7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 48 (1005) від 19 грудня 2013


Сьогодні важко чимось здивувати світ. Але українці зуміли зробити це. Брехня, яку попередні, та особливо нинішня влада, кожного дня мегатоннами викидали на світ Божий, зробила свою справу: вона прорвала шкарлупу байдужості та боязні, збудила українців. І ось уже понад три тижні всі світові інформаційні агентства починають блок новин з подій в Україні. Майдан у Києві сьогодні став відправною точкою до кращого життя для всіх свідомих людей нашої держави. Українці на повен голос заявили про свою громадянську позицію. Вони здолали зневіру й розчарування, повірили в себе і свої сили. Вони вийшли на Майдан і продовжують виходити вже четвертий тиждень поспіль. Що дуже важливо — не за закликом партій чи вождів, вони виходять і приїздять за покликом власного серця. Масово й відповідально. Люди готові слухати й чути, готові діяти, і вже не раз довели це.

Нинішній Майдан – не одномоментний акт. Він уже став і надалі буде постійним, живим і активним інструментом впливу громадян на владу – нинішню і всі наступні. Майдан реагуватиме на дії чи бездіяльність влади у різних формах, різних масштабах, в центрі і в регіонах. Майдан – це унікальне явище, надбання усієї України.

77 років тому, 17 грудня 1936 року в Буенос-Айресі, столиці Аргентини, в сім’ї італійських емігрантів Маріо та Реджіни Берґольйо народився син, якого назвали Хорхе Маріо. А сьогодні з радістю

і вдячністю Господеві Церква в усьому світі святкує 77-ий день народження свого Пастиря – Папи Франциска.

Від першої миті вибору на престол святого Петра, понад 500 разів під час офіційних прийомів чи зустрічей з прочанами, Папа Франциск звертався із проханням: «Моліться за мене!» Отже, який найкращий подарунок міг би бути для Святішого Отця, як не молитва? По всьому світі триває справжній молитовний марафон за Папу Франциска, який вперше отримує привітання з нагоди річниці свого народження як Глава усієї Католицької Церкви.

Події в Україні, які відбулися після провалу підписання угоди з Європейським союзом, збурили навіть „сплячих” українців.

Першими висловили свій мирний протест студенти, молодь – передова сила нації. Після неймовірно жорстокого побиття наших дітей у Києві, піднялися й інші свідомі українці, і нас нині підтримує у боротьбі весь світ.

У першу неділю кожного місяця у відпустовому місці, де з’являлася Погінська Богородиця, збираються тисячі людей, щоби прославити Царицю Покуття, подякувати за зіслані ласки, напитися цілющої води, просити помочі, послухати повчальні проповіді на Хресній дорозі. У грудні це була надзвичайна проща — тут зібралися тисячі людей, особливо багато молоді. Це був Духовний майдан, який підтримував мільйонний київський майдан. Ми стояли пліч-о-пліч, духовно з’єднавши наші серця в молитві з усіма людьми доброї волі. Настоятель Погінського монастиря о. Никодим Гуралюк ЧСВВ у своїй проповіді попросив прочан, священиків присвятити свої молитви на вервиці, думки і помисли, святе Причастя за Україну, за справедливе життя.

Кожного року 19 (6) грудня і 22 (9) травня майже весь християнський світ вшановує пам’ять святителя Миколая Чудотворця, Єпископа Мир Лікійських, великого Святого Вселенської Церкви, який служив і прославився чудами у IV ст. в Малій Азії і мощі якого в ХІ ст. були перевезені до італійського міста Барі. Нещодавно, під час всеукраїнського паломництва до Риму з нагоди завершення 2013 Року Віри, групі прочан з Івано-Франківська пощастило відвідати Базиліку св. Миколая у Барі і помолитися перед його святими мощами.

 

Сучасне місто Барі, розташоване на самому півдні Адріатичного моря на віддалі 400 км від Риму, як і в античні часи та середньовіччя, так і досі залишається важливим портом й торгівельним центром Італії. Його населяють більш як 300 тисяч мешканців, які пишаються своєю історією, а особливо – старовинним собором, у якому покояться мощі св. Миколая. 

