7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

На адресу редакції надійшов лист від п. Марії з Рогатинського району, в якому вона цікавиться, чому на сторінках часопису часто зустрічається слово «сотрудник», адже, на її думку, можна сказати «співробітник» або «колега по роботі».

Слово «сотрудник» походить від церковнослов’янського слова «трудник», що означає працівник, подвижник, теж і послушник (див. Дьяченко Г. Полный церковнославянский словарь. Москва 1900, с. 736). Со-трудник, отже, це той, хто разом із трудником працює, подвизається і сповнює послух. Українською мовою можна передати цей термін словом «співробітник», але воно матиме дещо іншу семантику, ніж церковнослов’янський архетип: той, хто працює разом із ким-небудь, допомагає йому в якійсь справі; той, що працює в якійсь установі; службовець; той, що бере участь як автор у роботі періодичного або багатотомного видання (див. Словник української мови: в 11 тт. Київ 1970-1980, т. 9, с. 519).

Термін «сотрудник» використовує сучасне канонічне законодавство Католицької Церкви. Зокрема права та обов’язки парафіяльного сотрудника визначають Кодекс канонів Східних Церков (канони 300-303) та Партикулярне право УГКЦ (канони 40 і 44). Отож, сотрудник – це пресвітер (священик), який призначений єпархіальним єпископом для допомоги парохові (чи адміністраторові) певної парафії, якщо це є необхідним та корисним для пастирської опіки над вірними. Сотрудник може бути призначеним для всієї парафії, або для її визначеної частини; якщо парох заві­дує кількома парафіями, то може передати одну з них його пастирській опіці. На парафію може бути призначено як одного, так і кількох сотрудників. Своє служіння сотрудник сповнює під владою пароха, подаючи йому щодня значну допомогу в душпастирюванні та парафіяльному служінні, а у разі потреби може його заміщати, приміром, у приписані правом дні може замість пароха служити Літургію за парафію. Сотрудник з дозволу пароха (чи єпископа) може звершувати вінчання та інші треби. Він зобов’язаний проживати на території парафії, але з дозволу єпископа може жити в іншому місці. Між парохом і сотрудником мусять існувати братні відносини, взаємна любов і пошана, вони мають взаємно допомагати одне одному порадами, підтримкою і прикладом, виконуючи опіку над парафією згідливо і зі спільною дбайливістю. У випадку, коли парафія стає вакантною або коли парох зазнає непереборної перешкоди у сповненні свого служіння, сотрудник (якщо їх декілька, то найстарший за часом пресвітерських свячень) з відома єпископа приймає на себе керування парафією аж до часу, доки не буде призначено адміністратора. Сотрудник має право на щорічну місячну відпустку; відлучатися з парафії він може лише з відома пароха чи, якщо йдеться про значний термін, єпископа. Усунути сотрудника з парафії може єпархіальний єпископ із виправданої причини.

Іван ДУТКА,

викладач літургійного богослов’я
Івано-Франківського

Богословського Університету

ім. св. Йоана Золотоустого УГКЦ.