7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 11 (968) від 14 березня 2013


 У середу, 13 березня 2013 р., о 17:30 годині місцевого часу, площа Святого Петра у Ватикані знову була заповнена вірними. Приблизно в цей час, у випадку позитивного першого вечірнього голосування Колегії Кардиналів, з димаря Сикстинської каплиці мав би вийти очікуваний з нетерпінням білий дим. Але, правдоподібно, в четвертому за порядком голосуванні ніхто не набрав необхідних 77­ми голосів виборців, тож понад сто тисяч римлян та гостей Вічного Міста, ховаючись під парасолями від дощу, який цими днями не припиняється в Римі, терпеливо очікували завершення наступного голосування, про результати якого о 19:06 римського часу сповістив білий дим.

Кардинал Хорхе-Маріо Бергольйо, який обраний 13 березня 2013 р. Папою Римським і прийняв ім’я Франциск, народився 17 грудня 1936 року в Буенос-Айресі (Аргентина) в родині італійського емігранта, залізничного робітника. Молодший з п’яти дітей. Отримав диплом техніка з хімії.

Навчався в семінарії Вілла Девото в Буенос-Айресі. Вступив до ордену єзуїтів 11 березня 1958 р. Новіціат проходив в Чилі (гуманітарні науки), потім продовжив свою освіту в коледжі Святого Йосипа в Буенос-Айресі, де отримав ліценціат з філософії. Викладав літературу, філософію і теологію в трьох католицьких коледжах Буенос-Айреса. Вільно розмовляє італійською та німецькою мовами.

Новий Папа Франциск, Кардинал Хорхе-Маріо Берґольйо, народився в Буенос-Айресі (Аргентина) 17 грудня 1936 року в сім’ї італійських емігрантів, наймолодший з п’яти дітей.

Отримавши диплом хіміка, вибрав, однак, священство і вступив у духовну семінарію в Вілла Девото, одному з кварталів столиці Аргентини. 1958 року перейшов до Товариства Ісусового (Отців Єзуїтів), завершивши гуманітарні науки в Чилі, а в 1963 році, повернувшись до Аргентини, захистив наукові ступені з філософії та богословії. Потім був викладачем у ряді колегій в Аргентині. 13 грудня 1969 року прийняв ієрейські свячення, а довічні обіти склав 1973 року.

Глава Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав Шевчук розповів кореспондентці РІСУ про новообраного Римського Архієрея Франциска. За його словами, Святіший Отець добре знає ситуацію УГКЦ, сам був вихованцем о. Степана Чміля і навіть студентом прислуговував йому під час Св. Літургії.

 

Будучи єпископом УГКЦ в Аргентині, Патріарх Святослав мав нагоду краще познайомитися з Кардиналом Берґольйо, який був його ординарієм, і вважає, що з цим Папою УГКЦ чекає гарне майбутнє. Він описує папу Франциска  як скромну людину та водночас глибокого інтелектуала.

Дякую св. Ап. Юді-Тадею за поміч моїй дочці Ользі у пошуках праці.

Після закінчення аспірантури в жовтні 2012 року до лютого цього року дочка шукала роботу.

 Я, як батько, вирішив звернутися з просьбою до св. Ап. Юди-Тадея, який мене ніколи не підводив. Почав молитися дев’ятницю до цього чудотворця. Поміч з небес не забарилася. Господь Бог є добрий понад усяке розуміння. Роботу отримала не тільки дочка Ольга, а й мій син Андрій та дочка Тетяна.

Молитва була завжди невід’ємною складовою життя кожного християнина. Дуже популярною у Церкві є молитва на вервиці.

Богородичні вервиці і вервиці до всіх святих дозволяють побачити у цій молитві універсальну силу взивання до Господа, у ній підсумовується віра і свідомість християн усіх віків.

Святий Дух побудив численних апостолів благовісті Христової: святих, святих страстотерпців, незліченних відомих і невідомих нам праведників народу впродовж століть. Таким був святий отець Шарбель. Він наділений великими Господніми ласками. За життя Божий угодник оздоровляв, зцілював хворих людей від тяжких недуг, а після смерті його гріб яснів надземною ясністю і лікував усіх, хто до нього приходив протягом сорока днів.

… «Доборолась Україна до

самого краю,

 Гірше ляха свої діти її

розпинають»…

 … «Схаменіться, недолюди,

 Діти юродиві!

 Подивіться на рай тихий,

 На свою вкраїну,

 Полюбіте щирим серцем

 Велику руїну.

 Розкуйтеся, братайтеся!»

(Тарас Шевченко)

 

Коли церковна громада зі школярами села Тюдів Косівського деканату готувалися до святкувань в честь Тараса Шевченка, якісь вандали таємно, наче нечиста сила, вночі приїхали і понищили пам’ятник нашому герою Романові Шухевичу.

РОЗДІЛ 2

 

2.3. Завершення процесу «возз’єднання» уніатів Правобережної

України з Російською Православною Церквою 1839 р.

 

 (Продовження. Початок у чч. 42-49 за 2012 р., ч. 1-10 за 2013 р.)

 

12 лютого 1839 р. у Полоцьку відбувся собор уніатського духовенства (яке, власне, вже не було уніатським. - Авт.) на чолі з трьома його єпископами, де було підписано «Соборний акт» про приєднання Греко-Уніатської Церкви до Російської Православної. У ньому, зокрема, зазначалося: «...Ми поклали твердо й незмінно: 1) Визнати знову єдність нашої Церкви з Православно Кафоличною Східною Церквою і для того перебувати віднині купно із ввіреною нам паствою, в єдиномислії зі святійшими Східними Православними патріархами і в послуху до Святійшого Урядового Всеросійського Синоду».

