7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 30 (938) від 9 серпня 2012


Відбулася Ювілейна проща

до Чудотворної ікони Матері Божої у Гошеві

П’ятого серпня до Василіянської монашої обителі на Ясній Горі у Гошеві з самого ранку з усіх усюд Прикарпаття та інших регіонів нашої держави потягнулися вервечки прочан. У День Марійської Єдності, тобто духовного споріднення Гошівської святині з Папською Базилікою св. Марії Маджоре (Великої) у Римі і 275-ої річниці перенесення Чудотворного образу Богородиці до Василіянської обителі, Ясна Гора засяяла ще ясніше. Раділи небеса нескінченному потоку паломників, яких у той день зійшлося-з’їхалося близько двадцяти п’яти тисяч, а свята Богородиця радо приймала всіх, бо не з порожніми серцями прибули до неї вірні, а зі щирою подякою за зіслані ласки, перепросьбою за гріхопадіння, прибули, щоби оновитися у вірі, набратися сили католицького духу, який зримо витає у цьому благословенному місці.

Впродовж двох днів, 2 і 3 серпня, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав перебував з пастирським візитом у Дорі-Яремчі Коломийсько-Чернівецької Єпархії, звершивши Богослуження у церкві св. пророка Іллі оо. Студитів та парафіяльній церкві св. Арх. Михаїла

 «Дора (Яремча) є тим місцем, де життя й восходження на небо пророка Іллі усвідомлюється по-особливому. У той час, коли жерці атеїзму винищували всіх, хто зізнавався у вірі в єдиного Бога, тут були ті люди, які вдень і вночі підносили руки до неба й випрошували, як Ілля, вогонь Духа Святого з неба, що зігрівав серця вірних. Монахи, монахині, священики, семінаристи молилися тут за свою стражденну Церкву, завдяки чому УГКЦ вистояла, наш народ залишився при вірі своїх батьків, не дав себе розчинити в морі радянського народу й зберіг свою самобутність і культуру», – про це сказав Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, у проповіді до Євангелія 2 серпня 2012 року, у день Святого пророка Іллі, у студитському монастирі Святого пророка Іллі в Дорі на Івано-Франківщині.

Я, Лідія Іваницька, старший науковий працівник музею-оселі родини Івана Франка у мікрорайоні Підгірки, хочу розповісти про свого вуйка о. Лева Глинку. Людину, яка своїм життям свідчила любов до Господа, стала прикладом для наслідування, взірцем сумлінної праці, терпеливості, людяності.


У 2007 році на могилу вуйка у с. Брошнів  приїжджав о. Михайло Димид, директор інституту церковного права при Українському Католицькому університеті м. Львів.  Отець Михайло був тоді і у мене вдома й сказав, що він також викладає церковне право, тобто є продовжувачем справи мого вуйка, який зробив великий внесок в науку Церкви.

До 100-річчя від дня народження українського лікаря-науковця, перекладача, громадського діячаМирослав Буричанський народився 18 серпня 1912 р. в м. Чернівці. Син відомого лікаря-хірурга Тита-Євгена Бурачинського, який був директором шпиталю „Української народної лічниці” у Львові. Походив з родини галицьких греко-католицьких священиків.

Мирослав Бурачинський з дитячих років виховувався в рілігійному і патріотичному дусі. З молодих літ був членом „Пласту”, пізніше – членом „Українського лікарського товариства”, членом товариства „Охорони пам’ятників культури”.

Багатьох людей хвилює питання: чому на долю людей випадають різні страждання. «Чому, – запитують вони, – я страждаю так багато, а інші розкошують?» У таких людей створюється враження: в тому, що стосується страждання, світ улаштований несправедливо.

Хоч для віруючих людей страждання саме по собі – зло, але воно зміцнює дух і формує сильний характер. Для розуміння цього нам, напевно, допоможе аналогія. Відомо, що медична сестра, яку готують до роботи у відділеннях цивільної оборони, не проходить такого ж серйозного курсу навчання й таких же кваліфікаційних іспитів, як хірург. Пілоти пасажирських літаків раз на кілька місяців проходять перепідготовку на тренажерах, під час яких моделюються найрізноманітніші критичні ситуації, за яких навіть дуже загартовані люди впадають у розпач. При цьому ніхто не запитує, чому підготовка медсестри не така серйозна, як хірурга, а підготовка автолюбителя набагато менш серйозна, ніж пілота.

Дзвони врочисто лунали,

Молитви до неба злітали.

Вперше малі берложани

В серці Ісуса вітали.


У липневі дні, коли на полях достигають жита, а в повітрі витає ніжний запах квітів, церковний дзвін сповіщає парафіянам села Берлоги про урочисту подію – свято Першої Сповіді та першого Причастя дітей семирічного віку. Ця подія відбувається у селі вже вчетверте з ініціативи молодого священика о. Романа Наритника, який вважає, що дитина, котра зросла з Богом у серці, зуміє протистояти злу.

Біля Соловецького каменя, розташованого перед могильником в урочищі Сандармох у Росії, 7 серпня відбувся траурний мітинг і панахида за загиблими на Соловках.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, незадовго до цього священики Російської православної церкви проігнорували прохання української делегації освятити український пам’ятний знак загиблим у таборах. За даними кореспондента, священики відслужили традиційний молебень, освятили польський пам’ятник, а на прохання української делегації освятити також український пам’ятний знак – не відреагували.

Рідна мова! У кожного народу вона своя одна єдина і неповторна. Для нас – це українська. Українське слово і пісня. Її багатство і колоритність слів живе у кожному подиху, у кожному житті. Без неї ми мертві. Без неї ми ніхто і ніщо!

 

Зверніть увагу на мову, при першій же нагоді почуйте в ній перегук хвиль Дністра, що тікають одна від одної, усмішку сонця чи задуму діброви. Побачте в ній народну мисткиню Марію Примаченко, хитромудро сховану криївку чи ялівець десь на Говерлі... Просто відкрийте свої очі для неї, адже вона в нас така різна.

Просимо небайдужих людей допомогти важкохворій жінці Шевчук Марії Романівні (цироз печінки) у зборі коштів на складну операцію.