7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 10 (1015) від 13 березня 2014


У зв’язку із реальною загрозою знищення Української Держави  хижим і безжальним північно-східним агресором закликаємо всю християнську спільноту, увесь український віруючий світ продовжити і посилити нашу внутрішню і соборну  молитву святої вервиці. Є сотні, тисячі, мільйони прикладів,

як через цю спасенну молитву до Богородиці можна випросити будь-яку Божу благодать. Тому вважаємо за необхідне навести всього два приклади, які безпосередньо стосуються теперішньої загрозливої ситуації в нашій державі.

 

В Австрії досі пам’ятають, особливо старші люди, про те, що після ІІ світової війни, коли Австрія була поділена на чотири зони – американську, британську, французьку, і найбільшу радянську – ніхто не вірив, що може щось змінитися. Держава була розшматована чотирма кордонами. Священики організували загальнонаціональну молитву до Матері Божої Фатімської, вервицю молилися у всіх сім’ях, католицьких храмах, носили фігуру від дому до дому, від парафії до парафії… Вони молилися десять років – від 1945 до 1955 року. Молилися з такою вірою і постановою, що вони все одно випросять… І у 1955 році стається диво. Керівник СССР М. Хрущов відвідує Австрію. Після чергових переговорів, після хорошої австрійської гостинності, вранці Хрущов заявив, що забирає свої війська. І, як не дивно, але виконав цю обітницю. Це, мабуть, була єдина обітниця Радянського Союзу, тобто Росії, яка була дотримана. Ніколи не виконували обіцянок, а цю виконали. Чому? Ніхто не знає. Віруючі люди випросили цю благодать. І коли Хрущов забрав війська, Австрія стала цілісною, незалежною державою.

ЗВЕРНЕННЯ Українських Церков і релігійних організацій з приводу іноземної агресії

 

Дорогі брати і сестри!

 

У цей важкий час, коли військові підрозділи Російської Федерації, порушуючи міжнародні та двосторонні угоди, увійшли на суверенну територію України, а Рада Федерації за поданням Президента Росії дала згоду на застосування російських військ в Україні – ми найперше закликаємо всіх вас і всіх людей доброї волі до солідарності з нами, до молитви про Україну і український народ.

Ми закликаємо владу Росії схаменутися і зупинити агресію проти України, негайно вивести свої війська з української землі. Вся відповідальність перед Богом і перед людством за непоправні наслідки подальшої ескалації насильства повністю лягає на керівників Росії.

 22 березня у м. Коломиї на Івано-Франківщині відбудеться уведення на владичий престіл Правлячого Архієрея Коломийсько-Чернівецької Єпархії УГКЦ Єпископа Василія Івасюка. З цієї нагоди Божественну Літургію у катедральному соборі Переображення Христового очолить Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ. Йому співслужитиме Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Томас Едвард Ґаліксон, Владика Володимир Війтишин, Митрополит Івано-Франківський, та близько 20 єпископів УГКЦ та РКЦ.

Більше трьох тисяч прикарпатців зібралися на майдані перед адмінбудівлею м. Івано-Франківська для вшанування 200-річчя від дня народження Пророка України – Т. Г. Шевченка.

Після Панахиди за Кобзарем Митрополит Володимир звернувся до всіх присутніх, серед яких були мешканці Прикарпаття та представники місцевої влади. Продекламувавши шевченківські пророчі слова для України, наголосивши на їх актуальності в час сьогодення, духовний провідник Архієпархії закликав до міцної віри та молитви.

Концерт, поезія Кобзаря лунали в час пам’ятного віче, а також згодом — у стінах Івано-Франківської обласної філармонії.

о. Юрій Трухан,

прес-секретар Архієпархії.

Виконуючий обов’язки міністра оборони України Ігор Тенюх звернувся зі словами подяки до представників Церков і релігійних організацій за підтримку українських військовослужбовців і просить їх не зупинятися.

