7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 19 (1119) від 19 травня 2016

Травень – місяць, коли весь християнський світ вшановує Небесну Заступницю і Покровительку Пречисту Діву Марію. Протягом червня ми почитаємо Милосердне Серце Господа Нашого Ісуса Христа.

Книгарня «Нової Зорі» підготувала для своїх читачів та прихильників корисну й пізнавальну пропозицію. Всього за 60 гривень, тобто із 60-відсотковою знижкою, Ви можете придбати книги, які стануть безцінним подарунком для Вашої душі. Поштові витрати за пересилку оплачує видавництво.

14 травня 2016 року діти парафії св. отця Миколая села Тяпче Долинського деканату, парохом якого є о. Ігор Яблонь, та села Пшеничники, котрі приєдналися до нас, стали учасниками унікальної прощі до Базиліки Матері Божої в Погоні, яка, за їхніми словами, є незабутньою і дуже цінною.

Молитва на вервиці, духовний квест по ділах милосердя. «Науки семінаристів - це щось неймовірне», говорили діти, «вони доступні у спілкуванні, толерантні та глибокоморальні», за невеликий проміжок часу брати-семінаристи зуміли здружити дітей, навчили працювати в команді, підтримувати один одного і бути незамінною частинкою кожної групи.

Українець із Канади 50-річний Степан Пісоцький упродовж багатьох років читає лекції для молоді на тему “Життя у чистоті”. Каже, що його місія полягає в тому, щоб показати сучасній молоді вартість дошлюбної чистоти і наслідки, до яких призводить дочасна втрата невинності. Нещодавно він відвідав Івано-Франківськ, де спілкувався зі студентами прикарпатських вишів. Юнаки та дівчата ставили багато запитань і дякували за цінну інформацію.

Працюючи з молоддю в різних містах України, пан Степан неодноразово мав можливість переконатися, що питання чистоти дошлюбних стосунків є дуже важливим. Відтак вирішив зібрати все найкраще, що має стосунок до цієї теми з психології, медицини та богослов’я. Як результат – написав лекцію “Життя у чистоті”, яку при потребі може розвинути у 10-годинний курс. Саме цю лекцію він читав у багатьох навчальних закладах. Чоловік робить це безкорисливо (витрати на поїздки пану Пісоцькому ніхто не компенсує). На запитання: “Чому вирішив читати такі лекції?” відповідає, що йому не байдуже життя молоді в Україні. Він не може стояти осторонь і дивитися, як юнаки й дівчата руйнують своє життя ще на самому його початку.

Учитель навчально-реабілітаційного центру з м. Івано-Франківська Софія Савчук разом із найкращою ученицею  Марією-Жанною Матешко побували на зустрічі із знаменитим  Ніком Вуйчичем в Києві. Нік Вуйчич - всесвітньо відомий проповідник, письменник, громадський діяч. Цей життєрадісний чоловік і оратор унікальний тим, що домігся всесвітнього визнання, незважаючи на те, що народився без рук і ніг...

На цю зустріч поїхали діти-інваліди зі всієї України, котрі мають особливі заслуги, є призерами олімпіад, кращі учні шкіл. Поїздку для них організував благодійний фонд Єлизавети Юрушевої «Обираємо майбутнє разом».

З людських уст часто можна почути про долю тієї чи іншої особи. Про людську долю описують поети, письменники, оспівують в піснях і навіть художники зображають на своїх картинах людей щасливої чи нещасливої долі. За щасливу долю  моляться майже всі люди, випрошуючи в Бога ласк як для себе, так і для своїх ближніх.

 

На жаль, слово «доля» не згадується  в богословських словниках, а також у катехизмах Католицької Церкви чи в іншій духовній літературі. Наш «Словник української мови» тлумачить, що слово «доля» означає хід подій, збіг обставин, незалежних від бажання чи волі людини. Це є, так би мовити, умова життя чи життєвий шлях. З цього тлумачення можна зазначити, що наша доля не залежить від нас, але водночас ми молимося щоденно про хліб наш насущний, тобто і від нас багато залежить. Виходить, що Господь Бог нам дає долю. Тобто, наша доля – в Божих руках. І Бог хоче нас бачити найперше щасливими людьми у Небесному Царстві.

У неділю, 29 травня 2016 року, у Марійському відпустовому центрі в Погоні відбудеться Ювілейна проща з нагоди 20-ліття почитання Чудотворної ікони Матері Божої – Цариці Покуття.

У програмі прощі, яка розпочнеться о 12-ій годині:

 

З благословення Архієпископа і Митрополита Володимира Війтишина четверо священиків Івано-Франківської Архієпархії, перебуваючи на зустрічі із Папою Франциском у Римі,  отримали право відпускати гріхи, зарезервовані тільки за Апостольською столицею. З кожної єпархії цілого світу на таку зустріч прибули місіонарі Божого Милосердя та отці-екзорцисти (близько тисячі осіб). Зі столиці Прикарпаття вибір випав на
о. Володимира Лося, о. Володимира Вінтоніва, о. Івана-Павла Сеньківа та о. Ярослава Жолоба. Про значення цієї події поділились спогадами самі отці.

