7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

відбулася нічна піша проща родин мігрантів до Крилоса

У часі підготовки нічної пішої прощі родин мігрантів та всіх охочих з Івано-Франківська до чудотворного образу Матері Божої у селі Крилосі – напередодні свята Віри, Надії, Любові та матері їх Софії – декан Єзупільський, парох церкви святого Миколая УГКЦ в селі Ямниця о. Богдан Курилів зазначив, що за понад двадцять літ свого священства з провадженням нічної пішої прощі до Богородиці у крилоській чудотворній іконі зустрічається вперше. «Чому власне вночі?», – поцікавився отець Богдан. «Бо маємо слабку віру і надіємося, що через таку пожертву Господь почує наші молитовні наміри і прохання, а ми – дістанемо очікувану поправу як вияв Його безмежної любові». Це вже згодом, у часі пішого походу, зримо проступило й інше: нічна проща є своєрідною молитовною сторожею, безперервними і надійними чатами, для наших ближніх - і  у часі їх духовної боротьби, у часі їх фізичних немочей та недуг.


Нічна піша проща з Івано-Франківська до Крилоса відбувалася як попередньо спланований духовний захід у роботі з мігрантами та їх родинами «Заробітчанська спільнота і українське суспільство» Пасторально-місійного відділу (ПМВ) УГКЦ – у співпраці з БФ «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, Референтурою у справах мігрантів та іммігрантів Івано-Франківської єпархії УГКЦ та спільнотою колишніх заробітчан «Пієта» міста Івано-Франківська при Молодіжному християнському центрі УГКЦ св. Івана Боска.

…До Івано-Франківська для духовного спілкування і участі у нічній прощі прибули представники паломницьких спільнот з Дрогобича, Самбора, Нагуєвичів, Турки, Бережан, Києва, Львова, з Тисменицького, Калуського, Рожнятівського, Коломийського, Богородчанського, Долинського, Галицького та інших регіонів Прикарпаття. А зустріч та духовні розважання про місце заробітчанських спільнот у житті Церкви та сучасного українського суспільства розпочалася Святою Літургією, яку у каплиці Христа Чоловіколюбця МХЦ св. Івана Боска відслужили священик молодіжного центру о. Василь Слобода та парох села Марківці на Тисмениччині о. Мирослав Пронюк. Саме о. Василь та о. Мирослав тієї молитовної ночі були духовними провідниками прочан – вулицями Ленкавського, Довгої, Галицької, Целевича в Івано-Франківську, а відтак через Угринів, Ямницю, Тязів і до Крилоса, де у церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ склали свої молитви до Бога перед чудотворною іконою Матері Божої. Тієї ночі учасники прощі молилися за всіх онкохворих,  узалежнених і головно за одужання їх багаторічного духовного провідника і вчителя, організатора чисельних зустрічей і прощ заробітчан та їх рідних – виконавчого секретаря ПМВ УГКЦ о. Василя Поточняка.

…У духовному житті християнина нема жодних випадковостей, а кожна зустріч на цій дорозі – знак Божий. І ця істина виразно проступила у селі Ямниця, де прочани і парохіяни місцевого храму опівнічної пори були на спільному молебні до Богородиці, який очолив місцевий парох отець- декан Єзупільський Богдан Курилів у співслужінні з о. Василем Слободою та о.Мирославом Пронюком. А керівництво і працівники Ямницької ЗШ І-ІІІ ст. у своєму служінні паломникам виявили свої великі духовні чесноти і старання. І не випадково власне у приміщенні цього навчального закладу учасники прощі розважали над темою «Мій чесний хрест». Воістину, Бог служить людині через людину.

Божий світанок учасники прощі стрічали на Крилоській горі – біля чудотворної ікони Матері Божої, де Святу Літургію очолив парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ о. Ярослав Жолоб у співслужінні з духовними провідниками нічної пішої прощі.

Ігор ЛАЗОРИШИН.

Вогонь, який

не обпікає

 

(враження від прощі)

 

Кожна проща відрізняється від попередньої, бодай найменшим нюансом у програмі. Але всі прощі, і «великі» Самбір-Зарваниця, і нічні, єднає отой вогник, запалений у липні 2006 року Божого нашими духовними отцями Василем Поточняком та Ігорем Козанкевичем. Цей вогник (через нашу участь) розгорівся у великий вогонь – прочанський рух, який зігріває, але не палить, єднає між собою та з Богом, освітлює, провадить, немов вогняний стовп, який свого часу супроводив вибраний народ до Обіцяної Землі. Особливо вразив Крилос - колиска нашої духовності, ввесь просякнутий молитвою та патріотичним духом.

Мабуть не випадково саме тут знаходиться літня резиденція митрополита Андрея Шептицького. Дякую Богові, що кличе в прочанську дорогу, всім паломникам – за підтримку, щирість, терпеливість (особливо, коли поламався автобус і наша проща продовжилась до недільного вечора). Хай Бог благословляє кожного з нас на майбутні дороги, духовні подвиги, а Мати Божа охороняє від усяких бід і тривожних думок!!! До зустрічі на прочанській дорозі!!!

Галина Заячкевич.

м. Дрогобич


На світлинах: прочани на крилоських теренах; Свята Літургія в Успенському храмі села Крилос.


Заробітчанська хвиля - Число 40 (948) від 18 жовтня 2012