7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 3 (960) від 17 січня 2013


Освяти нас Твоєю милістю

 

Сьогодні Творець неба й землі приходить у тілі на Йордан і безгрішний просить хрищення, щоб очистити світ від ворожої омани. Христиться від слуги Господь усього, і водою дає очищення людському родові. Йому закличмо: Боже з’явлений, –  слава Тобі!

Надзвичайно боляче і сумно, але січень, коли християни України відзначають народження нашого Спасителя Ісуса Христа, асоціюється також з помітним збільшенням споживання спиртного… тими ж таки християнами України. А починається все зі святкування нового року, який у нас, у зв’язку зі збереженням юліанського календаря, передує величному святу Різдва Христового. А від вина до вини, як мовить прислів’я — один крок. Тому й маємо, починаючи з тієї ж новорічної ялинки, жахливі січневі факти, до яких призвело надмірне споживання алкоголю.

У Алчевську та Івано-Франківську п’яні водії, наче змовившись, вночі врізались машинами у натовпи людей, які святкували біля ялинки. У місті Долина захмелілий 21-річний син ножем вкоротив життя своєму 48-річному батькові, а в Чернівецькій області раніше судимий 20-річний онук також у новорічну ніч завдав численних ножових ран своїй 80-річній бабусі, від яких вона померла.  Бідолашна старенька жінка вирішила вказати онукові на його аморальний спосіб життя. У Дрогобичі 1 січня п’яний чоловік випав з балкона, а на Волині нетверезий батько ледь не зарізав 6-річну доньку. Апогеєм новорічно-різдвяних жахіть стала трагедія у переддень „старого” нового року: у Запоріжжі „Лексус» майора міліції (!), який ледве тримався на ногах, протаранив «Запорожця», що стояв на узбіччі, і в якому була вагітна жінка…

 Вже стало багатолітньою традицією, що на Різдво Христове Апостольський Нунцій в Україні відвідує Прикарпаття. Не став винятком і цей рік: 7 січня Архієпископ і Митрополит Преосвященний Кир Володимир Війтишин зустрів Архієпископа Томаса Едварда Галліксона, вітаючи його на Івано-Франківщині.

Цього дня була відслужена Архієрейська Божественна Літургія в Архікатедральному Соборі святого Воскресіння в м. Івано-Франківську, на завершення якої Апостольський нунцій склав щирі привітання для всього духовенства та вірних з нагоди Різдва Христового, уділивши всім присутнім Апостольське благословення.

Після Літургії у супроводі Преосвященного Кир Володимира Війтишина, Нунцій відвідав Коломийсько-Чернівецьку єпархію. Зустрів достойного гостя Преосвященний Єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії Кир Миколай Сімкайло, вітаючи традиційним вертепом та колядою, яку представила молодь Коломийщини.

8 січня відбулися відвідини Чернівців. Тут, у Соборі Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ, відбулась святкова Божественна Літургія, яку очолили: Єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Миколай Сімкайло, Митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин та Апостольський Нунцій в Україні Архієпископ Томас Едвард Ґалліксон.

У третій день Різдвяних свят Апостольський Нунцій в Україні Архієпископ Томас Едвард Ґалліксон відвідав монастир св. Йосифа і церкву Матері Божої Неустанної Помочі в Івано-Франківську. Його супроводжували Митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин та Владика-емерит Софрон Мудрий.

 

Зустрічали дорогих гостей ієромонахи монастиря св. Йосифа Юрій Меуш, Петро Ковальчук, Андрій Манько, Микола Гнатишак та Михайло Павлуцький на чолі з ігуменом отцем Михайлом Бубнієм. На монастирському подвір’ї  вздовж центральної доріжки вишикувались дві колони парафіян, церковна процесія з патерицями і хоругвами та  велика група дітей різного віку з батьками. Високі гості підійшли до зустрічаючих, а з вітальним словом до них звернулась п. Ольга Кочерга. Потім гостям піднесли хліб-сіль на вишитому рушнику. З вітальним словом також звернувся ігумен монастиря о. Михайло Бубній.