 «Збройні Сили України з великою пошаною і повагою ставляться до священнослужителів Церков і релігійних організацій, які виконують важливу духовну місію в суспільстві. Висловлюю слова поваги за ті зусилля, які проявляє Церква з метою підтримки Збройних Сил України і всього українського народу. Особливе значення це набуває сьогодні, в період надзвичайного загострення відносин між сусідськими народами, в період збройної агресії, яка здатна зламати крихкий мир в регіоні та провести поділ в душах людей, що потім може лікуватися десятиліттями», — йдеться у зверненні Ігоря Тенюха.

На парафії св. влмч. Параскевії с. Фитьків Надвірнянського району відбулася велична подія – священичі свячення студента VI курсу Івано-Франківської Теологічної Академії диякона Миколи Григорука.

Чин рукоположення уділив Ординарій Коломийсько-Чернівецької Єпархії Владика Василій Івасюк у присутності пароха місцевого храму о. Івана Качанюка, великої кількості священиків та головного духівника семінарії о. Ярослава Тимішака.

Варто зазначити, що диякон Микола присвятив себе служінню Богові у неодруженому стані. За словами Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука: „Якщо є хлопці, які хочуть віддати життя на служіння Богові, то наша Церква і держава мають майбутнє”. Священиче служіння – це не професія, це дуже важливе і відповідальне покликання.

Владика Василій під час проповіді звернувся до присутніх з наукою про Страшний суд, а також зупинився на важливості священичого служіння. Адже священик – це посередник між Богом і людьми, а тому його праця має бути бездоганною. Він, як Добрий Пастир, має завжди йти попереду та вести за собою Божий люд.

У місті Дрогобичі на Львівщині відбулася організаційна зустріч координаторів традиційної десятиденної пішої прощі мігрантів, їх родин та всіх охочих із міста Самбора до чудотворної ікони Матері Божої у Духовному Марійському центрі «Зарваниця» на Тернопіллі.

Цьогорічний духовний паломницький похід, який триватиме з 1 по 10 серпня, відбудеться під опікою Пасторально-міграційного відділу УГКЦ у співпраці з БФ «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ». Протяжність маршруту сягає трьохсот кілометрів, а проляже піша проща теренами Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей, зокрема містами і селами Самбірського, Дрогобицького, Стрийського, Жидачівського, Долинського, Калуського, Галицького, Рогатинського, Бережанського районів.

Семінар для катехитів Архієпархії

Як зробити катехитичні зустрічі цікавими, корисними і захоплюючими для підлітків та молоді, обговорювали на семінарі з теми «Активні методи в катехизі» 8 березня в Івано-Франківську.

Даний захід організувала Катехитична комісія Архієпархії в рамках постійної формації катехитів. Провів семінар Назар Дуда, викладач Українського Католицького Університету, координатор катехитичних програм для молоді. Присутні мали можливість навчитись різноманітних руханок, інтеграційних танців, ігор. А також бути в ролі підлітка в часі тематичних зустрічей та інших метод активізації. Наступний семінар для катехитів запланований на 10 травня (об 11. 00) і його тематикою буде приготування до літніх християнських таборів.

Коментуючи євангельський уривок, в якому розповідається про те, як сатана спокушав Ісуса після хрищення в Йордані та сорокаденного посту в пустелі, перед початком Його прилюдної місії. Святіший Отець зауважив, що спокусник намагається відвернути Ісуса від Отцевого задуму спасіння, тобто, від «жертви, від любові, яка віддає Себе», як викуп за багатьох, пропонуючи навзамін «легкий шлях успіху та могутності». «Поєдинок між Ісусом та сатаною, – вів далі він, – відбувається за посередництвом цитат зі Священного Писання. Для того, щоб відволікти Ісуса від хресної дороги, диявол, у дійсності, представляє Йому фальшиві месіянські сподівання: економічний добробут, на який вказує можливість перемінити камінь у хліб; видовищний та привабливий стиль поведінки – пропозиція кинутися вниз із найвищої точки Єрусалимського храму, щоб Його врятували ангели, і, врешті, найкоротша дорога до влади й панування взамін за акт поклоніння сатані».

