7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 46 (1051) від 11 грудня 2014

110 років тому, 22 грудня 1904 р. Станиславівський Єпископ Блаж. свмч. Григорій Хомишин віддав під Покров Непорочно Зачатої Діви Марії усю Станиславівську Єпархію.  Подаємо текст цього Акту посвяти:

«Непорочно Зачата Діво Маріє! Могуча моя Владичице і Царице! Ото я раб і слуга Твій визнаю мою вдячність за ті всі ласки і дари, невисказане милосердя і ласкаву Твою опіку, яких я дізнаю через усе моє життя у всіх моїх небезпеченьствах, клопотах і страданнях.

Президент України Петро Порошенко надіслав вітання Верховному Архієпископу Києво-Галицькому Святославу з нагоди 25-річчя виходу УГКЦ з підпілля

«Щиро вітаю Вас і всю греко-католицьку спільноту України із 25-ю річницею від виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля. Після майже піввікового страждання під репресіями нелюдського тоталітарного режиму духовенство та вірні Церкви змогли вільно звертатися до Бога.

8 грудня, за новим стилем, католицька Церква відзначає празник Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Догма про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії була проголошена Папою Пієм ІХ 8 грудня 1854 року в Апостольській конституції «Ineffabilis Deus».

Починаючи від 1953 року, а започаткував цю традицію Слуга Божий Папа Пій ХІІ, щороку у день цього свята, приблизно о 16:00 римського часу Святіший Отець кладе квіти біля підніжжя статуї Пречистої Діви Марії, яка височить на Іспанській площі у Римі, одному з найбільш відвідуваних туристами місць. Ця урочистість завжди збирає на самій площі та довколишніх вулицях десятки тисяч римлян.

«Щоб побороти корупцію, потрібно навернутися до Бога...» Господь – джерело життя. Усе те, що Він дає людині, є засобами, щоб цей дар життя розвивати. Ми повинні розуміти, що живемо для того, аби пізнавати Бога. Бо яка користь людині від того, якщо вона завоює цілий світ, підкупить усіх політиків і чиновників, а сама продасть себе, свою душу, життя і власне майбутнє?

Про це сказав у проповіді на Архієрейській Божественній Літургії Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав 7 грудня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ в Києві.

Єпископ-помічник Івано­-Франківський УГКЦ Кир Йосафат Мощич разом з капеланом о. Михайлом Віхотем взяли участь в урочистостях з нагоди 23-ої річниці Збройних сил України.

Зібрання проходило у приміщенні військового комісаріату.

Владика Йосафат у своєму зверненні передав вітання від Митрополита Івано-Франківського УГКЦ Кир Володимира Війтишина та наголосив на тому, що Церква молиться за всіх військовослужбовців. Владика відзначив, що «Бог є Правда і Він є на стороні тих, хто бореться за правду до кінця. Тому Господь є з нами, Церква є з нами, багато наших священиків є капеланами і перебувають у зоні АТО, підтримуючи  військових».

 

Частки мощей блаженних священномучеників івано-франківських зберігатимуться у каплиці Молодіжного християнського центру (МХЦ) св. Дона Боско УГКЦ

Відтепер у каплиці Христа Чоловіколюбця Молодіжного християнського центру УГКЦ св. Дона Боско, що на вулиці Степана Ленкавського міста Івано-Франківська, будуть виставлені для молитовного вшанування частки мощей єпископів-священномучеників Симеона Лукача (1893-1964) - уродженця села Старуня на Богородчанщині, та Івана Слезюка (1896-1973), який  родом із села Живачева на Тлумаччині. А місце поховання блаженного священномученика єпископа Григорія Хомишина – невідоме, тож у третій капсулі спеціального мощівника у каплиці зберігатиметься частинка від антимінса – невеликого полотнища із зображенням Гробу Господнього, в якому зашиті святі мощі, і яким покривається престол. Без антимінса у східній церковній традиції не можна служити Святу Літургію. Цей антимінс свого часу освятив ще  блаженної пам’яті владика Григорій.

