7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 7 (1012) від 20 лютого 2014


Кожна секунда наближає неминуче падіння диктаторського режиму

в Україні. Найголовніше зараз, щоб це сталося якнайшвидше,

щоб вже більше не проливалася невинна кров.

Над Україною сповнюється допуст Божий. Впродовж століть нашого національно-духовного поневолення, здавалося, назавжди атрофувався ген солідарного самозахисту народу, але останні буремні події засвідчили, що цей ген був немовби приспаний. Коли ж настала реальна загроза остаточної заглади і знищення духа національного організму – українці повстали.

Послання Святішого Отця Франциска на Великий Піст 2014 року

 

Зубожів, щоб збагатити нас Своїм убозтвом

(пор. 2 Кор. 8,9)

 

Дорогі брати і сестри!

З нагоди Великого Посту я пропоную деякі роздуми, щоб вони могли послужити особистому та спільнотному шляху навернення. У цих роздумах я виходжу зі слів св. Павла: «Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, що Він, будучи багатим, збіднів заради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом» (2 Кор. 8,9 ). Апостол звертається до християн Коринту, щоб заохотити їх бути щедрими у допомозі вірним Єрусалиму, які відчували потребу. Що кажуть нам, сьогоднішнім християнам, ці слова св. Павла? Що означає сьогодні для нас цей заклик до бідності, до вбогого життя у євангельському сенсі?

Покаяння — це справа духовна. Каятись може кожна окремо взята людина, а може бути колективне каяття під проводом певного духовного центру. В Україні такого центру немає. Тому залишається покаяння бажаючих. Сподіваюсь, що хоч хтось перейметься таким покаянням і у такий спосіб Україна отримає якщо не повне прощення, то хоча б Господь не відвернеться від нас. Для цього пропоную покаянну молитву України. (Зважаючи на формат газети, подаємо скорочений варіант запропонованої автором молитви. – Ред.)

18 лютого виповнилося 100 років з дня народження
о. Костянтина Михаліхи.

 

Протягом 1938-1947 рр. він служив у церкві св. Архистратига Михаїла Калуського деканату, що в Сівці-Калуській. Незважаючи на те, що з того часу, як він не зі своєї волі покинув це приміське село, минуло понад 60 років, тутешні парафіяни свято бережуть пам’ять про нього, згадують словами вдячності та поваги, розповідають про нього своїм дітям та онукам. Чим же заслужив священик такої високої честі? Яку життєву дорогу простелила йому доля? Аби довідатися про це, ми звернулись з листом до його доньки пані Марти Полатайко, яка зі своєю родиною проживає у Львові.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді на Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ 16 лютого розповів, що сьогодні ми переживаємо особливий момент віднайдення гідності українця.

 

«Цей час багато мислителів окреслило як «революція гідності». Та свободу і гідність дає нам не певний президент чи якийсь закон. Ці цінності нам дані Богом. Тільки тоді, коли ми наблизимося до Бога, то відчуємо власну велич і велич рідної землі», – сказав Глава Церкви.

Дорогі українці, брати і сестри у Христі! Сьогодні наша рідна Україна знаходиться у великій небезпеці. Не будьмо байдужими! Піднімаймося всі на святу боротьбу за кращу долю для нашого народу, за поборення того зла, яким опанована Україна.

Отож всі сини і дочки нашої Батьківщини, гуртуймося у спільній молитві за Україну — у сім’ях, родинах, на місцях навчання і праці, разом з рідними, знайомими, сусідами. Сьогодні це — наша головна і найдієвіша зброя. Вірмо, що наша щира, покірна молитва з надією на Божу поміч, з вірою у Божу любов і милосердя до нас, грішних, має надзвичайну силу!

У перші століття християнства головним завданням Великого Посту була підготовка новонавернених християн до хрещення. І в наш час завдання посту залишається без зміни.

Ми, хоч і хрещені, але постійно втрачаємо те, що ми в цьому таїнстві одержали. Тому Пасха є наше щорічне повернення до нашого власного хрещення, а піст – підготовка до цього. Піст і Пасха кожного року є для нас новим відкриттям і надбанням того, що було дане нам при хрещенні. Отже, коли ми починаємо нашу духовну подорож протягом Великого Посту, то ми бачимо на кінці шляху нашу мету – Пасху, початок нового життя.

