7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 22 (979) від 6 червня 2013


Всі інформаційні агентства ось уже більше тижня розпочинають свої повідомлення з надзвичайно аномальних погодніх умов, що склалися останнім часом у Європі. Спершу потужний травневий сніг накрив Іспанію, Італію, Францію та інші країни старого континенту (очевидці розповідають, що такої хурделиці, зокрема, в Іспанії не буває навіть взимку), тепер небувалі повені бушують у Центральній Європі, забираючи людські життя. Також і з інших точок планети надходять повідомлення про серйозні відхилення від кліматичних норм.

Звичайно, віруюча людина сприймає ці та інші природні катаклізми як Господнє попередження людству, яке надто близько підійшло до забороненої межі, за якою настає неминуче покарання. Прикро, але сумне лідерство у відступі людини від Божих заповідей, у нав’язуванні аморальності і розпусти взяла на себе саме Європа, у центрі якої знаходиться Україна.

за цей день


А в неділю святкування ­роз­почалися Утренею в садку монастиря, тут же відбулася зустріч Митрополита та Єпископів, звідки процесійною ходою під супровід оркестру духовенство та вірні попрямували до храму. Відтак було звершено обряд освячення церкви та відправлена Архієрейська Божественна Літургія. Євангельську проповідь виголосив Митрополит Володимир.

По завершенні Богослужіння було зачитано лист-привітання від Апостольського Нунція в Україні Томаса Едварда Галліксона, який на початку цього року відвідував парафію. Від імені Згромадження привітав усіх присутніх о. Гонзало Руїз Фрейтес, а від парафіян звернувся до всіх зі словом подяки Олег Жерноклєєв. Митрополит Володимир та Протосинкел Архієпархії о. Олег Каськів подарували о. Йосафату велику ікону Христа – Доброго Пастиря.

(Буття 2, 15-17; 3, 1-20)

У поетів, філософів та істориків майже всіх народів можна завважити спомини про «золотий вік». Вони згадують, що на початку людського роду була ера повного щастя, всяке вимріяне добро і справжній рай на землі. Класичним прикладом такого переконання є перша книга римського поета Овідія під назвою „Метаморфози”. У цьому творі автор описує, що люди колись не знали недуги, смутку, болю, журби; земля приносила плоди без важкої праці, не було злочинів, людина панувала над природою так, що навіть небесні птиці, звірі корилися їй. Ця ідея «золотого віку» має початок у Книзі Буття, де коротко описане райське щастя наших прародичів. На превеликий жаль, Адам і Єва втратили райське щастя, зостався лише солодкий спомин про нього. Пригадаймо цей трагічний упадок наших прародичів у раю.

Святий Дух - це «автор» християнської радості, а щоб проповідувати Євангеліє, необхідно мати в серці радість, яку Він дарує, зазначив Папа Франциск під час ранкової Євхаристії у Домі св. Марти, яку відслужив 31 травня. Вселенський Архієрей присвятив свою проповідь роздумам над причинами християнської радості.

«Це Дух нас веде: Він — автор радості, Творець радості. І це радість у Дусі, яка дає справжню християнську свободу. Без радості ми, християни, не можемо стати вільними, але стаємо рабами нашого суму. Великий Павло VI говорив, що нудним, недовірливим, неясним християнам не можна нести іншим Євангеліє. Не можна. Часто християни мають такі вирази обличчя, з якими краще йти на похорон, ніж прославляти Бога «, - зазначив Святіший Отець. Папа розповів, яким чином потрібно прославляти Бога: а саме безкорисно виходячи поза самого себе, як безкорисною є благодать, яку Бог нам дає. Папа Франциск зазначив, що деякі християни нарікають: «Яка довга ця Літургія», тому що під час неї не прославляють Бога. «Якщо ти не прославляєш Бога, то не знаєш цієї благодаті - втрачати час, щоб хвалити Бога», - сказав Папа. Він зазначив також, що вічність буде прославленням Бога. «І це не буде нудно: це буде чудово!», - відзначив Святіший Отець.

29 травня 2013 року в м. Перемишляни, що на Львівщині, відбулася ІІ Всеукраїнська проща духовенства УГКЦ, присвячена четвертій річниці проголошення блаженного священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів УГКЦ.

 

Цього року прощу очолив Архієпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні, у співслужінні з єпископами УГКЦ: Владикою Ігорем Возьняком, Архієпископом і Митрополитом Львівським, Владикою Василем Семенюком, Архієпископом і Митрополитом Тернопільсько-Зборівським, Владикою Тарасом Сеньківим, Апостольським адміністратором Стрийської єпархії, Владикою Йосифом Міляном, Єпископом-помічником Київської архієпархії, Владикою Венедиктом Алексійчуком, Єпископом-помічником Львівським.

Нехай невеличкою лептою у вінок поваги й шани отцю Йосифу Плашкевичу буде коротка розповідь про його життєву дорогу.

