7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 33 (990) від 5 вересня 2013


З нагоди 1025-річчя хрещення Руси-України та Року віри 5-6 жовтня 2013 р. Б. в монастирі Успіння Матері Божої в с. Погоня Тисменицького деканату Івано-Франківської Архієпархії відбудеться XVIII Міжнародна проща Вервиці за єдність Церкви.

Часи, які сьогодні переживаємо, можна без перебільшення назвати добою велетенського самообману у планетарному масштабі. І головним його спричинником та рушієм є сучасні інформаційні технології, а зокрема – інтернет.

Глобальна електронна мережа з моменту її функціонування стала не тільки масштабним смітником інтелектуального непотребу та аморальності, але й гігантською „барахолкою”. З її допомогою все можна купити, продати або обміняти: починаючи з астероїдів у космосі чи ділянки території на Місяці, Марсі тощо, і закінчуючи найбезглуздішими дурницями, до яких може додуматися лише хвороблива людська уява.

Але одна справа, коли мова йде про речі, які мають певний матеріальний вимір, приміром, предмети побутого вжитку, транспорт і нерухомість, і зовсім інша - якщо трапляються пропозиції про продаж... людської душі.

увіковічнені на пам’ятній дошці парафіяльного храму Городенки


28 серпня Митрополит Володимир Війтишин в рамках відзначення 250-го ювілею церкви Успіння Пресвятої Богородиці освятив пам’ятну дошку, що на своєму зображенні увіковічнила імена Архієреїв і священиків, які своєю душпастирською працею розвивали Церкву в час її зародження і розвитку, нелегкий період тоталітарного режиму та час виходу з підпілля і легалізації: Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосиф Сліпий, Єпископ Григорій Хомишин, Єпископ Миколай Чарнецький ЧНІ, Єпископ Софрон Дмитерко ЧСВВ, Єпископ Павло Василик, отець Василь Комаринський, отець Йосиф Тремблюк, отець Василь Бартко.

29 серпня в Отинії відбулося урочисте святкування 1025-річчя Хрещення України-Русі. Також отинійці та гості свята вітали місцевого священика о. митр. Василя Мельничука з 55-літнім ювілеєм життя.

 

Святкову Божественну Літургію очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин у співслужінні численного духовенства Коломийсько-Чернівецької єпархії. У своїй проповіді Владика-Митрополит наголосив на важливості плекання християнами чесноти вдячності перед Богом за все, що ми від Нього отримуємо.

З Божим благословенням – за парту

Цьогоріч перші дзвоники у навчальних закладах співпали з Днем Господнім. Отець Йосафат Бойко цього дня благословив учнів і студентів. Спочатку взяв участь в урочистостях першого дзвоника у ЗОШ №2 по вул. Дорошенка в місті Івано-Франківську, а відтак — у посвяті в студенти першокурсників Медичного Базового Коледжу. Він звернувся до всіх присутніх зі словом Божим, заохотив до молитви та благословив свяченою водою. А також як для учнів випускних класів школи, так і для новоспечених студентів приготував і видрукував листівки з іконою Святих Кирила і Методія та «Молитвою учня і студента».  Благослови, Господи, на добрий початок навчального року!

 

„Справа Владики-Мученика Коциловського у Перемишлі – це атака на українців”, – вважає ректор УКУ о. д-р Богдан Прах

 

«Кресові польські організації роблять все можливе, щоб ім’я Йосафата Коциловського як греко-католицького єпископа зникло з Перемишля. Дивно, що люди вважають себе католиками, християнами і не сприймають того, що Католицька церква визнала Владику Йосафата Блаженним Мучеником, а рішення про беатифікацію прийняв у 2001 р. папа Іван Павло ІІ». Так прокоментував ректор УКУ, декан Перемиський у 1990-96 рр. о. Богдан Прах наміри перейменувати у Перемишлі вулицю Блаженного Йосафата Коциловського.

ПИТАННЯ: Кому дається ангел-хоронитель – тільки охрещеним чи всім людям?

 

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до нашої віри, деякі ангели призначені для того, щоб охороняти людей і допомагати їм. Про це стверджується в Святому Письмі, наприклад, у Посланні до Євреїв: «Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?» (Євр. 1,14).

(про релігійні погляди Каменяра)

Геній – носій інтелекту багатьох віків і цілого світу. Тому він живе ради інших (Шопенгауер).

Незважаючи на те, що про життя і творчість Івана  Франка написано дуже багато, він все-таки залишається непізнаним до кінця. Першою причиною цього є його геніальність, неймовірна працьовитість, завдяки якій він зробив стільки, скільки може зробити інститут із чималим штатом працівників. Адже був не тільки великим письменником, поєднавши в одній особі поета, прозаїка, драматурга, а й перекладачем з 14-ти мов, економістом, етнографом, фольклористом, літературним критиком, істориком і теоретиком літератури, філософом, педагогом, журналістом, видавцем і одним із найвидатніших політиків свого часу. Лише перелік назв написаних ним художніх творів, праць, досліджень сягає 6000. Друга причина нашого незнання – однобічність і обмеженість  трактування діяльності Франка в радянські часи. Представникам  комуністичної ідеології було вкрай важливо виставляти як І. Франка, так і Т. Шевченка, Лесю Українку та інших видатних діячів, що відіграли значну роль в історії української культури,  як соціалістів, марксистів, революціонерів та войовничих атеїстів, бо це було потрібно для підтримки тієї ж ідеології. Народ дуже любив цих письменників, цінував їхню спадщину, і їхня присутність під червоними прапорами якщо не переконувала, то вселяла в душі сум’яття, сумнів у хибності панівної ідеології. Тому й читаємо про Франка, наприклад, що був він «гнівним викривачем релігії і церкви в будь-яких їх формах і різновидах». Та чи правда це? Нинішня переоцінка суспільних вартостей, які утверджувалися впродовж десятиліть, передбачає перегляд творчої спадщини класиків української літератури, в тому числі і Великого Каменяра.

„Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог… І Слово стало тілом, і оселилося між нами…”

(Йо. 1:1,14)

Усе, що нас оточує, означуємо словом. Наше спілкування з ближніми проходить більш за все в словах і розмовах з ними.

Слово провідник, через який в душу вливаються не тільки думки і уява, але й потік відчуттів, переживань, почуттів і побажань. Слово має велику силу, воно може кликати до життя, одухотворювати, дарувати радість, мир, любов і спокій, і навпаки, словом можна ранити і навіть зашкодити, отруїти душу, заперечувати, засуджувати.

Одержавши свободу промовляти, людина отримала і відповідальність за те, що говорить: «За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений» (Мт. 12, 36-37).

«Боже великий, єдиний, нам Україну храни…» — цими словами молитви розпочався піший хід до святого місця Болехова — цілющого джерела біля каплиці в Бучниках, щоб традиційно через спільну молитву подякувати Богу за незалежність України.

 

Вже третій рік поспіль вірні церкви св. Параскевії  за ініціативи пароха Василя Витвицького та декана Болехівського Дмитра Павлика мають урочисту Св. Літургію, Молебень до чудодійної Пречистої Богородиці  та панахиду на могилі воїнам ОУН- УПА з нагоди святкування Дня прапора України та Дня Незалежності України. Цьогоріч до святкових Богослужінь приєднались представники влади.

Через улюблену газету складаю щиросердечну подяку Ангелам-хоронителям, які мені допомогли.

Цього літа мої діти складали вступні іспити до навчальних закладів нашого міста. Я молилася до їхніх Ангелів-хоронителів, до Ангелів-хоронителів тих викладачів, які приймали екзамени, просила, щоби ці небесні заступники допомогли дітям добре впоратись із завданнями. І діти зуміли поступити в омріяні навчальні заклади: дочка буде навчатися у державній групі, а син став студентом-заочником.

Вже довший час в селі Клубівці існує добра християнська традиція: кожного року напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці проводити пішу прощу до Марійського духовного центру «Зарваниця».

Цьогоріч учасниками прощі стали 29 клубівчан, переважно молодь, студенти і старшокласники місцевої школи. 26 серпня зранку прочани вирушили в дорогу і, незважаючи на несприятливу дощову погоду, за півтори доби подолали нелегку відстань протяжністю майже в 100 кілометрів.

Заночувавши в селі Ковалівка, де нас, промоклих і втомлених, гостинно прийняли місцеві жителі, 27 серпня, в обід ми вже складали поклін Зарваницькій чудотворній іконі Матері Божої.

 

Глава УГКЦ відправив Богослуження у місцевому храмі Святого Вознесіння Господнього

Блаженнішого Патріарха Святослава у селищі Брошневі-Осаді на Рожнятівщині, яке глава УГКЦ неодноразово величав своєю «малою батьківщиною», чекали, я б сказав, з благоволінням. І не лише через урочистості з нагоди 10-літнього ювілею з часу освячення місцевої церкви-красуні Святого Вознесіння Господнього 31 серпня 2003 року владикою Софроном Мудрим. У Брошневі-Осаді Патріарха Святослава греко-католицька громада вважає своїм, рідним і близьким також через родинні пороги – у селищі, де народився його батько і нині є чимала родина, майбутній глава УГКЦ  «вперше відкрив Святе Письмо» і відправив свого часу у невеличкій тимчасовій церковці-каплиці свою першу святу Літургію як новоієрей.

Зворушливо-теплими, по-людськи щирими, зі сльозами на очах були проводи на заслужений відпочинок пароха

с. Межигірці Галицького деканату о. Василя Чередарчука. У цьому селі з 1938 по 1943 роки був парохом його батько о. Роман Чередарчук.

У своєму прощальному слові о. Василь нагадав, що він застав, у якому стані була церква. Згадав тих, хто долучився до її відбудови, вже покійних Петра Леочка, Петра Зіньковського, Михайла Валька, Олексу Леочка. Подякував нині сущим за ту роботу, яку проведено з благоустрою і ремонту.

Для спасіння нашої душі потрібні духовні цінності, а не матеріальні скарби — так навчає нас Ісус. Саме таку мету переслідував священик Микола Стронянський з церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що знаходиться у відпустовому містечку Глиняни на Львівщині, завітавши 25 серпня з дружнім духовним візитом до церкви св. Ап. Юди-Тадея разом з Чудотворною іконою Розп’яття Ісуса Христа. Ікона перебуватиме у храмі протягом трьох тижнів.

 

Перед початком Служби Божої о. Микола Стронянський разом з нашими отцями Ярославом Гринюком і Дмитром Макушаком відчитали спільну молитву перед Чудотворною іконою. Отець Микола розповів, що представлена для молитовного пошанування ікона є точною копією оригінальної ікони, а на зворотній стороні її знаходяться окремо виділені і відзначені дві ділянки, в які закладені частинки з оригінальної ікони. Потім отець розповів про історію походження ікони, як вона опинилась у Глинянах, як правильно вшановувати її.