ПИТАННЯ: Чи не суперечить вченню про першість апостола Петра подія з Діянь апостолів, де написано, що апостоли і пресвітери послали Петра та Івана до Самарії? Папа Франциск наголошує на синодальному вимірі Церкви. Як це розуміти?

 

ВІДПОВІДЬ: «Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра та Івана, – йдеться в Діяннях апостолів (8,14). Згідно з тлумаченням Біблії (виданої у Брюсселі), самаряни, хоча й належали до тієї ж раси, що і юдеї, і сповідували ту саму віру, все ж поклонялися Богові не в Єрусалимі, а на горі Гаризим. Тому апостоли вирішили спільно, що в такій важливій справі, як утвердження у вірі самарян, потрібна участь глави апостолів і його звичайного супутника. В авторитетному коментарі Тлумачної Біблії православного богослова Лопухіна стверджується, що «апостоли, які перебували в Єрусалимі і залишилися там незважаючи на переслідування, почули, що Самарія увірувала. Цій вірі бракувало, проте, важливого для того, щоб віруючі могли бути повноправними членами тіла Церкви Христової: вони не прийняли при хрещенні Духа Святого – очевидно, тому, що Филип, який хрестив їх, не мав як диякон апостольської влади, щоб передати хрещеним Духа Святого. Виконати це апостоли посилають Петра та Івана – двох верховних апостолів. Сонм апостолів тут, таким чином, діє як одна збірна особа, приватні члени якої зовсім рівноправні, так що навіть і верховніші з них не вважаються і не вважають себе вищими усього сонму і, навпаки, навіть беззаперечно виконують його доручення».

Під час зустрічі глав і представників 15 Церков «світового православія» в Стамбулі 6-9 березня делегація РПЦ МП висловила готовність прискорити підготовку до проведення Всеправославного Собору, який заплановано провести у час Пятидесятниці 2016 року.

Підготовка цього Собору, який православні вважають апокаліптичним та іменують  «Восьмим Вселенським», триває вже більш як півстоліття. Більшість розбіжностей, які перешкоджали скликанню Собору, були пов’язані з різними точками зору на питання першенства честі Вселенського Патріярха між РПЦ МП і Константинопольською патріярхією, повідомляє Радіо Ватикану.

(Закінчення. Початок у ч. 9 за 2014 р.)

 

Самарянська невістка просила Ісуса, щоб дав їй живу воду, аби не відчувала спраги і не потребувала щоденно ходити до далекої криниці по воду. Ісус не виконав її прохання, і вона до кінця життя мусіла черпати відром звичайну криничну воду, але замість цього дав їй правдиво живу воду освячуючої ласки для її душі. Ця невістка навернулась з дотеперішнього грішного життя, стала покутницею і свято померла. Тож все молімося з довір’ям, з надією, що Бог вислухає нас, але залишімо Богові і Його святій волі, що Він захоче дати для нашого добра тілесного і душевного. Молімося з таким довір’ям не тільки про дрібні наші потреби, але й про найбільші справи та власні потреби, чужі і цілого світу.

Христос молився також витривало, повних три години. Був би молився й довше, але прийшли вже вороги, щоб зловити Його, тому закінчив свою молитву. Не мали тої витривалості в молитві апостоли, бо скоро заснули, і хоч Ісус будив їх два рази, знову засинали. Не витривали з Ісусом у молитві, не витривали при Ісусі при Його зловленню в Оливному городі, але всі розбіглися і залишили Ісуса самого в руках ворогів. Зате Ісус завдяки цій витривалій молитві дістав таку мужність і відвагу від Небесного Отця, що не утік, коли побачив озброєних жовнірів, але залишився на місці і прийняв на Себе всі терпіння задля спасіння людей.

В рамках відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка відділ літератури з мистецтва Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка присвятив тижневий марафон, який тривав з 05 по 12 березня.

 

Завдяки виставковим інваріантам читачі книгозбірні, мешканці та гості Івано-Франківщини мали можливість протягом цих днів відкривати для себе універсалізм таланту Тараса Шевченка, який проявлявся у поезії, прозі, драматургії, в образотворчому, театральному та музичному мистецтві.