«У державно-церковних відносинах – криза»

 

Те, що Президент підписав зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації», змушує Глав Церков говорити про кризу в державно-церковних стосунках. Про це сказав Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук в інтерв’ю газеті «День».

«Розмова є, а діалогу немає. Процеси відбуваються незалежно від того, яку позицію висвітлює Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) і які обіцянки дає Президент», – сказав Глава Церкви.

Блаженніший Святослав розповів передісторію підписання цих змін, оскільки вона випливає з парадигми спілкування між Президентом та ВРЦіРО, а також з парадигми будування державно-церковних відносин за останні 15 років, відколи існує ВРЦіРО.

У 1905 році слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький звернувся до духовенства: „Священик, котрий би ревно в церкві працював, старався б про прикрашення церкви, про Відправу, про економічне піднесення народу, а занедбував катехизацію і школу, наразився би на те, що в короткім часі по нім з його праці нічого не лишиться».

Ще кілька років тому у багатьох парафіях священики свою увагу у сфері катехизації спрямовували винятково на  приготування дітей до Першої Святої Сповіді. Зараз для Церкви стоїть ширше завдання — за посередництвом катехитичної науки подбати про виховання у вірі та воцерковлення всіх дітей, молоді та дорослих, щоб усі вірні знали свою віру та згідно з нею жили. Щоб забезпечити „систематичний характер» катехизації, Церква ставить перед собою завдання — створити у кожній парафії, навіть найменшій, катехитичну школу.

З цією метою у смт. Делятин при катехитичній школі ім. Блаженного Симеона Лукача відбувся навчальний семінар для священиків і катехитів Городенківського і Чернелицького деканатів. Семінар проводили директор парафіяльної катехитичної школи о. Петро Голіней, заступники директора о. Петро Мойсяк та п. Леся Струк. Розпочався семінар спільною молитвою у парафіяльній церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де священики і катехити відслужили Молебень до Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Після молитви о. Петро Голіней зробив невеликий екскурс з історії парафіяльної церкви, яка з 1620 року є головною церквою та архітектурною пам’яткою смт. Делятин. Усіх присутніх вразили царські ворота, датовані XVII ст., дерев’яні бічні престоли, а також старовинні ікони та статуї, які люди багато років зберігали у своїх домівках у часи підпілля УГКЦ.

Дай мені, Господи, бути

знаряддям твого миру,

Щоб я приносив любов тим,

хто ненавидить,

Прощення – кривдникам,

примирення – ворогуючим,

Віру тим, хто має сумнів,

надію — зневіреним,

Радість тим, хто є в скорботі,

Щоб приносив світло у темряву.

З 7 по 17 лютого відбудеться паломництво на Святу Землю, де народився, проповідував Добру Вістку – Євангелію Царства Божого, зазнав Страстей і Розп’яття на Хресті, Воскрес і Вознісся на Небо Господь наш і Спаситель Ісус Христос.

Впродовж 10 днів учасники прощі відвідають місто Різдва Господнього Вифлеєм, місто прослави Христа Єрусалим, а також Назарет, Гору Тавор, Кану Галилейську, Гору Блаженств, Тиберію, Галилейське озеро, річку Йордан, Єрихон, Гору Кармель, стародавні міста Капернаум, Магдалу, Кесарію, Яффо – місце побудови Ноєвого ковчегу. Кульмінацією прощі стане 15 лютого - празник Стрітення Господнього. У цей день паломники пройдуть Хресною Дорогою Христа в Єрусалимі, помоляться у Храмі Гробу Господнього – на місці Розп’яття і Воскресіння Спасителя.