Події, які тисячоліття тому передували перенесенню мощів святителя Миколая до Італії, були досить сумними.

В XI столітті греко-візантійська імперія переживала важкий період власної історії. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбиваючи їх мешканців, та супроводжували свої жорстокості паплюженням святих храмів, мощів, ікон і книг.

18 грудня, у навечір’я празника Святителя Миколая, Мир-Лікійського Чудотворця, в Молодіжному Християнському Центрі, що по вул. Ленкавського, який діє при парафії Пресв. Серця Христа Чоловіколюбця і Блаж.

Діна Марківна Орленко живе в Івано-Франківську з 1969 року. Тут виросли її донечка Галя і син Володя, народились внуки, а вона до пенсії працювала старшою медичною сестрою в дитячому садочку «Дюймовочка». Нині пенсіонерка знайшла для себе заняття: співає в хорі ветеранів «Фронтові друзі», активна волонтерка в регіональному центрі обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, а також активістка Червоного Хреста та ради ветеранів.

Про своє дитинство згадує з сумом і болем, адже батько пішов на фронт з перших днів тоді страшної війни, а в 1942 році її маму заарештували гестапівці за переховування пораненого бійця. Пам’ятає із дитячих років проживання в Києві страшну картину, коли гестапівці волочили за довгі коси її найдорожчу матусю, а вона, міцно вчепившись за її шию, плакала. Сіль маминих і своїх сліз відчуває дотепер. Коли їх заганяли у вагон поїзда, дівчина безсило хлипала, а мама міцно тулила її до своїх грудей, під стукіт коліс заснула. А далі були тяжкі дні, мов кадри із страшного фільму: вівчарки, в чорних мундирах охорона, колючий дріт, шеренги людей, тепло жіночих рук, що гладять її по голівці і навіть кинутий охоронцем окраєць хліба або цукерок, повернення, втомлені мамині руки, що після роботи горнуть її до себе. І так більше як два роки. Життя в концентраційному таборі «Майданек» було важким, хоча для багатьох Діна була промінцем віри в перемогу, бо по-дитячому була безпосередньою і навіть співала, розповідала віршики. Але в один день мами не стало, сказали, що спалили в тій чорній камері. Шукала захисту в кожного.

З виходом нашої Церкви з підпілля та із здобуттям незалежності України постали великі можливості для відновлення втраченої пам’яті про славних синів і дочок нашої святої Церкви. Вони своїм прикладом доказали світові, що зло можна побороти не тільки силою та мечем, але і силою віри в Христа, і то Христа розп’ятого. Їхні страждання і терпіння зруйнували до основ царство сатани, яке було в образі Радянської держави. Не про всіх ми ще знаємо, не всі гідно пошановані.  З  цієї причини хочемо сьогодні привідкрити трагічну, але водночас героїчну сторінку життя великого сина нашої Церкви-Мучениці о. Іллі Оренчука.

Цього року виповнюється 120 років від дня народження та 55 років мученичої смерті о. І. Оренчука.

Народився Ілля  3 серпня 1893 р. в с. Коцюбинцях Гусятинського  повіту, в сім’ї Степана та Анни з роду Захарків, у батьків було ще двоє синів та одна дочка.

Наше життя дуже складне і непередбачуване, і тому ми завжди повинні уповати на Господа та просити заступництва в небесних покровителів.

Вся моя родина заносить подячні молитви за навернення нашої мами (бабусі), за щасливу вагітність та успішні пологи, за народження здорового синочка, за вирішення життєвих проблем та Божу поміч у різних труднощах. Завжди відчуваємо опіку над нашою родиною св. Йосифа, св. Філомени, св. Ап. Юди-Тадея, св. Івана Христителя, св. Герарда, блаж. о. Миколая Чарнецького, св. Матері Терези.

У видавництві «Нова Зоря» побачила світ чергова краєзнавча розвідка викладача історії Калуського ВПУ №7, члена Національної спілки краєзнавців України, завідувача етнографічного музею Калущини Івана Ти­міва «Пам’ятка українського книгодрукування XVII ст. з етнографічного музею Калущини».