І НЕПОРОЧНО ЗАЧАТА ПРЕЧ. ДІВА МАРІЯ

 

У 1904 році Папа Римський Пій Х оголосив для всієї Католицької Церкви Ювілейний рік з нагоди 50-ліття проголошення догми про Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії. Цей рік став особливим часом вшанування Пресвятої Богородиці також і в Греко-Католицькій Церкві Галичини.

Митрополит Андрей Шептицький після одужання від важкої недуги, на знак особливої любові і подяки Матінці Божій за дар зцілення, написав Пастирське послання до вірних і духовенства про Непорочне Зачаття Преч. Діви Марії. У ньому, зокрема, Князь Церкви наголосив:

«…Призначаю в порозумінні з Преосв. Єпископами Перемиським і Станиславівським, час від Успення Пресвятої Богородиці аж до до 26-ї неділі по Зісл. Духа Святого включно, т. є. тримісячний термін, в котрім вірні Епархій будуть могли доступити ювілейного відпусту при додержанні умов, викладених у Папськім листі…

«Людино, пам’ятай: збереження створіння – запорука Твого спасіння!» — з таким гаслом на пам’ятній дошці звернулись працівники Бюро УГКЦ з питань екології  до людей, які приходитимуть по воду до цілющого джерела на Саджавській горі, на околиці Богородчан.

З давніх часів тут струменить вода, що втамовує спрагу подорожніх і жителів навколишніх сіл та міста. За словами старожилів, колись на цьому місці стояв освячений хрест, відбувались Богослужіння.

Споруджуючи газосховище, польські будівельники частково впорядкували прилеглу територію, а для полегшення забору води облаштували  її витік через трубу.

У день святого Архистратига Михаїла парафіяни церкви Різдва Пресвятої Богородиці у місті Рогатині урочисто, хлібом-сіллю зустрічали поважного гостя — Архієпископа і Митрополита Львівського Ігоря Возняка. Митрополит привіз у церкву мощі святого Луїджі Оріоне.

 

 «1915 рік. Італія. Січнева хурделиця не додає настрою водію королівської машини. Сутеніє… Тут, в горах під Авеццано, зграя вовків може напасти навіть на озброєні загони. Але король із супроводом все не виходить з намету. Там триває його зустріч із керівниками спецгрупи, яка ліквідовує наслідки руйнівного землетрусу і надає допомогу потерпілим. Раптом двері до авто відчиняються, і якийсь священик в потертому плащі та старому капелюсі починає швидко розсаджувати в салоні обдертих і виснажених дітей... На здивоване запитання водія, що ж це він таке робить і чи знає, кому належить автомобіль, священик відповідає із типовою італійською емоційністю, щоб водій не витрачав час на балачки, а їхав мерщій до міста і швидко повертався, адже треба забрати ще одну групу дітлахів, яких тільки-но витягли з-під завалів. Зацікавлений галасом і вражений такою безпосередністю, король віддав водієві наказ вирушати негайно. Священика звали Луїджі Оріоне».

Зима. Все довкола одягнулося в білосніжну красу, скрізь панує тиша і спокій. Тільки в моєму серці тривожно.

Я хвилююся за свою рідну Україну, хоча мені лише 11 років, і я — маленька зернина своєї Батьківщини, але щиро переживаю за долю нашої країни, за сміливих солдатів, які воюють на сході  за нас.

Ми живемо на заході спокійно, а в АТО кожного дня гинуть люди. Мені дуже боляче, що загинула «Небесна сотня». А скільки ще закатовано, утоплено і зникло безвісті наших патріотів – земляків!?

Парафіяни селища Чернелиця Коломийсько-Чернівецької єпархії здійснили духовний подвиг – спорудили величну Хресну Дорогу

Той день листопада видався напрочуд погідним. Журналістські дороги привели мене у покутське селище Чернелиця, що у Городенківському районі неподалік Дністра. Короткий осінній день виявився напрочуд багатим на зустрічі з побожними людьми, справжніми патріотами, зустрічі із минулим і сучасним — майже двохсотлітньою церквою Різдва Пресвятої Богородиці, величавою новозбудованою Хресною Дорогою.