У Святому Письмі мовиться про те, як з вірою про одужання до Ісуса приступила жінка, що кровоточила 12 років (Лк. 8, 41-56). Торкнувшись краю Його одежі, вона зцілилася. Також потім читаємо про чоловіка Яіра, який прийшов до Ісуса з проханням зайти в дім, де помирала його дванадцятирічна дочка одиначка. Та прийшов у цей час хтось із синагоги і повідомив, що дочка уже померла і не треба турбувати Учителя. «Ісус, почувши це, озвався до нього: «Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться». …Він взяв її за руку й голосно промовив: «Дівчино, пробудися!» І дух її повернувся до неї, і вона миттю встала. Тоді Він звелів дати їй їсти».

Роздумуючи над почутим, проводжу паралель над чудами, що в невидимий спосіб Ісус зробив мені.

Пастирське Послання Блаженнішого Cвятослава до духовенства, монашества і мирян з нагоди 2013-го Року віри

«Один Господь,

одна віра, одне хрищення»

(Еф. 4, 5).

 

Високопреосвященним і Преосвященним Архієпископам та Митрополитам, боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам в Україні та на поселеннях у світі сущим

 

Дорогі в Христі!

Кожен рік нашого життя наближає до нас майбутнє і водночас живить пам’ять про минуле. Рік 2013-й – і новий, і водночас пам’ятний. У цьому благословенному році матір Церква запрошує своїх синів і дочок замислитися над великим даром віри як цінним скарбом християнської істини та духовно-моральної практики.

Чи відчувають мільйони українців, котрі зловживають спиртними напоями під час зустрічі Нового року, а 1 січня прокидаються у стані «дикого» похмілля, муки грішної совісті?

Говорити про це, певно, є марною справою. Бо відчувають вони все, що завгодно, тільки не гнітючий докір християнського сумління, який мав би шматувати їхні серця і їхні грішні душі за свідомо сотворений ними п’яний шабаш, — оце святотатство, яке відбувається рівно за тиждень до Різдва Христового, оце нагле глузування з давніх церковних традицій… То й дарма, що не відчувають! Бо всякий, хто є причетний до цього духовного цинізму і аморального свавілля, буде покараний, не дивлячись ні на які постові амністії… Жорстоко покараний! «Кажу тобі: Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шеляга» (Лк. 13: 59).

За ініціативи церкви Серця Ісуса і Серця Марії м. Долина в особі протоієрея, радника Архієпископа і Митрополита Івано-Франківської Митрополії, керівника благодійної організації «Любов і милосердя» о. Вітольда Левицького вже традиційно у ці дні з’їжджаються школярі та молодь до Резиденції святого Миколая, що в урочищі Ільма, поблизу села Мислівка.

Цього разу приїхало більше 250 дітей із м. Долини та району. Вся дітвора поспішала на дивовижне дійство, яке допомогло повірити в чудо. Організаторами заходу стали працівники відділу культури райдерж­адміністрації, краєзнавчого музею «Бойківщина», а також театр-студія «Талант»  БДЮТ під керівництвом Світлани Петрів.

Ця святкова казка розпочалася з Молебня, який відправив о. Вітольд Левицький. Також дітвора пройшлася всіма кімнатами, келіями, в яких живе святий Миколай, побачили ліжко святого, його приймальню. Щоб не померзнути, всі зігрівалися гарячим чаєм, смакували канапки та ласували солодощами. Зацікавило школярів проведення майстер-класу з виготовлення шопки та виконання колядок. Майстри так цікаво розповідали та показували деталі виробу, що діти виявили ініціативу допомагати. Із задоволенням дивилися інсценізацію казки, яку підготували учасники театру-студії, а ще отримували подарунки від музею, активно відгадуючи загадки. Пізніше відбувся концерт. Також дітвора мала можливість поспілкуватися на духовні теми зі священиком.

Чоловік п’ятнадцять років… скликає  людей до храму

Минуло п’ятнадцять років з того часу, як Петро Ковальчук – паламар церкви Святого Вознесіння УГКЦ у селищі Брошневі-Осаді на Рожнятівщині, щоранку першим відчиняє двері храму, переспівами церковних дзвонів запрошує односельчан до духовної трапези, а відтак останнім покидає приміщення селищної святині. Бо служіння його стало християнським покликанням, окрайчиком Божого неба на землі.

