7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 10 (967) від 7 березня 2013


Духовний заповіт папи венедикта

„Я просто паломник, який розпочинає останній етап свого паломництва на цій землі. Але я хотів би ще раз своїм серцем, своєю любов’ю, своїми молитвами, своїми роздумами, всіма своїми внутрішніми силами трудитись на користь спільного добра і добра Церкви, добра людства.”

Папа Римський Венедикт XVI

28 лютого 2013 року

 

Процитовані вище слова – останнє послання Вселенського Римського Архієрея Венедикта XVI до Христової Церкви і світу, мовлене з катедри св. Апостола Петра. Рішення Папи відійти на спочинок стало поки що найбільшою світовою сенсацією 2013 року, яка спричинила сотні, тисячі і мільйони коментарів, оцінок і суджень. Переважно політологічних, психологічних, одним словом – раціоналістичних. І дуже мало – духовних. Як не дивно, але як у світі, так і всередині Церкви Папу оцінюють переважно як керівника теократичної держави Ватикан та найпотужнішої у глобальному вимірі релігійної організації під назвою Католицька Церква. І відповідно до цього у звичній манері критикують, вишукують недоліки, роблять тактичні та геополітичні прогнози.

Послання Папи Венедикта XVI на Великий Піст 2013 р. Б.

 

«Віра в любов пробуджує любов» – такою є тема цьогорічного послання Папи Венедикта XVI на Великий Піст, яка натхнена словами з Першого послання святого апостола Івана: «Ми пізнали і увірували в ту любов, яку Бог до нас має». Це послання оприлюднено 1 лютого 2013 р. під час прес-конференції, яку очолив кардинал Роберт Сараг, Президент Папської Ради «Cor Unum» (Єдиним Серцем).

Великий Піст в контексті Року Віри є цінною нагодою для того, щоб замислитись над нерозривним зв’язком між вірою та любов’ю. «Ніколи не можемо відділити чи, навіть, протиставити віру любові, – пише в Посланні Папа Венедикт ХVІ.

З ініціативи мирян та під дією Святого Духа розпочалося всенародне взивання до Господа і Матері Божої з проханням про визволення українського народу з усіх упадків та гріхів,

а також утвердження Церкви та вибрання Святого Папи.

Для глибшого пізнання віри

 

В селищі Перегінське на запрошення декана о. Романа Балагури та місцевих священиків о. Івана Іванейка та о. Михайла Бойчука провели духовні реколекції.

 

Молитви розпочали Святою Літургією в деканальній церкві Різдва Пресвятої Богородиці, яку відслужили реколектанти о. Тарас Іванина ЧСВВ з Бороняви, що на Закарпатті, о. Ілля Сірук ЧСВВ з м. Володимира-Волинського, декан о. Роман та о. Ярослав Грицак. Основною метою наук було донести до людей теоретичне та практичне сприйняття віри. У цей час багато людей приступили до Святої Тайни Покаяння і Святої Тайни Євхаристії. Реколекції проходили в трьох парафіях селища почергово. Цілою громадою люди відвідували молитви. Через науки реколектантів не одна християнська душа змогла більше утвердитися в своїй вірі, а також глибше зрозуміти, як застосовувати віру в Бога у житті.

о. М. Луців.

Перегінський деканат.

гей-диктатура наступає!

П`ять головних загроз нової гомосексуальної ініціативи уряду Азарова під номером законопроекту 2342

В Україні сталася непересічна подія – урядом М. Азарова 19 лютого 2013 року було подано до Верховної Ради України черговий гомосексуальний законопроект, який тепер «без масок». В чому реальна небезпека та трагедія цього законопроекту?

По-перше. Вперше в Україні на законодавчому рівні вводиться поняття «сексуальна орієнтація» (зміна статті 2 Кодексу законів про працю). Після цього, уряд і парламент, і всіх охочих вже не можна буде спинити від подібних і гірших ініціатив, а також надання додаткових прав представникам сексменшин (до прикладу, усиновлювати дітей) та повного зеленого світла для гомосексуалістів, лесбіянок та інших видів нетрадиційних форм, що не тільки руйнують сім`ю, але і всі підвалини здорового суспільства.

З 27 лютого по 1 березня члени молодіжної організації «Українська Молодь – Христові» м. Калуша перебували на реколекціях у монастирі отців Салезіян, що в селищі Винники, біля Львова. Реколекції проводив о. Андрій Бойко, а допомагали йому брати, які хочуть стати монахами цього згромадження і проходять кандидатуру.

В часі наук ми задумувалися над такими темами: «Що таке реколекції?», «Вміння слухати Слово Боже», «Розмова про молитву», «Віра – фундамент духовного життя».

(До 199-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка)

Життя Шевченка – це історія України. Якщо брати національне та ідейне кредо поета, то це боротьба за самостійну Українську державу, бо тільки „в своїй хаті своя правда і сила, і воля”. Так легко вона не дається, потрібна боротьба. Насправді через Шевченка народ сформувався як нація і вже ніколи не дозволить собі опуститися до рівня населення.

Тільки поет в українській історії міг висловити глибинні почуття і потреби свого народу.

21 лютого в Народному Домі «Просвіта» м. Івано-Франківська по-особливому відзначали Міжнародний день рідної мови.

 

Це була своєрідна творча зустріч молодої еліти краю. Молодь готувала діалоги, фрагменти вистав, вірші, пісні, малювала плакати про мову.  Започаткований цей проект ще минулого року на свято рідної мови просвітянкою Марією Солодчук. Тоді в ряди «Молодої Просвіти» вступило 33 молодих активістів краю. А в цьому році лави просвітян поповнило ще 49 юнаків та дівчат. До речі, п. Марія і цьогоріч була автором проекту, сценарію і ведучою.

РОЗДІЛ 2

 

2.3. Завершення процесу «возз’єднання» уніатів Правобережної

України з Російською Православною Церквою 1839 р.

 

 (Продовження. Початок у чч. 42-49 за 2012 р., ч. 1-9 за 2013 р.)

 

Митрополит Московський Філарет у своїй відповіді на запит обер-прокурора від 16 грудня 1838 р. не тільки категорично висловився за невідкладну реалізацію справи „возз’єднання”, а й наголосив, що оскільки цей рух «стає помітним для людей, яким вона противна», то

(Наслідуючи Тараса Шевченка)

Сонце заходить, гори чорніють,

Журно на серці, думи німіють.

Думи стискають, наче вориння,

В пору невтішну, наче осінню.

Люди радіють, вечір надходить,

Руки втомились, вже по роботі.

Ляжуть спочити, зорі-перлини

Будуть сіяти, а гадка лине

В край свій коханий, на Україну,

Вечір обнявши і тополину,

Й садок вишневий в зелених

шатах,

відбулася минулої суботи для 60-літніх новичан, мешканців сусідніх Добровлян і Старого Угринова, які, хто 45 років тому (8 класів), а хто на два роки пізніше (10 класів), закінчили Новицьку школу.

 Вони народжені далекого і тривожного 1953-го, хто першою, хто третьою, а хто і восьмою дитиною в сім’ї. Народжені у рідних селах чи в далеких сибірських просторах, куди тодішня репресивна державна машина запроторила батьків.