Екскурс в історію

 

Чернелиця заснована в середи­ні XV ст. А вже через століття поселення отримало статус містечка. До нашого часу збереглися залишки Чернелицького замку та костел домініканців (1661 р.). У 1672-76 роках замок зазнав пошкоджень під час війни з турками. Дещо відбудований, він відіграв важливу роль під час польсько-турецької війни в 1685-91 роках. Це була найбільша східна фортеця Речі Посполитої на правому березі Дністра. Кілька разів тут зупинявся польський король Ян ІІІ Собеський.

28 листопада Свята Церква ввійшла в час Різдвяного посту – в народі званого як «Пилипівка». Сама назва говорить, що він приготовляє нас до величного свята Різдва Христового.

В наші дні є дуже викривлене поняття посту. Люди вважають, що піст — це обмеження тільки фізіологічних потреб, але це не тільки обмеження в їжі, розвагах,  музиці. Піст для християнина має стати духовною відновою, він відмовляється від тілесних прагнень, пристрастей, збуджує щирий жаль за гріхи і робить собі постанову поправитися. Також у часі посту маємо задуматись над жертвенністю: «яка є моя жертва в часі посту заради спасіння ближнього?». Оскільки ми живемо в дуже важкий час для України, ми можемо присвятити молитву за український народ.

Минає ще один рік у нашому нелегкому житті, який увійшов в історію українського народу новими пам’ятними подіями. Нині історія України пишеться кровавими рядками Майдану і війни з Росією.

 

Двісті років минуло з того часу, як Бог послав нам людину, ім’я якої Тарас. Він, як добрий сіяч, сіє слово й досі серед нашого народу. Хоч його слово-зерно не завжди падає на добрий ґрунт, але воно проростає і дає свої плоди на всі часи. Себе Шевченко називає ще орачем у вірші «Не нарікаю я на Бога»:

ПИТАННЯ: Кожного разу, коли я йду на сповідь, то сумніваюся, чи правильно каюсь у своїх гріхах. Не могли б ви дати точну схему, що і як говорити, як називати свої гріхи, наскільки заглиблюватися в подробиці?

ВІДПОВІДЬ: Існує дуже багато схем іспиту совісті, який ми робимо, готуючись до сповіді. Нагадаємо, що сповідання тяжких (смертних) гріхів є обов’язковим, сповідання ж повсякденних (буденних) гріхів факультативно, але бажано. Немає якоїсь єдиної схеми.

У сповіді необхідно перераховувати всі смертні гріхи, які ми пам’ятаємо, їхню кількість (хоча приблизно) і вид. Говорити потрібно чітко і без зайвих слів, не заглиблюючись у деталі, але вказуючи на ті обставини, які змінюють вид і тяжкість гріха. Наприклад, недостатньо сказати про гнів, якщо в гніві ми підняли руку на людину. І якщо ця людина – мати або, скажімо, священнослужитель, то про це теж треба сказати, оскільки гніваючись, ми грішимо проти ближнього, ображаючи його, а піднімаючи руку, ми грішимо проти його недоторканності, але у випадку матері ми грішимо ще й проти заповіді про шанування батьків, а у разі священика – здійснюємо і святотатство.

Зовсім скоро іванофранківці ділитимуться теплом своїх сердець і домівок із мешканцями інших областей.

 

А ще — усі разом колядуватимуть, відвідають чимало цікавих тренінгів, дізнаються про Крим зсередини, поміркують про сьогодення та майбутнє українського Донбасу, тобто шукатимуть шляхи творення міцної щасливої країни. Йдеться про проект «Схід і Захід разом: Різдво в Карпатах», який відбудеться з 5 по 10 січня 2015 р. в Івано-Франківську.

Мета — зшивання України: географічно, ментально, чуттєво. Творення єдиної України, яка пам’ятає свою багатовікову культуру та історію, береже спадок батьків і дідів, творить новий її образ для своїх дітей. Організатори — молодіжна організація «Осмомисли» і «Тепле місто». Учасниками проекту стануть 500 осіб з усіх областей України, включно з Кримом, які будуть жити у сім’ях франківців.