (До слова, в Городенці є кілька храмів різних конфесій, де Богослужіння відбуваються в різний час, щоб всі бажаючі могли почерпнути Божих наук).

Зустрічі учасниць руху «Матері в молитві» Стрийської єпархії УГКЦ відбуваються 1 грудня, в час, коли всі пройняті підготовкою до Різдва Христового. Цього разу зустріч була присвячена 7-ій річниці спільноти «Матері в молитві», яка діє при храмі Успіння Пресвятої Богородиці с. Стрілків.

На урочистості, а також, щоб помолитися з усіма з єдності, маючи одні думки та одні наміри, були запрошені й інші спільноти «Матері в молитві», що діють в єпархії, а це близько 200 учасниць.

Саме так колядували члени гуртка милосердя «Веселка» у церкві св. Василія Великого с. Котиківка. В цей день тут храмове свято і, звісно, іменини о. Василя Гавриша - настоятеля цього храму.

 

Будується церква парафіянами, жертводавцями — гарна, велика, куполи її видно з усіх куточків села. Велика заслуга отця — молодого, енергійного, працьовитого і високодуховного, про що свідчать привітання від влади, парафіян, дітей, які люблять і поважають о. Василя.

"Без віри неможливо подобатися Богу"

                                                (Євреїв 11,6)

 

На кожній Святій Літургії в нашому обряді ми мовимо Символ віри, який починається такими словами: "Вірую в єдиного Бога". Проказуючи молитву, ми, християни, прилюдно визнаємо свою віру в усе те, що Господь об'явив. Віра є душею християнського життя. Хто має віру в Бога, у того є безцінний скарб, а хто не має віри, той – останній жебрак, хоч би навіть був мільйонером і посідав гори золота. "Хто на землі не ходить у вірі, той не оглядатиме Бога на тому світі", – каже святий Авґустин. Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький поручав священикам у проповідях пояснювати правди віри. Ми присвятимо цілий цикл проповідей на тему "Вірую в єдиного Бога".

 

2.2. Становище Греко-Уніатської Церкви за правління

імператорів Павла І та Олександра І

2.2.2. Лібералізація ставлення самодержавства до

греко-уніатів у першій чверті XIX ст.

 

(Продовження. Початок у чч. 42-49 за 2012 р., ч. 1-3 за 2013 р.)

 

Світоглядний лібералізм російського імператора Олександра І (1801-1825) повною мірою поширювався й на релігійну сферу. Хоча Православна Церква в Російській імперії була проголошена «панівною і найпершою», однак у той час царським урядом досить толерантно сприймалися католицизм, протестантизм, старообрядництво, інші релігійні напрями. Згодом це дало підстави дослідникам зазначити, що олександрівська епоха була добою певної релігійної терпимості в Росії.

Стало доброю традицією у просвітян краю колективно святкувати Різдво Христове в Народному Домі. Десять громадських організацій, які співпрацюють з "Просвітою", делегували своїх колег на святкування Різдва. За урочисто прикрашеними столами одночасно смакували різдвяну трапезу понад двісті осіб. Серед них ветерани УПА, спілки політв'язнів, учасники операції "Вісла", "Союзу українок", "Жіноча громада", художні колективи "Просвіти" і запрошені гості.

У переддень Нового року і Різдвяних свят закінчився цикл нічних чувань на парафії Різдва Богородиці в с. Березівка Лисецького деканату, присвячений року Святих Таїнств.

Цілий рік перетворився для парафіян і прочан в рік глибокого духовного пізнання і пережиття, в рік заглиблення в божественний світ Таїнств Господніх; в рік переміни, перевтілення старої людини в нову. Ці пізнання породили людину, перемінену силою Господньої науки і любові - людину в Ісусі, людину з Ісусом, людину для Ісуса.

Боже, Отче Всемогутній, з Твоєї святої волі сталося так, що я вступила на дорогу працівника охорони здоров’я.

Ти знаєш, Боже, що на початку я не усвідомлювала собі вповні всього того, з чим пов’язана ця професія. Я думала про неї як про кожну іншу можливість заробітку, що на початку приходила до праці ніби до установи чи закладу, де ступінь зайнятості людини у виконанні обов’язку не завжди мусить обіймати цілу людську істоту.

Катехизм Християнської Віри (катехизм для молоді і старших) так говорить про традицію християнського привітання: "Ми поздоровляємо себе нашим стародавнім привітом: "Слава Ісусу Христу!" Відповідаємо на привіт: "Слава навіки!" В різдвяному часі до празника Стрітення поздоровляємо себе словами: "Христос рождається!" Відповідаємо: "Славіте Його!" В часі від Господнього Воскресіння до Вознесіння вітаємо себе взаємно радісним великоднім привітом: "Христос воскрес!" Відповідаємо: "Воістину воскрес!"