На сторінках газети «Нова Зоря»  висловлюю щиру подяку св. Апостолові Юді-Тадею за вислухані молитви та засвідчую про ласку, яку я отримала за його посередництвом.

Минулого року я закінчила університет і питання пошуку роботи стало ключовим у моєму житті. Всі мої зусилля у пошуку роботи були марними, бо, як відомо, коли людина сподівається на себе, обов’язково зіткнеться зі своєю неміччю.

Перша наука

Псалом 14 починається такими словами: «Каже безумний у своїм серці: «Немає Бога!» (1). І псалом 53 починається так: «Безумний каже в своїм серці: «Немає Бога!» (1). Святе Письмо навчає, що людина, яка не вірить в Бога, – безумна. Чому люди не вірять у Бога? Чому легковажать віру в Бога Творця? Таж без віри немає щастя! На ці питання постараємося відповісти в цій і наступній науках.

1. Перша причина невірства – гординя. Перший гріх у вселенній – це гріх гордости найкращого ангела – Люцифера, що в своїй зарозумілості збунтувався проти Бога Творця, кажучи: «На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю... Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній». Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку» (Іс. 14, 13-15). Гріх прародичів у раю також був гріхом гордости, бо вони забажали стати подібними до Бога Творця (Бут. 3, 5).

Жителі багатьох населених пунктів Прикарпаття пам’ятають одного з визначних провідників Станиславівської дієцезії –
о. Антонія Дмитраша. Симпатію людей він здобув своїм патріотизмом, добродійністю, невтомною працею на Христовій ниві.

 Отець Антоній Дмитраш народився 16 серпня 1871 року в селі Ямниця поблизу Станиславова в селянській родині. Виховувався у християнсько-релігійному та національно-патріотичному дусі. Успішно завершив навчання в Львівській греко-католицькій семінарії. В метриці кліру Станиславівської єпархії є запис, що він був висвячений на священика 15 березня 1896 року єпископом Юліаном Куїловським. З того часу молодий богослов ревно працював у багатьох населених пунктах і всюди ніс обнову духовного життя і піднесення патріотичного духу.

(Посвята отцю Михайлу Момоту

з нагоди життєвого ювілею)

Сьогодні Вам 40! Та хіба ж

це літа,

Коли очі горять і душа молода?

Не старійте літами, очима,

устами,

 Ми всі любимо Вас і пишаємось

 Вами.

Щоб усміхались Вам люди

завжди,

Щоб від подяки у них сльозились

 очі,

Щоб Ваших рук і розуму плоди

Родили, де посієш, де захочеш…

Вже стало традицією у Височанській  ЗОШ І-ІІ ст. Галицького району відзначення роковин з дня народження славних українців — Лесі Українки та Тараса Шевченка.

Чому серед славних імен нашої історії український народ найбільше шанує Шевченка, Лесю Українку, Франка? Не пролили ж вони крові доброї на полі слави, не вибороли народові за свого життя свободи й незалежності, не примножили земель власної держави. А проте вони славніші від багатьох відомих завойовників та прославлених рицарів меча. Славніші, бо завжди живі, завжди промовляють до нас, і на їхній голос завжди озивається наша душа. Дорожчі, бо завжди живуть у нашому серці, як власний голос нашого сумління і нашого світогляду. Шевченко, Франко, Леся Українка житимуть доти, доки живе народ, бо саме вони є кращими виразниками  його прагнень.

НАРЕШТІ ОСТАННІ?!

«Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.»

(Еклезіяст 1, 9)

Приблизно цими словами Святого Письма можемо окреслити контекст презентації 2-го видання книги «Драма Церкви», авторства науковців Рівненського інституту слов’янознавства Надії Стоколос та Руслани Шеретюк, а також монографії докторської дисертації Руслани Шеретюк «Греко-Уніатська Церква в контексті етноконфесійної політики Російської імперії на Правобережній Україні (кінець XVIII-XIX ст)”. Презентація відбулася 8-9 березня в Івано-Франківську: в Духовній Семінарії та в монастирі оо. Василіян.

Зокрема, д-р істор. наук, проф. Надія Стоколос наголосила, що приступивши до ліквідації Української Греко-Католицької Церкви на Галичині в 1946 році, Сталін не придумував нічого нового. Він чинив так, як сто років перед ним робив царський уряд та РПЦ на Правобережжі України, а трохи пізніше – на Холмщині та Підляшші.

Усе, що чините, робіть від душі

У Гошеві відбувся Всеукраїнський з’їзд міжнародного реколекційного руху “Подружні зустрічі”

З благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського УГКЦ Кир Володимира Війтишина, за підтримки Комісії у справах родини Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ 8-10 березня 2013 р. Б. відбувся Всеукраїнський з’їзд лідерів осередків руху „Подружні зустрічі” у монастирі сестер Пресвятої Родини  с. Гошів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Головною темою з`їзду, який відбувся, було: „Усе, що чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей. Знаючи, що приймете від Господа нагороду-спадщину. Служіте Господеві Христові!”.

У роботі  з`їзду взяли участь аніматори та їх священики-духівники з усіх осередків України, зокрема з міст Києва, Львова, Тернополя та Івано-Франківська.

З’їзд провадили лідери руху подружжя Зеник і Віра Кузимківи.