Боже, Отче Всемогутній, з Твоєї святої волі сталося так, що я вступила на дорогу працівника охорони здоров’я.

Ти знаєш, Боже, що на початку я не усвідомлювала собі вповні всього того, з чим пов’язана ця професія. Я думала про неї як про кожну іншу можливість заробітку, що на початку приходила до праці ніби до установи чи закладу, де ступінь зайнятості людини у виконанні обов’язку не завжди мусить обіймати цілу людську істоту.

Композитору Івану Фіцаловичу виповнилось 90 років

„Не буду приховувати, що ще з дитинства я мріяв, щоб могутня і безсмертна ріка народної пісенності поповнилась ще однією скромною творчою краплиною моєї душі. І якщо моя пісня чи романс знайде стежку до сердець людей – я буду щасливий, що прожив життя недаремно”.

Виповнилось 10 років музею сакрального мистецтва (переслідуваної церкви) в Бережанах

Таким є музей в м. Бережанах та його директори о. Михайло Немелівський, В. Дем’янець та М. Музичка. Хочу розповісти про нині покійного о. Михайла Немелівського. При допомозі о. Романа Бронецького, пароха Швейкова та Заставець Монастириського району мені вдалося зібрати спогади про душпастирську працю отця.

ПИТАННЯ: Чи не суперечить молитва Вервиці словам Господа: «Молячись, не говоріть зайвого, як ті погани, бо думають, що в багатослівності своїй будуть почуті»?

 

ВІДПОВІДЬ: Коли Господь застерігає «не казати зайвого», Він хоче підкреслити, що молитва християнина повинна відрізнятися від молитви поганина. Погани вважали, що божества іноді занадто занурюються в себе, тому просити їх потрібно з більшою наполегливістю, щоб уже точно почули. Пророк Ілля іронізує з приводу поведінки жерців, говорячи до них: «Кличте голосно, бо він бог, то може бути, що він задумався, або відлучився, або в дорозі, а може, спить, то прокинеться!» (3 Цар. 18, 27).

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДУШПАСТИРЯ

 

1. Жити без тяжкого гріха в стані освячуючої благодаті, чувати над собою і поборювати свої похоті й пристрасті.

2. Щоранку з розвагою і застановленням перечитати уривок Св. Письма, головно – св. Євангелія і листів св. Ап. Павла. Відтак укласти план на цілий день, наскільки його можна передбачити, так щоб жоден день не минув без означеної програми.

Великий Піст має послужити нам на приготування до гідної зустрічі найбільшого християнського свята — Христового Воскресіння. До цього приготовляємося покутою, покаянням, очищенням душі з гріховних плям у сповіді, прибранням душі світлою одежею освячуючої Божої ласки у Святім Причасті. До покаяння і покути за наші гріхи найліпше побуджує нашу душу роздумування про Христові страсті, про терпіння, які переніс Ісус, щоб врятувати наші душі від вічної загибелі і заслужити нам вічну щасливість з Богом у небі.

Христос розпочав Свої страсті великими душевними терпіннями в Оливному городі коло Єрусалиму, а закінчив Своєю смертю на хресті на горі Голгофті.

Тож перенесімося думкою в Оливний город, станьмо духом коло Ісуса, придивімося і роздумаймо про Його душевні терпіння за наші гріхи, а це побудить нас до вдячності й любові Ісуса, до жалю за наші гріхи, до поправи нашого життя.

Якби-то ти, Богдане п’яний,

 Тепер на Переяслав глянув!

 Та на замчище подививсь!

 Упився б! здорово упивсь!

 І препрославлений козачий

 Розумний батьку!.. і в смердячій

 Жидівській хаті б похмеливсь

 Або в калюжі утопивсь,

 В багні свинячім.

Єднаймося ми, браття-українці!

Допоки пломінь віри в нас не згас.

Щоб гідні були ми нащадки

Творити вічний Кобзаря наказ.