7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Гуцульськими гаївками прославляли воскреслого Христа

Цей день був незвичайний – 2 червня вперше в 2000-літній історії Католицька церква всього світу разом з Франциском Папою Римським водночас у різних часових поясах молилася над Найсвятішими Тайнами Христовими. А парафіяни богослужбової каплиці у Молодіжному християнському центрі св. Дона Боска УГКЦ в Івано-Франківську, яким опікується о.Ігор Пелехатий і співслужить о. Василь Слобода, той день запам’ятають ще й через ту радість прослави воскреслого Христа, з якою завітали до них жителі з неблизьких Вишнього, Середнього і Нижнього Березовів на Косівщині і замаїли Божий день своїми неповторними гаївками й дійствами.


Те, що сотворили дорослі і юні березуни та березунки своїми гаївками-фестинами в МХЦ св. Дона Боска УГКЦ, можна без перебільшення назвати християнським подвижництвом. Бо треба мати чималу віру у Бога, щоб подолати понад сотню кілометрів нелегкої дороги не задля похвал і хісна, а з любові до Його земних дітей.

У Молодіжний християнський центр завітав не професійний колектив звичних до сцен виконавців, а майже три десятка жителів сіл Вишнього Березова, Середнього Березова та Нижнього Березова, яких згуртувала глибока любов до Бога і рідної землі. І, без сумніву, організаційні старання та енергія Марії Перцович з села Середнього Березова – колишнього педагога і колишньої трудової мігрантки в Італії, а також старання представників спільноти колишніх заробітчан «Пієта» міста Івано-Франківська при МХЦ св. Дона Боска УГКЦ.

– Приїхали ті, хто любить Бога, любить свій край, його пісні і традиції, – каже Марія перцович. – Серед них – вчителі, етнографи, правники, будівельники, медики, сільські господарі і господині, молодь. Ми привезли в Івано-Франківськ передусім яскравий березівський хрещик – давнє дійство на прославу воскреслого Христа. Але воно живе у нас і нині. Ми після богослужіння збираємося біля церкви і співаємо великодніх пісень. І таке велелюддя триває упродовж трьох днів одразу після Воскресіння. А на провідну, Томину, неділю біля храму найбільш людно, майже все село сходиться на хрещик. Окрім цього, першої днини на Великдень дівчатка сходяться до храму і співають пісню «Сію лен» чи, наприклад, всі жінки співають «Вербова, зеленая…», а одна маленька дівчинка, з допомогою старших дівчат, йде по руках тричі навколо церкви. У травні, на маївку, священик чи сестриці вчать дітей співати пісню «Левадов долинов…», а після закінчення маївки всі дівчатка приходять з барвінком, сплітають віночок і відтак несуть до образу Матері Божої.

…І парохіяни, і гості тієї неділі мали великий дарунок від Бога – бути разом у спільній молитві в часі Святої Літургії, яку відправив духовний опікун МХЦ св. Дона Боска УГКЦ о. Ігор Пелехатий у співслужінні з о. Василем Слободою. Березуни не лише заквітчали Божий день переливами давніх духовних піснеспівів, інсценізаціями народних дійств, але й повідали присутнім про велику історію цього гуцульського куточка на Косівщині, про тих, хто творив її національно-визвольні сторінки, наукові і культурні здобутки, і про тих, хто нині творить український патріотичний дух Березовів. А яскравий і неповторний березівський хрещик не втомлювався прославляти воскреслого Христа.

Ігор ЛАЗОРИШИН.

На світлинах: ми є родина у Христі; слово Марії Перцович.