У Брошневі-Осаді ще десять років тому до зведення і освячення храму Вознесіння Господнього УГКЦ, де сьогодні настоятелем о. Зеновій Божик, а сотрудником –
о. Володимир Майка, не було жодної християнської святині. А на світанку Незалежності України Молебні час від часу відправляли просто неба біля освяченого хреста. У тому часі коротко о. Зеновію прислуговували й інші, окрім Петра, паламарі. Але Петра-паламаря у селищі знає і поважає кожен, і він знає всіх. І у радості, і у горі. І початок будівництва церкви у 1992 році, і її освячення 2003 року, і розвій у подальші роки – кожен крок життя духовної святині не оминув своїм служінням і паламар Петро. Проте, як людина скромна і трудолюбива, він радше воліє працювати на славу Божу, ніж розповідати про своє покликання християнина.

Виповнилася перша річниця з того дня, коли в с. Тяпче Долинського району католицька громада церкви Перенесення мощей о. Миколая створила молитовне товариство «Матері у молитві».

„Схвально і любо глянути, — каже о. Ігор Яблонь, парох даної парафії, — як побожне жіноцтво так жертвенно віддає свій час для молитовної злуки з Богом. Напевно, немає ревнішої молитви, як молитва матері за свою дитину”.

"Майте віру в Бога"

                      (Марка 11, 22)

 

У гробівці єгипетського фараона Тутанхамона археологи знайшли зернятка пшениці, які зберігаються сьогодні в музеї Каїру. Будучи одного року в Єгипті, я мав нагоду бачити ті зернятка. Для проби науковці поклали кілька зерен у землю, і з них виросла здорова пшениця, – з тих зерен, які лежали в гробівці приблизно чотири тисячі років. У цьому зіпсованому світі ми, християни, в новому тисячолітті маємо бути здоровими зернятками пшениці. Від кожного з нас залежить моральна вартість спільноти.

Христос називає нас сіллю землі (Мт. 5, 13). Сіль надає смаку страві й захоронює поживу від зіпсуття. Ми повинні бути сіллю землі, від Божого Сина маємо поручення чесним життям захороняти своїх ближніх перед моральним зіпсуттям і наближувати їх до Бога Творця.

Християнська доброчинна організація "Open Doors" опублікувала Індекс переслідувань за 2012 рік. Статистика вражає: торік у світі загинуло з причини своєї віри близько 105 тис. християн

Міжнародна християнська доброчинна організація "Open Doors" за традицією на початку року оприлюднила список з 50 країн, у яких християни піддавались найбільшим переслідуванням в минулому році, – т. зв. Індекс переслідувань (World Watch List).

Звітний період Індексу переслідувань охоплює події, які сталися з 1 листопада 2011 р. по 31 жовтня 2012 р. Портал німецького відділення "Open Doors" повідомляє, що більш як 100 млн. християн у різних країнах світу зазнали гонінь.

Орган ЦК Компартії України газета "Коммунист" вийшла з... різдвяними привітаннями

Орган центрального комітету комуністичної партії України газета "Коммунист" випустила "різдвяний" номер з привітаннями від лідера комуністів Петра Симоненка та глави УПЦ МП митрополита Володимира, повідомляє сайт "Релігія в Україні". В "шапку" номера винесено слоган "С праздніком Рождєства Хрістова!", а нижче поставлено традиційний лозунг комуністів "Пролетарії всєх стран, соєдіняйтєсь!" Перша сторінка видання відкривається різдвяним "поздравлєнієм" першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка. "Уважаємие вєрующіє! Іскрєннє поздравляю всєх, кто в эті январскіє дні отмєчаєт вєлікій хрістіанскій празднік – Рождєство Хрістово!" – так починається привітання, в якому П.Симоненко бажає "міра всєм, добра і счастья!". Поруч з привітанням головного комуніста України опубліковано "Рождєствєнскоє посланіє" предстоятеля УПЦ МП митрополита Володимира Сабодана.

