7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 49 (957) від 20 грудня 2012


Величаємо Тебе, Пресвята Діво

 

Заспіваймо, вірні, з святим богоотцем і пророком Давидом про Непорочну Діву Марію. Бистрі річкові потоки звеселюють місто Боже, бо свій осідок освятив Всевишній. Бог серед нього – воно не похитнеться; Бог йому допоможе перед світанком. Бо тебе, Богомати, вибрав Всевишній на свій осідок; він освятив і допоміг тобі раннім ранком, вчинивши тебе непорочною вже з першої миті зачаття твого.

До історії Святовоскресенської і Введенської української церкви в середньовічному Станиславові — Івано-Франківську

Минуло 350 років з часу надання Станиславову-Івано-Франківську Магдебурзького права, 342 роки тому споруджено першу відому українську церкву міста, 117 років як віднайдено наріжний камінь церкви та 105 років вмуровано його у престол Катедрального собору Святого Воскресіння УГКЦ. Для сучасників важливо прослідкувати «хроніку століть», що розповідає історію першого українського храму Івано-Франківська та розкриває окремі етапи його дослідження.

У надвечір’я св. Миколая Митрополит Володимир Війтишин відвідав жителів містечка святого Миколая

Містечко Милосердя святого Миколая у Крихівцях Івано-Франківської міськради розпочинає свої святкування з вечора. Сестри Воплоченого Слова, які опікуються всіма жителями цього містечка (а їх є 50, серед яких 35 дітей),  вже за місяць до цього дня збирають листи до Святого.

І саме вони стають неначе ангелами-посередницями, які стараються, щоби з допомогою різних людей, ніхто не залишився без допомоги. Роблять це таємно, за взором Великого святого Чудотворця. І в цьому їхня велич, бо дійсно, можливо один з найкращих виявів любові ближнього – таємно служити потребуючим, не шукаючи нагороди від людей, але від самого Господа, Якому посвятили своє життя.

Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт звання освіченого народу (Іван Франко).

В  останню неділю листопада, коли Церква  і світ вшановують пам’ять першого греко-католицького священномученика  Йосафата і загиблих під час голодомору 1932-33-хх рр. та політичних репресій більшовицької системи, відбулась ще одна важлива подія. У селі Незнанів Кам’янка-Бузького району Львівської обл. одразу після служби Божої, парафіяльна громада і церковне братство разом із запрошеними священиками і представниками влади урочистою ходою попрямували до того місця, яке, за словами місцевих жителів, освячене кров’ю отця-доктора, колишнього місцевого пароха Станіслава Сярока, якому, власне, було встановлено і освячено пам’ятник на місцевому полі.

РОЗДІЛ 2

 

Основні етапи підготовки до скасування уніатства та засоби його реалізації

 

2.1. Трансформації Греко-Уніатської Церкви

на теренах Правобережжя України внаслідок поділів Речі Посполитої

(1772-1795 рр.)

 

(Продовження. Початок у чч. 42-48).

 

Незважаючи на протести проти насилля з боку опозиційно налаштованої греко-уніатської ієрархії, у 1795 р. імператорський двір продовжував здійснювати радикальні кроки в реалізації політики православізації правобережних теренів. Одночасно були ліквідовані всі уніатські єпархії Правобережжя – Київська митрополича, Полоцька архієпископська, єпископські Пінська, Луцька та Володимиро-Брестська як непотрібні, а уніатському кліру рекомендувалося обрати місцеперебування поза межами Правобережної України. Їхні парафіяльні церкви та монастирі були передані білоруському уніатському архієпископові І. Лісовському з повним підпорядкуванням йому духовенства.

З благословення о. Леоніда, священика римо-католицької парохії, до свята Миколая-чудотворця члени гуртка „Милосердя” разом із своїми наставниками знову побували у Снятинському інтернаті.

 «Миколаю, Миколаю, я на тебе так чекаю!» – такими словами розпочався святковий концерт. Bихованці інтернату підготували свій виступ, були веселі конкурси, загадки, а ще – радість у дитячих очах, бо вони так чекають на це свято і вірять у те, що святий Миколай неодмінно прийде і до них. Cтараються бути чемними, щиро моляться за всіх, хто розділяє з ними нелегке сирітське життя. А це  милосердні люди з великим серцем і розумінням, усі, хто з радістю проявляє своє милосердя стосовно тих, хто несе такий важкий хрест.

З 29 листопада по 2 грудня на парафії св. Ап. Андрія Первозванного в передмісті Калуша (на Загір’ї) відбувалася парафіяльна місія.

 

З благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківської Архієпархії Володимира Війтишина місія проходила з нагоди святкування 220-річчя заснування храму і церкви. Провести місію парох Андрій Челядин запросив настоятеля та священиків монастиря св. Ап. Андрія, допомагали отцям сестри-мироносиці: с. Андрея і с. Соломія.

