7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Святий Дух - це «автор» християнської радості, а щоб проповідувати Євангеліє, необхідно мати в серці радість, яку Він дарує, зазначив Папа Франциск під час ранкової Євхаристії у Домі св. Марти, яку відслужив 31 травня. Вселенський Архієрей присвятив свою проповідь роздумам над причинами християнської радості.

«Це Дух нас веде: Він — автор радості, Творець радості. І це радість у Дусі, яка дає справжню християнську свободу. Без радості ми, християни, не можемо стати вільними, але стаємо рабами нашого суму. Великий Павло VI говорив, що нудним, недовірливим, неясним християнам не можна нести іншим Євангеліє. Не можна. Часто християни мають такі вирази обличчя, з якими краще йти на похорон, ніж прославляти Бога «, - зазначив Святіший Отець. Папа розповів, яким чином потрібно прославляти Бога: а саме безкорисно виходячи поза самого себе, як безкорисною є благодать, яку Бог нам дає. Папа Франциск зазначив, що деякі християни нарікають: «Яка довга ця Літургія», тому що під час неї не прославляють Бога. «Якщо ти не прославляєш Бога, то не знаєш цієї благодаті - втрачати час, щоб хвалити Бога», - сказав Папа. Він зазначив також, що вічність буде прославленням Бога. «І це не буде нудно: це буде чудово!», - відзначив Святіший Отець.

За словами Папи, прикладом справжньої радості є Богоматір. «Церква називає її  «Причиною нашої радості». Чому? Бо вона несе нам найбільшу радість - Ісуса», - зазначив він.

 

Три дороговкази Богородиці: слухання, рішучість, дія

 

Папа закликав католиків бути, за прикладом Пресвятої Богородиці, уважними до Божого слова та рішучими в його здійсненні

Слухання, рішучість, дія – три слова, які за словами Папи Франциска підсумовують поведінку Пресвятої Богородиці, стали темою проповіді, яку він виголосив після проказування вервиці на площі святого Петра у Ватикані. У п’ятницю, 31 травня 2013 р., понад 40 тисяч вірних зібралися на головній католицькій площі, щоб разом з Наступником святого Петра молитовно завершити Марійський місяць, яким у Католицькій Церкві є місяць травень.

На початку своїх роздумувань Папа пригадав, що цього дня був літургійний спомин відвідин Пречистої Діви Марії до родички Єлизавети, що «показує, як Марія з великим реалізмом, людяністю та конкретністю» йде Своїм життєвим шляхом, а Її поведінку підсумовують три слова: слухання, рішучість, дія. Три слова, які «також нам показують дорогу».

Отож, «слухання». Святіший Отець зауважив, що поведінка Марії спонукана словом ангела, який розповів про те, що її родичка при надії. «Марія вміє слухати Бога. Але увага: це не просто поверховне “чути”, але “слухання”, наповнене уважністю, прийняттям та готовністю перед Богом», – наголосив він, додаючи, що Марія також прислухається до фактів, до подій Свого життя, є уважною до конкретної дійсності, не зупиняючись на поверховому. «Це, – сказав Папа, – стосується також і нашого життя: слухання Бога, Який промовляє до нас, і слухання щоденної дійсності, уважність до осіб та фактів, тому що Господь стоїть при дверях нашого життя та стукає різними способами, розставляє знаки на нашій дорозі».

Другим словом є «рішучість». Пречиста Діва Марія не жила «в поспіху», але «роздумувала про ці речі у Своєму серці». Вона не зупиняється на цьому і робить наступний крок: приймає рішення. А коли потрібно, то навіть «пускається швидко в дорогу». «Марія, – зазначив Святіший Отець, – не піддається тому, щоб події втягували Її, Вона не уникає тягаря рішення». Це відбувається і під час «фундаментального рішення», тобто Благовіщення, так і в щоденних рішеннях, як от рішуче прохання, звернене до Сина під час весілля в Кані Галилейській.

«В житті приймати рішення непросто, часто намагаємося їх відкласти, залишити, щоб інші вирішували за нас, часто віддаємо перевагу тому, щоб втягнутися в події, йти за модою, іноді знаємо, що маємо робити, але бракує відваги, або воно видається нам надто тяжким, тому що означає іти проти течії», – зауважив Папа Франциск, наголошуючи на тому, що Пресвята Марія, натомість, «іде проти течії, віддається слуханню Бога, роздумує та намагається зрозуміти дійсність та вирішує повністю ввіритися Богові».

