7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 25 (1030) від 4 липня 2014


Українські Церкви повинні негайно об’єднати зусилля, щоб зупинити терористичну пропаганду в Україні, яку відверто насаджує Московська патріярхія.


«Важливо зрозуміти, чим насправді мотивуються збройні формування в Горлівці, Донецьку і Слов’янську, – заявив 13 червня в ефірі програми «Шустер.Livе» на УТ-1 глава Служби безпеки України (СБУ) Валентин Наливайченко. — Їхні лідери і їх найближче оточення вигодувані і затруєні ідеологією євразійського фундаменталізму... Небезпека в тому, что це в тому числі базується і сповідується як нова хвиля православія – православний фундаменталізм. На мій погляд, це найбільша загроза, яка взагалі могла вирости в головах тих, хто готує, засилає та ідеологічно обґрунтовує цю війну проти України».

Наведена вище цитата належить людині, яка відповідає за національну безпеку держави, а тому мусимо усвідомити, наскільки сер­йозні виклики стоять сьогодні перед українським суспільством, а насамперед - перед українським християнством. Очільник СБУ не називає організацій та імен, які власне пропагують цей «православний» фундаменталізм, але вони відомі переважній більшості думаючих українців і, зокрема, читачам «Нової Зорі». Наш часопис за останніх півроку аргументовано доводив, що до новітньої агресії Росії проти України безпосередньо причетна Московська патріярхія РПЦ.

29-30 червня в Івано-Франкіську тривали урочистості з нагоди 100-річчя заснування Згромадження сестер Мироносиць. Розділити радість Ювілею приїхав Глава УГКЦ Блаженніший Верховний Архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук.

 

Розпочалося духовне свято у неділю, 29 червня, в головному домі сестер Мироносиць по вул. Кондукторській в Івано-Франківську. Тут Блаж. Святослав, у співслужінні Преосв. Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина й духовенства, в присутності сестер Мироносиць та гостей освятив іконостас у богослужбовій каплиці  і звершив чин Вечірні.

Звертаючись до присутніх, Першоієрарх УГКЦ наголосив: «Освятивши іконостас, ми побачимо велике Боже світло, бо через ці ікони Господь показує, хто є тут присутній, крім людей. Адже іконостас є вікном до неба, а ікона уприсутнює тих осіб, які на ній намальовані, - і продовжив: Ми розпочинаємо цією Вечірнею молитву подяки за всі ці роки, які Господь Бог подарував вам і нашій Церкві».

26 червня у Ватикані

Блаженніший Святослав Шевчук, Глава і Отець УГКЦ, зустрівся зі Святішим Отцем Франциском. Розмова відбулася в рамках аудієнції для членів 87-ї пленарної асамблеї Конгрегації Східних Церков (РОАКО).

 

Блаженніший Святослав мав нагоду особисто поспілкуватися зі Святішим Отцем, він розповів йому про ситуацію в Україні, тисячі біженців та сотні поранених і вбитих. За його словами, Папа Франциск запевнив, що молиться за Україну і робить все можливе, щоб у нашій країні запанував мир і спокій. Святіший Отець також особисто привітав Главу УГКЦ із ювілеєм – 20-річчям священичого служіння, який випав на цей день.

Тут вдруге відбулися молодіжна проща та фестиваль духовної пісні

Ще донедавна навіть не всі жителі села Берлогів знали, у чому суть релігійної та духовної цінності старої сільської церковці та Берлогівської ікони Матері Божої, якій поклоняються чисельні миряни. З приходом на парафію о. Романа Наритника село пізнають довколишні населені пункти, і саме в Берлогах торік вперше в районі було започатковано молодіжну прощу та фестиваль духовної пісні. А 20 червня ц. р. тут відбувся другий аналогічний духовний захід.

 

Буденна п’ятниця у Берлогах дуже нагадувала велике свято: люди, здебільшого одягнені у вишиванки, спішили до старенької церковці Різдва Пресвятої Богородиці. До села під’їжджали автобуси із учнями більшості шкіл нашого району. Біля церкви прихожани мали можливість отримати буклетики з історією святині та образки Берлогівської ікони Матері Божої, придбати сувеніри. І у цей час приміщення храму Божого все більше наповнювалось людьми.

Поранених військових, які лікуються у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що на Харківщині, відвідали медичні капелани із Західної України.

Представники Української Греко-Католицької Церкви зустрічаються з пораненими військовими, проводять молебні за їхнє скоріше одужання, пригощають освяченою водою, благословляють та просто спілкуються з хлопцями, повідомляє Міністерство оборони України.

Разом з іншими священнослужителями, на схід країни прибув і коломиєць о. Юрій Атаманюк.

Шановна редакціє „Нової Зорі”! На сторінках газети хочу розповісти про те, як віра в Бога і дев’ятниця до св. Ап. Юди-Тадея допомогли мені в хвилини відчаю і розпачу.

 

Наприкінці зими мій маленький синочок захворів на ГРВІ, проте симптоми були не зовсім типові і він переніс хворобу важко. Здавалось, що все вже йде на краще, та не пройшло й тижня, як дитина захворіла повторно, а потім ще й третій раз. Після місяця лікування на синочка було важко дивитись: весь блідий, дуже схуд, без завжди присутньої іскорки в оченятах. Я увесь час плакала і не знала як можу допомогти своїй дитині та й самій собі.

З нагоди святкування 100-річного ювілею Згромадження сестер Мироносиць розлоге інтерв’ю для читачів „Нової Зорі” люб’язно погодилася дати Генеральна настоятелька Згромадження с. Августина Чорноус.

 

– Преподобна сестро, коли і за яких умов було засноване Згромадження сестер Мироносиць?