У травні нинішнього року „Нова Зоря” (ч. 20) повідомила про сенсаційну знахідку, яку було виявлено під час ремонту вівтарної частини Архікатедрального Собору св. Воскресіння м. Івано-Франківська. Йшлося про вмуровану у престіл кам’яну плиту з викарбуваним на ній написом, який дослівно сучасною українською мовою звучить так:

Щасливі ті вірні, які мають дбайливих і люблячих пастирів, таких, які в різний спосіб дбають про їхнє цілісне добро та покращення якості життя. До таких пастирів можна зарахувати і пароха храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Березівка Лисецького деканату о. Богдана Рудницького.

Священик, бажаючи, щоб його вірні дізнались про високу гідність людини і її покликання та про важливість плекання в житті чесноти тверезості з метою, щоб цю гідність вберегти та захистити, сприяв проведенню триденних місій тверезості.

На парафії Всіх святих українського народу в Підгайцях три дні перебували мощі св. ап. Андрія. 

Перш ніж перейти до розповіді про перебування на парафії мощей святого, хочу в кількох словах розповісти про історію нашої парафії.

З відродженням УГКЦ в Підгайцях за Божим провидінням у центрі міста виріс величавий храм. Початок дала шиферна каплиця, яку освятили о. Г. Петришин і о. М. Мидляк. На Різдво Божого Сина 1996 року відбулась Свята Літургія. Громада домоглась виділення земельної ділянки під храм. Наріжний камінь освятив Владика Михаїл Колтун із собором священиків Підгаєцького, Бережанського греко-католицьких деканатів і православної громади на чолі з о. м. Петром Федівим, а першу пожертву зробив наш земляк із США, нині покійний М. Іваськевич. У храмі проводять Богослужіння о. М. Мидляк та о. І. Комарницький.

Моєму синові, Романові Чернюку з Калуша, потрібна надзвичайно складна операція з трансплантації серця. Йому лише 32 роки. Як кожна мати, я мрію про щасливе майбутнє своєї дитини. Я вірю: Бог допоможе здолати всі труднощі, люди відгукнуться, допоможуть нам, і Роман буде здоровий.

Кошти на лікування Романа можна переказати:

Отримувач: ТВБВ № 10008/0142 Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк»: р/р № 290280111, МФО 336503, код ЄДРПОУ 09336500, призначення платежу: для зарахування коштів на рахунок № 26207001399208 Чернюк Марії Андріївни на лікування сина Чернюка Романа Остаповича.

Отець Микола Семенович разом з парафіянами УГКЦ св. Миколая-чудотворця м. Харкова щиро вітають о. Романа і усіх парафіян церкви Різдва Пресвятої Богородиці, о. Михайла, о. Василя і усіх парафіян церкви Святого Духа смт. Перегінське з прийдешніми святами: Новим 2013 роком і Різдвом Христовим.

21 грудня минає сорок днів, як відійшла у вічність Софія Ільківна Пудрій, в замужестві – Маслій.

Народилася покійна 11 жовтня 1925 р. в Більшівцях. Працювала на пошті в Більшівцях та в Галичі телеграфісткою, телефоністкою, доки не захворів невиліковно син-школяр. Вийшла заміж за односельця Івана Маслія, котрого дочекалася з Колимських таборів. Мала трьох дітей, одне з них, первісток Надійка, померло дитятком. Повдовіла 1984 р.

Думаю, у багатьох пратикуючих християн бувають такі періоди в житті, коли здається, що Бог не чує. Тоді зникає бажання ходити до церкви та навіть молитися. Так було і зі мною. І щоб якось себе відволікти та розважити, я вирішила поїхати з друзями до Риму. Так співпало, що це була всенародна проща до Собору св. Софії у Римі. Тільки потім я зрозуміла, що слово «проща» передбачає певні труднощі.

Дорога Європою була цікавою та сповненою вражень. Спочатку ми заїхали до Венеції, а потім до міста Падова, де знаходиться велична Базиліка з мощами св. Антонія Падевського. При виході з храму ми купили образки святого чудотворця, прогулялися містом і вирушили до Риму.

 Враховуючи потребу духовного відродження України, Церква покликана виховувати своїх вірних на засадах практикуючої християнської моралі, і чеснота тверезості тут має бути на одному із перших місць.