Отець Плашкевич народився в 1907 р. на Тернопільщині, в шляхетній релігійній родині, батьки були вчителями. Ще з молодих років він любив читати Біблію, багато часу приділяв молитві. По закінченні початкової школи поступив до Рогатинської гімназії, був учасником хору при гімназії і відмінником навчання. Після закінчення гімназії деякий час дякував у місцевій церкві і керував церковним хором. Згодом поступив у Духовну семінарію в м. Дубно, що на Рівненщині. В 1939 році одружився з Марією Шараневич, родом з Бережан. По закінченні Духовної семінарії, в 1940 році був скерований на парафію в село Витвиця Долинського району. 

Старенька дерев’яна церква Воскресіння Христового стоїть у центрі с. Липівка, як свідок нашої минувшини. Її історія оповита місцевими переказами, які вже не одне століття жителі села передають з покоління в покоління.

Історія церкви починається з лісу, який жителі села називають ,,Монастир”. Колись там вирувало монаше життя. У цьому лісі приблизно в 1700 р. була збудована і освячена дерев’яна церква Воскресіння Христового. Пізніше у цій місцині в 1711 – 1724 рр. діяв чоловічий Свято-Троїцький монастир, про який згадує український історик Іван Крип’якевич.

День для Марії

 

У маленькому покутському селі Погоня, яке прославлене Чудотворною іконою Пресвятої Богородиці, 18 травня 2013 року відбулася молодіжна проща для випускників загальноосвітніх навчальних закладів Івано-Франківської Митрополії.

З усмішкою зустрічав гостей ігумен Погінського монастиря о. Никодим Гуралюк ЧСВВ, а Пресвята Богородиця обдаровувала усіх безмежними ласками та любов’ю.

Прощу розпочали вервицею до Матері Божої, опісля була праця у групах на тему: «Віра в житті молодої людини», де кожен отримав відповіді на питання, які хвилювали. Потім молодь єдналась у молитві на Святій Літургії і слухала проповідь о. Юрія Меуша ЧНІ, який закликав усіх виховувати у серці тверду і непохитну віру в Господа нашого Ісуса Христа.

Свято закінчили величним концертом.

 

Минуло п’ять років з дня смерті св. п. о. Володимира Серемчука

Отець Володимир Серемчук, колишній настоятель храму святої Великомучениці Параскевії, — один із небагатьох священиків, на життєвій дорозі якого було все: і важке напівсирітське дитинство, і післявоєнний голод, і переслідування під час підпілля. Однак доля та Боже Провидіння подарували о. Володимиру не лише важкі випробування, але й духовну радість у терпінні, зціленні людських душ та немочей за посередництвом молитви до Отця Небесного. Мабуть, це і є найбільшим щастям для священика, коли твоя молитва, Сповідь, Причастя, Служба Божа є вислухані Господом Богом і допомагають людям реально пізнати, відчути Божу присутність у своєму житті.

У селі Довге-Калуське Калуського району на церковному подвір’ї збереглися могили трьох священиків, які у свій час були парохами місцевої церкви св. Василія Великого Басили. Скупа інформація, віднайдена у шематизмах бібліотек Львівської архієпархії XIX та першої половини ХХ століття, наштовхнула мене на думку звернутись через газету до мешканців сіл, в яких парохами церков  Калуського, Тисменицького, Косівського, Пістинського, Надвірнянського, Тлумацького, Болехівського, Бережанського деканатів були о. Симеон Стефанович, о. Іоан Каратницький, о. Михаїл Олексій. Можливо, хтось допоможе розширити подані тут життєписи священиків на підставі власних спогадів, фотографій, документів чи літератури. Можливо, віднайдуться і відгукнуться хтось із близьких і рідних, що зможуть доповнити їхню біографічну довідку.

 

Гуцульськими гаївками прославляли воскреслого Христа

Цей день був незвичайний – 2 червня вперше в 2000-літній історії Католицька церква всього світу разом з Франциском Папою Римським водночас у різних часових поясах молилася над Найсвятішими Тайнами Христовими. А парафіяни богослужбової каплиці у Молодіжному християнському центрі св. Дона Боска УГКЦ в Івано-Франківську, яким опікується о.Ігор Пелехатий і співслужить о. Василь Слобода, той день запам’ятають ще й через ту радість прослави воскреслого Христа, з якою завітали до них жителі з неблизьких Вишнього, Середнього і Нижнього Березовів на Косівщині і замаїли Божий день своїми неповторними гаївками й дійствами.

Напередодні Дня журналіста надійшло приємне повідомлення з Івано-Франківської обласної державної адміністрації: її голова п. Михайло Вишиванюк нагородив почесною грамотою головного редактора газети „Нова Зоря” о. Ігоря Пелехатого за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток журналістики Прикарпаття, високий професіоналізм, активну громадську діяльність.

Молодіжний християнський центр св. Дон Боска в м. Івано-Франківську з 10 по 21 червня проводить „Веселі канікули” для дітей віком від 8 до 17 років.

Табір проводять аніматори зі США, Ірландії, Грузії, Єгипту та ін.