На підставі оригіналу та наукових досліджень з історії українських стародруків автор спробував всебічно дослідити примірник визначної пам’ятки слов’янської культури – Тріоді Цвітної, виданої 350 років тому в друкарні Львівського Успенського братства, що виникло наприкінці 1585 року, яка зберігається в основному фонді очолюваного ним музею.

Тріодь Цвітна – це богослужбова книга, яка містить пасхальні та післявеликодні Богослужіння, біблійні притчі й синаксарі. „Сьогодні відомо, – говорить автор, – що є декілька десятків цього видання, які зберігаються у фондах багатьох бібліотек, музеїв як в Україні, так і за її межами”. Йому вдалося встановити місце зберігання 24 примірників.

Автор — Андрій Безсмертний-Анзіміров: російський есеїст, кінокритик, автор робіт «Націоналізм і універсалізм в російській релігійній свідомості» (1989), «Взаємна обіцянка» (На захист ліберального християнства, 2009), «Феномен православного патріотизму» (2011).

Нарешті світу відкрилася заповітна російська національна ідея – недопущення України до Європи за будь-яку ціну. Нікого вже не можуть здивувати думки українських політологів, що Кремль вкотре провів спецоперацію проти України і що хтось у Росії, а може і в Україні, отримає зірочки Героя Росії. Бійня на Євромайдані не мала ніякої політичної логіки з точки зору інтересів Януковича. Але логіки, як вказують коментатори, немає тільки з точки зору утримання влади: „Залізна логіка в цьому абсурдному і злочинному розгоні з’являється, якщо подивитися на ситуацію очима президента Росії Володимира Путіна. Знесення Євромайдану з навмисною жорстокістю і свавіллям перед телекамерами було пов’язане саме з прагненням продемонструвати, що виборчий штаб міністра МВС Віталія Захарченка та секретаря РНБО Андрія Клюєва вміє виконувати зобов’язання перед Росією. Путін пов’язав Януковича кров’ю”. Бо Путін – „державник”.

 ПИТАННЯ: Чи можна приходити на Службу Божу не в неділю, а в понеділок? Справа в тому, що і в суботу, і в неділю мені доводиться працювати цілий день.

 

ВІДПОВІДЬ: Неділя для християн — це день, який відрізняється від всіх інших днів тижня. У цей день ми звершуємо пам’ять Воскресіння Господа Ісуса Христа. «Звершувати пам’ять» — живу пам’ять, яка набагато більша, ніж просто спогад, — означає, що в цей день відбувається те ж саме, що сталося в той самий день Воскресіння. У той день Ісус зустрів Магдалину, благовісницю серед апостолів; Він зустрів благочестивих жінок, подарувавши їм мир і радість; Він зустрів учнів з Емауса, вселив у них мужність, пояснив їм Писання, передав їм те, що змусило палати їхні серця; нарешті, Він зустрів апостолів у Єрусалимській світлиці, подарувавши їм Свого Духа.

Участь у Євхаристії — це основний момент, центр усього тижня віруючого. Але свято і недільний день не зводиться тільки до участі у Літургії. Весь цей день повинен бути вираженням радості, солідарності, братерської любові.

Є на Землі багато країн, відомих своєю красою, своєю історією, багатством своєї культури. Але на всій планеті є лише одна свята Земля — Ізраїль – біблійна країна, країна віри, звідки я щойно повернулась з екскурсійно-паломницького туру. Там ми молились за нас, наших дітей, наші родини і Україну…

Тут довге, тепле і сухе літо і м’яка зима. Дощі випадають в основному у зимовий період. Державними мовами в Ізраїлі є іврит і арабська, а мова міжнародного спілкування – англійська. Це розвинена сучасна країна. «Маємо все, тільки моліться, щоб був у нас мир!», — сказав гід. Тож усі ми хотіли ступити на Святу Землю і запричаститись тим духом, що витає над світом вже більш, як дві тисячі років.