На Городенківщині цьогорічна осінь видалася досить щедрою не тільки на природні дари, але і в повній мірі проявилася дарами Святого Духа. Протягом цілого жовтня на парохіях цього деканату з благословення Правлячого архієрея Миколи Сімкайла проходили духовні місії на антиалкогольну тематику, бо зловживання алкоголем на сьогоднішній день є чи не основною проблемою нашого суспільства. Провадив місії з місцевими священиками о. Ярослав Стеф’юк, голова підкомісії «За тверезість життя» Коломийсько-Чернівецької єпархії. У всіх церквах УГКЦ служилися молебні до ікони Божої Матері «Невичерпна Чаша», в яких духовенство і вірні цих парохій молилися у щирому намірі за зцілення своїх рідних і близьких від страшної хвороби людського духу — алкоголізму. Парафіяни були дуже вдячні отцеві-місіонареві за ті реколекційні науки, в яких він давав добрі й практичні поради, і де звучали такі бажані відповіді на одвічні питання: «Що робити з цією вселенською бідою — алкоголізмом?».

9 грудня парафіяни храму Різдва Пресвятої Богородиці в м. Долина чекали на неземну Гостю. Трохи по полудні процесія у супроводі пароха і декана о. Зореслава-Івана Котовича, о. Василя Керницького, о. Богдана Тисяка, о. Романа Федчика та о. Ігоря Ліпчанського разом із парафіянами вирушили до каплиці св. Яна, щоб зустріти Чудотворну Ікону Гошівської Матері Божої.

Сюди ікону привезла чисельна громада з с. Раків на чолі із парохом. Властиво згадати, що саме з с. Раків розпочалася «подорож» ікони Божої Матері Гошівської по Долинському деканаті. Біля каплиці св. Яна, що на початку міста, громади обмінялися кораваями, читалася св. Євангелія. Відтак обидві громади вирушили до храму Різдва Пресвятої Богородиці, де було спільно відслужено Молебень до Богородиці та виставлення ікони для почитання.

Пам’яті великого Патріарха

 

У загальноосвітній школі села Поляниця Яремчанського деканату Коломийсько-Чернівецької єпархії відбувся відкритий урок на тему: „120 років від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого”. З ініціативи та благословення отця-пароха Богдана Скірчука проведенням уроку заопікувалися сестра Ярослава та класний керівник п. Наталія Молдавчук.

Учні дев’ятого класу детально ознайомили присутніх із життям та діяльністю великого ісповідника віри Патріарха Йосифа, яке сміливо можна назвати шляхом через терни до зірок. Головною темою було питання, чи людина XXI століття може бути святою і що для цього потрібно. Кожен з присутніх висловив свою думку з цього приводу.

Святіший Отець Венедикт XVI запалив увечері, 14 грудня, вогні головної ватиканської ялинки на площі Святого Петра, повідомило Радіо Ватикану.

 Ялинка і Різдвяна стаєнка були цьогоріч доставлені у Рим з італійських регіонів Молізе і Базиліката 6 грудня. Вертеп - традиційна сцена Різдва Христового, загальна площа якого в цьому році склала 225 квадратних метрів, установлені поруч з 24-метровим деревом. В нинішньому році біблійні персонажі одягнуті в традиційний одяг півдня Італії, а сама стаєнка прикрашена елементами південноіталійської іконографії.

Папа Венедикт XVI ввійшов в п’ятірку найвпливовіших людей світу

Forbes назвав 70 найвпливовіших людей світу. Перше місце в рейтингу найвпливовіших людей світу 2012 року посів президент США Барак Обама.

На рядок нижче розмістилася канцлер ФРН Ангела Меркель, за нею президент Російської Федерації Володимир Путін.

Засновник Microsoft Білл Гейтс, який займав торік п’яте місце, піднявся на одну сходинку.

На п’ятому місці тепер розмістився Папа Римський Венедикт XV.

Цього року у святковий день, коли освячується щирістю вся земля, у день найбільшого подарунка святих Небес Святителя Миколая, минає десять років, як о. Любомир Паливода переступив поріг нашої маленької святині Благовіщення Пречистої Діви Марії, що в селі Чукалівка Лисецького деканату.

З того часу наш парох з гідністю виконує почесну місію: навчає людей Христової істини, прищеплює любов до Бога  і Церкви. З ініціативи священика і за підтримки вірних наш храм, якому більше 140 років, значно оновився: зроблено новий каркас даху і перекрито дах, встановлено обновлені куполи, хрести. Всередині церкви викладено нову підлогу, відремонтовано хори, придбано нові світильники, тетрапод, крилос, проскомидійники та іншу церковну атрибутику.

Основним завданням Церкви завжди було і залишається душпастирство. Однак в умовах відсутності української державності УГКЦ активно включалась у процес підтримки розвитку української культури. Нижче мова йтиме про період з ІІ-ої половини ХІХ ст. і до 1939 р.

Згідно з рішенням Головної Руської Ради від 15 червня 1849 року, в діяльності якої, як відомо, брало активну участь духовенство УГКЦ, у Львові було засновано Народний дім. Реалізуючи статутні вимоги, при Народному домі в 1850 році було засновано бібліотеку з читальнею та музей.

More Articles...