7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 20 (896) від 22 вересня 2011


Минулого року я побувала у французькій католицькій школі молитви та євангелізації «Жонес люм’єр», де й познайомилася через листи із Сашою-Артуром. Зустріч із цим хлопцем, який так щиро шукав Бога, зворушила мене до глибини душі.

Я спробувала написати про нього нарис. Що із цього вийшло, судити вам. Але я рада, що тепер широке коло читачів може дізнатися про цю людину, яка є прообразом багатьох молодих людей, що всім серцем шукають Бога у своєму житті.

З молитвою і подякою –

Уляна Кудла

Надаючи великого значення церковному співу, Митрополит Андрей Шептицький вважав його високим мистецьким діянням духовного єства чоловіка, яке підносить ум і серце до висот.

фатальна неминучість,

покарання чи Божественний задум?

 Поза християнською вірою питання зла, тобто страждання у всій різноманітності його проявів, залишається невирішеною загадкою. А якщо його приписувати анонімній злій волі чи долі, яка жорстоко і неминуче диктує свої правила світові, то загадка стає похмурою таємницею, залишаючи людину на розсуд безжалісної потворної сили, яка навалюється на неї незалежно від того, винна людина чи ні. Саме на основі цього досвіду несправедливості і фатальності людського болю народились, серед інших, літературні шедеври, серед яких - грецькі трагедії, де зображені людські терзання та драматичні умови проживання.

«Ви – сіль землі. Ви – світло світу»

Про цю євангельську правду, яку проголосив Ісус до своїх учнів, стараються пам’ятати члени молодіжної спільноти «Світло вервиці», що діє в с. Перерісль Тисменичанського деканату.

Минуло десять років від дня смерті пароха села Залуква отця Івана Баглая

Двадцять восьмого серпня з нагоди храмового свята у церкві Успіння Пресвятої Богородиці, що в с. Міжгір’ї Солотвинського деканату, відбулася Архієрейська Божественна Літургія. До храму, якому виповнилося 180 років, з пастирським візитом завітав Правлячий Архієрей Івано-Франківської Єпархії Преосвященний Владика Володимир Війтишин.

Цього року Згромадження Сестер Пресвятої Родини святкує столітній ювілей від дня заснування

Непорочна Марія

 

Бог милосердя дарував

Для Непорочної Марії

Тоді як ангел завітав,

Принісши благу вість-надію.

Бог материнство дарував,

Хоч і Невістою лишилась.

У теплий осінній час, одинадцятого вересня, Галицька Пречиста Діва Марія, що славиться в Чудотворній Іконі у с. Крилос, зібрала на спільній молитві отців та вірних Лисецького деканату. Проща на божественній святині наповнювала великою радістю і дарувала відчуття єдності. Але також цього дня Свята Церква відзначала свято Усікновення голови Івана Христителя, тому священики були вдягнуті в багряні постові ризи.

Чотирнадцятого вересня світова християнська спільнота відзначає  День Бога Творця. Це є екуменічно-екологічне  свято, День молитви за збереження природного довкілля, або День створіння, який у 1989 році започаткував Константинопольський Патріарх Димитрій І. У спеціальному посланні він закликав увесь християнський світ щорічно 1 (14) вересня, на початку Нового Церковного року, об’єднатися у спільній молитві до Бога – Творця всіх речей, висловити Йому вдячність за дар життя, за прекрасний світ природи, в якому живемо, просити вибачення за завдану шкоду і благати про збереження та спасіння всього створіння.

Коли лікарі сказали, що нашій тримісячній донечці потрібна операція на серці, то здавалося, що земля провалиться під ногами. Важко було зрозуміти, що відбувається.

Віками вороги, роздираючи землю українську, примушували нас зрікатися Бога, рідної історії, мови, забувати традиції, зрікатися, врешті-решт, себе. Та нація вистояла, і вже більше двадцяти років вона живе суверенним життям, здавалося б, зовсім залишивши позаду епоху руйнування, спалювання храмів, арешти, розстріли та депортації священиків, ченців, черниць, вірних Української Греко-Католицької Церкви.

Відбулася проща Івано-Франківської єпархії до Гошева

 З давніх-давен люди з усіх усюд несуть свої болі й печалі, свою вдячність, з вірою, надією і любов’ю припадають до Владичиці Ясної Гори, Чудотворний образ якої уже декілька століть є ясним світлом і дороговказом у житті вірних.

Йоан Золотоустий, говорячи про священиків, сказав, що батьки народжують нас до життя теперішнього, а священики – для майбутнього. Ось уже двадцять п’ять років о. Василь Підвисоцький своїм служінням, своїм прикладом наслідує слова цього великого Святого.

Господь посилає нас на цей світ, щоб ми могли виконати Його волю. Боже Серце палає вогнищем нескінченної любові, яку годі пояснити. Він не шкодував жодної своєї краплі крові для нас.

Пом’яник – це реєстр «особо отличившихся отець і братій наших», які своїми жертовними діями заслужили на пам’ять вічную в грядущих поколіннях. Ці справи чисто духовного порядку мала в своїй евіденції наша свята Церква, тому кожна добре поставлена парафія під зарядом свого сумлінного душпастиря слідкувала за дотриманням цього Божого правила – поминати в означені дні тих, хто особливо відзначився.

В історії УГКЦ зустрічаємо непоодинокі випадки служіння її представників науці. І, навпаки, деякі світські вчені зробили вагомий внесок в духовно-педагогічний розвиток релігійної думки нашої Церкви.

В нашому житті Господь посилає різні випробування, через які ми стаємо ближче до Нього. Всі біди, які приходять до нас, є послані від Бога. Можливо, Господь через ці терпіння хоче допомогти зміцнити наше життя, поглибити віру, спасти душі. Божа любов і ласка не має меж.