7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 15 (1020) від 17 квітня 2014

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Високопреосвященним і Преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви — Христос Воскрес!

Вчора нас поховано з Тобою, Христе, -

Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим,

Бо вчора нас з Тобою розп’ято.

Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм

(Пісня 3 Канону Воскресної Утрені).

Дорогі в Христі!

Пасхальне послання Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Кир Володимира Війтишина

 

Всечесні отці, преподобні монахи та монахині, дорогі семінаристи, возлюблені брати і сестри у Христі, щиросердечно, з глибоким почуттям пасхальної радості, вітаю вас з великим святом Світлого Христового Воскресіння.

Перші слова після Воскресіння, які промовив Ісус Христос до апостолів, були „Мир вам». Мир — це одне з найвеличніших благ, які дають людині можливість жити, працювати і творити. Під час свого земного служіння Христос багато разів говорив про мир, вказуючи на його велике значення в особистому і суспільному житті людини. Без миру не можуть жити ні сім’ї, ні держави, ні суспільство. Христос вчив своїх апостолів та учнів, щоб вони не тільки зберігали мир між собою, але працювали для утвердження миру серед інших людей. Щоб вони були миротворцями.

У Долині відбулася друга сесія Архієпархіального собору «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

Робоча зустріч  ІІ-ої сесії Собору розпочалася реєстрацією духовенства і вірних семи деканатів Архієпархії: Долинського, Калуського, Боднарівського, Болехівського, Перегінського, Рожнятівського, Войнилівського.

Засідання розпочалося вступним словом Протосинкела митр. прот. Олега Каськіва, який, зокрема, сказав: «Сьогодні ми спільно працюємо над внесенням пропозицій для майбутнього служіння і розвитку нашої Церкви. Нехай Господь благословить кожного учасника Собору для плідної праці…». Відтак передав слово голові м. Долини п. Володимиру Гаразду, який подбав про умови проведення Собору Архієпархії, а також привітав учасників Собору: «Ми раді приймати таку величну подію у нашому місті, як Собор Івано-Франківської архієпархії. Щасливі від того, що можемо спричинитися до розвою Церкви. Рівночасно хочемо повідомити про величний Ювілей в м. Долина в місяці серпні 2014 р.: 100-літній ювілей від Дня народження Глави УГКЦ Блаженнішого Кардинала Івана-Мирослава Любачівського, уродженця нашого міста, на який запрошуємо всіх присутніх…».

Говорити правду і викривати брехню —

такий рецепт перемоги в інформаційній війні

Минуле ХХ ст., зокрема його перша половина, записалося в пам’яті людства двома світовими війнами. Уже мало серед живих тих людей, які пам’ятають Другу світову війну з усіма її жахіттями.

У другій половині минулого століття були тільки локальні збройні сутички, а на загал це був період так званої холодної війни. Властиво, це була гра нервів. Хоча людство тішилося відсутністю серйозних збройних конфліктів, наша природа така, що ми багато говоримо про позитив миру, але миром не задовольняємося.

Івана Павла ІІ27 квітня у Ватикані відбудеться канонізація блаженних Папів Римських Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ. Пропонуємо вашій увазі підбірку цитат із висловлювань блаженного Івана Павла ІІ, які стали дороговказами для християн-католиків початку Третього тисячоліття.

«Нехай зійде Дух Твій і оновить обличчя землі… Цієї землі!»

«Не бійтеся таємниці Бога. Не бійтеся Його любові».

«Не бійся, не лякайся! Випливи на глибінь!»

«Ми спроможні до великих справ, якщо не дозволяємо, щоб нас переміг страх перед нашою власною слабкістю».

Отець Михайло Дудар організував і встановив Хресну Дорогу Небесної сотні в місті Києві

 

Ще декілька місяців тому ніхто би не міг подумати, що цьогорічна Хресна Дорога відбудеться на головній вулиці країни, організатором якої є отець Михайло Дудар. На Майдані він був періодично від початку і до сьогоднішнього дня, в найгарячіший час зі сцени звертався до людей із закликом про молитву, активно захищав народ, допомагав рятувати поранених, уділяв тайну єлеопомазання помираючим… В час, коли приїжджав додому — виступав на віче.

До 135-річчя з дня народження Слуги Божого Івана Лятишевського, Єпископа Помічника Станиславівського (17. 10. 1879 – 27.11. 1957)

 

3 травня 2014 р. в Івано-Франківській Архієпархії відбудеться історична подія: на завершення III сесії Архієпархіального Собору „Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом”  буде перепоховано тлінні останки Слуги Божого, Ісповідника віри і страждальця за католицьку віру Владики Івана Лятишевського, Єпископа-помічника Станиславівського. Пропонуємо увазі наших читачів нарис життя і геройських чеснот цього великого мужа Церкви, який гідно продовжив хресну дорогу свого духовного учителя Владики Священномученика Григорія Хомишина.