Третім словом є «дія». Дізнавшись про стан своєї родички, Марія «пустилася швидко в дорогу». Під час молитви, роздумуючи над подіями і фактами, Вона не поспішає, але коли розуміє, чого Бог від Неї чекає, що Вона має робити, то не зволікає. Її дія «є наслідком слухняності словам Ангела, поєднаної з милосердною любов’ю: Вона йде до Єлизавети, щоб послужити», і через це, вийшовши зі Свого дому, спонукувана любов’ю, Вона несе також те, що має найціннішого: Свого Сина. Марія, за словами Святішого Отця, є прикладом для нас, що «іноді зупиняємося в слуханні, роздумуємо над тим, що повинні зробити, можливо, перед нами навіть ясно стоїть рішення, яке ми повинні прийняти, але не робимо кроку в напрямку дії». Особливо тоді, коли треба поступитися своїми інтересами, щоб допомогти ближнім.

 

Не соромитися

безумства хреста

 

«Церква — це не організація», а «сім’я Ісуса», — підкреслив Папа Франциск у проповіді під час Літургії першого червня в каплиці Дому Св. Марти.

«Якою владою Ти це робиш?». Питання первосвящеників і книжників до Ісуса стало відправною точкою проповіді Папи. Вони знову спробували спіймати «в пастку» Господа, загнати Його „в кут”, змусивши помилитися. Але що не влаштовувало цих людей в Ісусі? — запитав Святіший Отець. Може, чуда, які Він чинив? Ні. Вся справа була в тому, що «демони кричали до Ісуса: „Ти — Син Божий, Ти — Святий!». У цьому вся справа — саме це обурювало їх в Ісусі: «Він є втілений Бог». Нам теж «влаштовують пастки в житті», — продовжив Папа. Те, що «обурює в Церкві, - це таємниця Втілення Слова».  «І демон не може миритися з цим».

Нам нерідко говорять: „Послухайте, християни, будьте нормальними, як інші люди, розумними!” Це мова спокусника-змія: „Будьте більш нормальними, а не будьте такими непохитними ...”. Але за цими словами криється інший підтекст: „Тільки не треба знову розповідати свої історії, що Бог став людиною!” Втілення Слова - ось що їх обурює! Ми можемо займатися будь-якою соціальною діяльністю, якою забажаємо, і нам скажуть: „Яка молодчина Церква, яку прекрасну соціальну діяльність вона веде”. Але якщо ми скажемо, що чинимо так тому, що ці люди є плоттю Христа, тоді виникає категоричне несприйняття. Але у цьому полягає істина, у цьому полягає об’явлення Ісуса: у присутності втіленого Ісуса”.

І „у цьому вся справа”, - підкреслив Папа Франциск: «У нас завжди буде спокуса робити добрі справи, але не пов’язуючи їх з реальністю Втіленого Слова, зі скандалом Хреста, який для світу був і залишається безумством. Далі Папа нагадав твердження апостола Івана: «Хто заперечує, що Слово прийшло у плоті, той є від антихриста, той сам антихрист». З іншого боку, сказав Папа далі, «тільки той, хто говорить, що Слово прийшло у тілі, той від Духа Святого». Усім нам корисно подумати про це: «Церква - не організація ні культурна, ні соціальна, ні навіть релігійна».

«Церква - це сім’я Ісуса. Церква визнає, що Ісус є Син Божий, Який прийшов у плоті: в очах світу це божевілля, і за це переслідували Ісуса. І в кінці те, що Ісус не захотів відповісти, - „Якою владою Ти це робиш?’ Скажи ж, зрештою: Ти - Син Божий?”.  І коли Христос ствердно відповів: «Так!”, за це Він засуджений на смерть. У цьому суть гоніння. Якщо ми станемо розважливими християнами, які займаються виключно соціальною, благодійною діяльністю, що з цього вийде? З цього вийде, що у нас більше не буде мучеників».

Коли ж ми, християни, говоримо істину про те, що «Син Божий зійшов до нас і втілився», коли ми «проповідуємо Хресну жертву Христа, приходять гоніння, приходить Хрест», і в цьому - наше християнське життя.

«Попросімо у Господа не соромитися жити цим безумством Хреста. А також мудрості: попросімо мудрості не потрапляти в пастки духа цього світу, який буде завжди робити нам люб’язні, цивілізовані, привабливі пропозиції, але за якими стоїть заперечення факту, що Слово прийшло у плоті, заперечення Втілення Слова, яке, в результаті, і обурювало тих, що гнали Ісуса, бо Він руйнував діло диявола».