7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 23 (980) від 13 червня 2013


Славимо Тебе, Господи!

Господь вознісся на небеса, щоб світові послати Утішителя. Небо приготувало Йому престол, хмари – вознесіння Його, ангели дивуються, побачивши чоловіка вище від себе, а Отець чекає, маючи Його в лоні завжди присутнього. Дух же Святий велить усім ангелам Його: Підніміте в брамах їхні главні! Усі народи плещіть руками, бо відійшов Христос туди, де був перше.

ЗВЕРНЕННЯ ДО ВІРНИХ І ДУХОВЕНСТВА У СПРАВІ ПЕРЕДПЛАТИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ГАЗЕТИ НОВА ЗОРЯ” на 2013 рік

 

Дорогі у Христі Брати і Сестри,

Всечесні Духовні Отці!

 

Наближається середина 2013 року Божого, що його Вселенська Католицька Церква і наша Українська Греко-Католицька Церква проголосили Роком Віри. Вже зовсім скоро будемо відзначати 1025-річчя Хрещення Руси-України. Головною ювілейною подією в житті УГКЦ стане освячення Патріяршого Собору Воскресіння Христового в Києві 18 серпня. Водночас продовжуємо втілювати у життя настанови Пастирського листа „Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом”.

Для сповнення цих великих духовних завдань надійним помічником для нас стане всеукраїнський греко-католицький часопис „Нова Зоря”. Наша газета говоритиме про Церкву через призму подій у духовному житті суспільства, приділятиме особливу увагу батькам і катехитам, які прагнуть виростити своїх дітей або вихованців, продовжуватиме літопис відродження Української Греко-Католицької Церкви, несучи вже понад два десятиліття правдиву інформацію про історію і сьогодення Христової Церкви в Україні.

„Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти” (1 Пт. 5, 8).

 

Папа Павло VI навчає нас, християн: „Хто заперечує існування сатани, той виступає проти науки Біблії і Церкви”. Отже, християнин, який ходить до різних ворожок, ясновидців, цілителів, екстрасенсів, вступає в контакт з нечистою силою і тим самим зраджує Ісуса Христа та віру в Нього.

П’ятнадцятеро дітей другого класу с. Глибоке Богородчанського деканату нещодавно переступили поріг храму св. Дмитрія з рідними та хресними батьками, з чистими серцями та трепетним хвилюванням, благальними молитвами на устах, щоб приступити до Святої Сповіді та прийняти перше в своєму житті Святе Причастя.

Хочу поділитися з читачами газети «Нова Зоря» своєю  життєвою історією про чудеса і ласки, які ми можемо одержати від Бога за заступництвом великих чудотворців св. Ап. Юди-Тадея та св. Марти.

Вперше я почав молитися дев’ятниці до св. Юди-Тадея та св. Марти рік тому. Великою вірою я ще тоді не був підкований, але з надією розпочав молитву, адже мав проблему, яка на той час мені здавалася дуже великою і нездійсненною та не давала мені спокійно жити. Близькі мені люди, які були одружені близько року, мали певні труднощі в стосунках і вже планували розлучитися. Я неодноразово чув про ласки, які зсилає Бог за посередництвом св. Ап. Юди-Тадея та св. Марти, і тому почав молитися одночасно дев’ятниці до цих святих, щоб у цієї подружньої пари все налагодилось.  На превелике диво, на 6-й день дев’ятниці Господь почув мої молитви і ця подружня пара живе в мирі й злагоді.

Цілий травень у Івано-Франківському слідчому ізоляторі, де знаходяться особи, які перебувають під слідством, а також засуджені, служилися Молебні до Матері Божої. Автор цих рядків та сестра Марія-Надія кожен день цього благословенного місяця також читали проповіді з книги „Стежечка в рай”.

Із розповідей блаженної пам’яті о. Володимира Серемчука знаємо, що на Зелені свята 1856 року двоє діточок-сиріт, Катруся і Олесь, пасли худобу в урочищі «Бучники» біля Болехова. Несподівано вони почули голос: «Не плачте, діточки, я беру вас і всіх під свою опіку». Глянувши в той бік, звідки линув ніжний і милий голос, діти побачили на дубі дуже гарну і милу Панну у всьому білому, яка простягала до них руки. Від білої одежі весь дуб сяяв, немовби сходило сонце. Здивовані братик і сестричка побігли до старших пастухів, розповідаючи про дивне видіння. На жаль, їм не повірили. Засоромлені діти повернулись знову під дуб і побачили, що з-під коріння б’є фонтаном джерело, якого до цього часу не було.

(Перша наука)

На майдані одного міста була виставка художніх творів – мистецьких картин різних майстрів. Перехожі розкупили всі картини, залишився тільки образ розп’ятого Христа Спасителя. Повз ішов сліпець, якого провадив за руку малий хлопець. «Дідусю, – сказав проводир, всі картини розкуплені, крім одної, – ікони розп’ятого Ісуса Христа». «Скільки вона коштує?» – запитав незрячий. Ціна була невелика, тож сліпець купив той образ, кажучи: «Кожний купив свого бога, а я – свого Бога». «Навіщо вам ікона, коли ви нічого не бачите?» – іронічно запитав продавець. Незрячий чоловік дав чудову відповідь: «Я дуже добре бачу свого Бога. На жаль, ті, що мають зір, не бачать Його». Свята правда! Віруюча людина бачить Бога в душі, в серці, в створіннях, в усій природі, бо невидимий Бог Творець став частинно видимий у створіннях (Рим. 1, 19-20).

Вже вп’яте за одинадцять років у Івано-Франківській Архієпархії відбувся відбірковий тур міжнародного конкурсу сучасної релігійної пісні «Пісня серця», який цьогоріч проходив під гаслом «Віра, з якою я живу».

На конкурс деканати Архієпархії направили 22 учасників віком від 7 до 17 років, а оцінювало конкурсантів компетентне журі під головуванням кандидата мистецтвознавства, заслуженого працівника культури, доцента кафедри хорового диригування Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника Жанни Зваричук. Приємно відзначити відповідальність дітей, батьків та авторів у виборі пісень, сценічного образу, а також щире виконання. Пісні линули із дитячих сердець, мов молитва до Господа.

Надбанням шкільних і сільських читалень стала книжка вчительки зарубіжної літератури із села Милування Тисменицького району Лідії Завацької «Яблуневий полудень».

Після перших поетичних ластівок «Земля говорить» (1995), «Любов Господня» (2003), виданих мізерними тиражами, Лідія Завацька заявляє про себе уже вдруге більшою книжкою – «Яблуневий полудень» (2005, 2013), яка є підсумковим жнивом з її творчої ниви і засвідчує зрілість літературного хисту авторки.