Народився Іван Лятишевський 17 жовтня 1879 р. в смт. Богородчани Станиславівської (тепер — Івано-Франківської) обл. Закінчивши гімназію в Станиславові, поступив на навчання на богословський факультет Львівського університету. Вже тоді вирізнявся серед ровесників здібністю та наполегливістю, тому, за сприянням Митрополита Андрея Шептицького, був невдовзі переведений на богословські студії до Віденського університету. Опісля здобував спеціалізацію з богослов’я в Інсбруку та Фрібургу. Закінчив докторат у Відні, одержавши ступінь доктора богословія. 20 жовтня  1907 р.  рукоположений Владикою Григорієм Хомишиним  на священика. Декілька років був зайнятий душпастирською працею, але вже в 1911 році, як засвідчує „Шематизмь всего клира греко-католицької Епархії Станіславской на р. Божій 1911», за призначенням Єпископа Хомишина, став професором церковної історії в Духовній семінарії і ліцеї ім. св. Івана Златоустого в Станиславові, а згодом обійняв посаду катехита при школі реальній і польських гімназіях (теж у Станиславові). Крім того, довгий час був совітником, а пізніше — заступником голови Церковного Суду в справах подружніх.

Здавна релігія була основою суспільства. Вона впливала на створення моральних й етичних принципів, на поведінку і цінності людей, на складання законів, на побудову держав.

Звичайно, у світі безліч релігій і віросповідань, але визначальний вплив на розвиток людської цивілізації справило християнство, яке посідає перше місце у світі за географічним поширенням і налічує понад 2 млрд. віруючих. Саме на основі християнства ґрунтується сучасне літочислення, саме воно дало початок багатьом наукам і книгодрукуванню, саме християнство сказало: „Пам’ятай день святий святкувати” швидше, аніж почали формуватися традиції; „Люби ближнього свого, як самого себе” – задовго до народження демократії.

(Закінчення. Початок у ч. 14)

Пилатові здавалося, що має перед собою якогось нового філософа, який виголошує нову філософську науку. Та наука, очевидно, не подобається жидівській старшині, тому вони хочуть позбутися цього філософа. Але Пилатові не цікаво було слухати науку Христа. Він вивчав різні філософські науки, що противилися одні іншим в різних речах. А тут приходить ще один і говорить, що навчає самої правди, що навіть є царем правди. Тим часом жидівська старшина хоче вбити Його за ту правду. Хто в тім розбереться, на чиєму боці правда? Пилат не має охоти займатися тепер філософією. Він — державний урядник, тому його обходить політика. Тож на правду, про яку почав говорити Ісус, Пилат махнув рукою і сказав: “Е, що то є правда?“.

(роздуми перед Святою Плащаницею)

 

Храм завмирає, коли для поклоніння виноситься Плащаниця. Глибоко-трепетне хвилювання охоплює всіх. І – безмовність. Бо навіть уславлені проповідники і богослови не могли досить повно висловити усю таїну події, яку споминаємо.

У цей момент згадуємо страждання Спасителя, Його хресну смерть і поховання. В нашому серці й розумі народжуються скорботно-піднесені думки, душа прагне осягнути все те, що відбувається в ці великі, неповторні і святі хвилини. Джерелом побожних думок і почуттів є Ісус Христос, Який постраждав заради нашого спасіння, Його невимовна, незбагненна, божественна любов до нас.

в експозиції Музею мистецтв Прикарпаття

«Non vi si pensa,

quanto sangue costa!»

«Немислимо, скільки

крові це коштувало!»

Dante

 

Великий Піст… Страсний тиждень… Поцілунок Іуди… Біль… Терпіння… Навіть в цей радісний Пасхальний час все це спонукає до глибоких роздумів та застанов над стражданнями Христа-Спасителя. Про тілесний та духовний біль Ісуса Христа дізнаємося не тільки зі Святого Писання, й з мистецьких зображень, які зуміла зберегти і передати в майбутнє свята вселенська Христова Церква.

На Прикарпатті митці у XVI – XVII ст. по-особливому ставилися до сакрального малярства. Формування іконографічного мистецтва досить сильно залежало як від етнографічних, так і від західноєвропейських культурних впливів. На жаль, дуже багато мистецьких творів Галичини було втрачено в часи лихоліть Першої та Другої світових воєн.

О, славен час, коли звершилось чудо,

Що найвеличніше з усіх чудес!

То Ангел новину повідав людям:

– Христос Воскрес! Воістину Воскрес!