Отець Іван-Павло Сеньків: «Святіший Отець Франциск продовжив справу Папи Івана-Павла ІІ – поширив культ Божого Милосердя. Коли два Папи послідовно поширювали вшанування та почитання Божого Милосердя, то чинили Божу справу.

Україна завжди мала складні відносини з так званим «старшим братом» – Московською державою, яка протягом багатьох віків стратегічно старалася знищити українську духовність, культуру, мистецтво й народ.

У наш час від представників так званого «русского мира» можна почути на проповідальницях такі слова: «Униатские иконы – неканонические, это лжеиконы, это псевдоиконы. У них [тобто в греко-католиків. – Авт.] выставлены иконы, на которые молиться не рекомендуется. В настоящее время в униатов есть огромное количество изображений, которые хотя и именуются, но не являются иконами. Вот с их ложным почитанием (поклонением) следует бороться каждому православному христианину. Их иконоборчество вспыхнуло с новой силой…». І, на жаль, це непоодинокі випадки…

Наше сьогодення потопає в інформаційному хаосі. Буквально кожна секунда приносить нову сенсацію, і попередня миттєво забувається, а людські серця щораз більше замикаються в собі, байдужіючи на речі, які ще вчора вражали до глибини душі. Безупинні терористичні акти, військові конфлікти, господарські кризи, гонитва за споживацтвом розмивають наш больовий поріг, переростаючи у невидимий мур, який відгороджує від Того, Хто покликав нас до існування – від Господа Бога.

Тому Христова Церква у теперішній час змушена ламати ці, здавалося б, нездоланні бастіони і вести своїх спраглих визнавців до вічного джерела спасіння – невичерпного Божого Милосердя. Папа Франциск під натхненням Св. Духа до глибини серця відчув цю неусвідомлену тугу людства за Богом і проголосив 2016 рік надзвичайним роком Милосердя.

З історії монастиря у МаріямполіНа крутому лівому березі Дністра у Маріямполі височать монастирські будівлі, які чудом вціліли до наших днів. Правда, зараз це місце аж ніяк не служить первозданним цілям. Сьогодні тут розміщена тюрма. І все ж цікаво заглибитись в історію монастиря, адже такого призначення, як цей заклад, в усій Галичині було тільки три.

Монастир розпочали будувати у 1742 році і повністю закінчили у 1757 році. В історію він увійшов як монастир капуцинів. Засновником чину Капуцинів вважається святий Франциск, який народився та жив в Асизі (Італія) в 1181-1226 роках. Гаслом чину є «Мир і добро», а метою – через скромне особисте життя в братерській спільності подавати приклад християнської поведінки, послуговуючи при цьому бідним духовно і матеріально.

Чи можна завдяки якомусь предмету позбутись бід, негараздів, страждань? Чи може річ замінити Бога, стати охороною, захистом? Навколо нас багато талісманів, амулетів, символів і знаків, які здаються людям цілком нешкідливими. Однак окремі часто несуть зло.

У книзі «Знаки часу. Розпізнавання» її автор Любомир Стринаглюк закликає читача: «Описані знаки, жести, амулети, емблеми слід розпізнавати, щоб захиститись!»

Цю книгу варто прочитати старшокласникам, вона повинна бути у кожній шкільній бібліотеці. Але варто, щоби і священики, батьки, класоводи та вчителі-предметники самі ознайомились із змістом книги, щоб захистити молодь від гріха. Пам’ятаймо, що немає жодної сили на землі, яка могла б перемогти Бога, Який є абсолютною любов’ю і добром. У своїй книзі Любомир Стринаглюк детально описує історію виникнення, дію і наслідок кожного з 48 окультних талісманів, амулетів, знаків, жестів.

 

10 травня 2016 року в монастирі сестер Пресвятої Родини, що у с. Гошів, відбувся семінар учителів основ християнської етики, який організували методист Долинського районного кабінету Валентина Василівна Лещук та голова методичного об’єднання вчителів основ християнської етики Ірина Михайлівна Яблонь.

Семінар розпочався з Божественної Літургії, сповіді та Святого Причастя, яку очолили о. Ігор Яблонь та о. Василь Бурій, відповідальні за освіту і виховання в Долинському і Болехівському деканатах, та семінаристи-реколектанти Ігор Клюба і Степан Витвицький. Після Літургії священики поблагословили вчителів, а о. Ігор Яблонь подарував іконки Христа-учителя. Отець Василь Бурій створив «серце спільноти», де вчителі, вписуючи власне ім’я, взаємодоповнювали один одного, утворюючи одну велику спільноту у Христі.

в ТатаровіЮріїв день був особливим для жителів гірського села Татарів. Цього року горяни вшанували святого першим фольклорно-етнографічним фестивалем «Юріївська ватра» напередодні – 5 травня.

Ідея відродження й проведення фестивалю належить сільському голові Татарова п. Олегу Дзем’юку. Його підтримали священик о. Петро Попович, місцева громадська активістка Наталія Кульчицька, підприємці Олег та Альбіна Харченки, громадська активістка Влада Литовченко та відома художниця Ірина Третяк (обоє з Києва), лідер гурту «Петрос» Петро Сказків.