Торік у видавництві «Нова Зоря» вийшла книжка Марії Федущак «Квітчання під небозводом України», яка знайомить читача з прадавнім, але тільки тепер популяризованим мистецтвом прикрашання квітами. В ній досліджені рослинні атрибути весільного та календарних обрядів, зокрема «дідух», «павук», «їжак», а також витоки фольклорних образів маланки, кози та інших. Українські взірці розглянуті в порівнянні з аналогами в культурах інших народів – виявляється, ялинку на зимові свята українці ставлять здавен, а витоки культу японської сакури варто шукати неподалік Дунаю.

 

- Пані Маріє, коли зародилася у Вашій душі любов до цього прекрасного мистецтва квітчання?

- Це йде ще з найперших вражень раннього дитинства, коли ми на зимові свята приїжджали у село до дідуся й бабусі і у них на браму чіпляли уквітчаний йорданський хрестик. Пригадую, тоді були сильні морози, багато снігу, а на тлі його і темних огорож ясніли на воротах обабіч дороги хрестики, прибрані квітами і кольоровими стрічками, і всі були різні та цікаві. Це назавжди залишилося у моїй пам’яті.

РОЗДІЛ 2

 

2.2. Становище Греко-Уніатської Церкви за правління
імператорів Павла І та Олександра І

2.2.1. Чинники та наслідки зміни становища греко-уніатів
на межі XVIII - XIX ст.

 

(Продовження. Початок у чч. 42-49 за 2012 р., ч. 1-2 за 2013 р.)

 

Зрозуміло, що політика Павла І стосовно Римо-Католицької та Греко-Уніатської Церков на тлі антиунійних заходів Катерини II справляла враження різкої зміни самодержавного курсу, що викликала невдоволення та роздратування не лише в Синоді, а й у певних католицьких колах, що звикли бачити «хлопську» Греко-Уніатську Церкву у становищі безправної, безумовно підлеглої римо-католицькому управлінню. Православні ієрархи теж не були схильні до підтримки імператорських указів такого характеру: на їх небезпідставну думку, за правової рівності Православної, Римо-Католицької та Греко-Уніатської Церков реальну перевагу на місцях мала та Церква, яку підтримував польський поміщик-католик. Тому реалії релігійно-церковного життя на Правобережжі, зокрема на Поділлі та Волині, полягали в наступному: домінував Римо-Католицький Костьол, Греко-Уніатська Церква була терпимою, а православ’я опинялося в незавидному становищі, що мало відрізнялося від доби польського володарювання.

У Єгипті за перехід в християнство матір з дітьми засудили до 15 років в'язниці.

Кримінальний суд міста Бені-Суейф (115 км на південь від Каїра) засудив усіх членів сім'ї, які перейшли з мусульманства в християнство до 15 років в'язниці, повідомляє AsiaNews.

Надія Мухаммед Алі і її шестеро дітей проведуть найближчі 15 років у в'язниці. Семеро інших учасників «злочину» були засуджені до п'яти років позбавлення волі.

На Майдані Різдва у Галичі відбулися Різдвяні фестини, мета яких - відродження традицій різдвяно-новорічного циклу, збереження культурної спадщини Галицького краю, підтримка та розвиток народних промислів, залучення до виконання автентичних вертепів, маланок, колядок та щедрівок.

Розпочалося дійство процесією звіздарів району. Учасників свята привітали декан Галицький о. митр. Василь Завірач, представники духовенства та влади. Особливу святкову атмосферу створили спільна коляда у виконанні всіх присутніх та різдвяний дідух заввишки три метри, створений руками викладачів та учнів Галицької Малої академії народних ремесел.

More Articles...