– Історичний розвиток нашої спільноти розпочався 1910 р., коли в Кристинополі (сучасне містечко Червоноград) Сокальського повіту на Львівщині було засноване Товариство Мироносиць. Засновником став ієромонах Юліян Іван Дацій ЧСВВ.

Члени Товариства Мироносиць

Шановна редакціє „Нової Зорі”! На сторінках газети хочу розповісти про те, як віра в Бога і дев’ятниця до св. Ап. Юди-Тадея допомогли мені в хвилини відчаю і розпачу.

 

Наприкінці зими мій маленький синочок захворів на ГРВІ, проте симптоми були не зовсім типові і він переніс хворобу важко. Здавалось, що все вже йде на краще, та не пройшло й тижня, як дитина захворіла повторно, а потім ще й третій раз. Після місяця лікування на синочка було важко дивитись: весь блідий, дуже схуд, без завжди присутньої іскорки в оченятах. Я увесь час плакала і не знала як можу допомогти своїй дитині та й самій собі.

У день святих Верховних Апостолів Петра та Павла свою 15-ту річницю священства відзначають священики з Івано-Франківщини о. Климентій Стасів ЧСВВ, о. Терентій Довганюк ЧСВВ та о. Франциск Шиделко ЧСВВ. За роки священичого служіння вони здобули  велику прихильність серед своїх парафіян, як добрі, чуйні та дбайливі пастирі. Парафіяни церкви Серця Христового м. Жовкви складають подяку Богові за ці покликання.

 

Отець Климентій Стасів, уродженець села Церківна Долинського району, вступив до чину святого Василія Великого 25 березня 1991 року. Протягом 1993-1995 років студіював філософію у Варшаві, а в 1995-1999 - в Римі. Виконував обов’язки настоятеля храмів у Золочеві, Жовкві. Завдяки старанню о. Климентія Стасіва у 2001-2004 роках відтворено іконостас у церкві св. Миколая - найстарішому храмі  Золочева. Під час Капітули він був обраний Провінційним Протоконсультором. З 2005 року – директор видавництва «Місіонер». За час його керівництва  видавнича діяльність розвинулася ще більше: видано багато цінних книг із вчення Церкви, науково-популярної літератури тощо. Щороку видавництво «Місіонер» є лауреатом і переможцем різних міжнародних книжкових форумів. За сприянням священика відбуваються презентації книг видавництва «Місіонер». Декілька років тому було відкрито нову церковну крамницю та нові офісні приміщення ВВП «Місіонер». З нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі-України у Музеї книги і друкарства України, який розташований на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, о. Климентій проводить виставку «Видавництво «Місіонер»: минуле і сьогодення», де експонуються найкращі книги  видавництва, яке поповнює книжковий ринок України філософсько-богословськими працями, історичними виданнями, духовними та мистецькими творами тощо.

27 червня, у день пам’яті новомучеників УГКЦ, серед яких і блаженний єпископ Миколай Чарнецький, у його рідному селі Семаківці, що на Городенківщині, звершено освячення нового храму. До цієї події були передані мощі блаженного, які постійно перебуватимуть у новій святині, яку названо в честь новомученика Миколая.

 

Спільно з Митрополитом Івано-Франківським Кир Володимиром Війтишиним, владикою Сокальсько-Жовківської єпархії Михаїлом Колтуном та численними священиками, владика Василій Івасюк, єпарх Коломийсько-Чернівецький, очолив спочатку чин освячення храму, а опісля – Божественну Архієрейську Літургію.

У 1844 р. на півдні Франції виникло і звідти поширилося на весь католицький світ Апостольство молитви Найсв. Серця Ісусового. Це товариство намагається зробити з кожного свого члена апостола Слова Божого, ревного у праці, в розповсюдженні слави Божої, в наверненні та спасінні душ. Яким чином товариство діяло у часи підпілля української Греко-католицької церкви та що воно дає

для церковної спільноти загалом я спробувала дізнатися

у священика  о. Володимира Палчинського ЧСВВ,

який сьогодні служить на славу Божу

у монастирі Царя Христа у м. Івано-Франківськ.


– Отче Володимире, розкажіть про себе. Коли ви вирішили, що служіння Богу – це ваше покликання?

– Після армії мені запропонував один священик, що повернувся з тюрми, йти вчитися на священика, але я хотів стати інженером-будівельником. Та мої плани вчитися у  політехніці не здійснилися, оскільки я не погодився на співпрацю з кагебістами. Але я підтримував стосунки із підпільними священиками. Чи були вагання йти чи не йти в монастир? Звичайно. Але я вибрав монаше життя, тому що так було безпечніше, через мене ніхто б не постраждав у випадку ув’язнення.  Отже, 3 травня 1963 року я став братом Володимиром.

 

З благословення Преосвященнішого Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського УГКЦ Кир Володимира Війтишина 28-29 червня у с. Марімпіль Галицького деканату Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ відбулася щорічна проща родин.

 

Співорганізаторами даної прощі виступили: Комісія у справах родин Івано-Франкіської Архієпархії УГКЦ, спільнота віднови у Святому Дусі УГКЦ «Як Марія» та парафія Воздвиження Чесного Хреста Господнього с. Маріямпіль.

У 2009 р. отці Редемптористи зареєстрували у
м. Славутич Київської обл. громаду вірних УГКЦ. З жовтня 2013 року на парафії служить о. Юрій Логаза.

Славутич  — наймолодше місто України, розташоване за якихось 10 км від кордону з Білоруссю. Рішення про будівництво нового міста для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС і членів їхніх родин було прийнято у жовтні 1986 року, а вже в грудні розпочалися роботи. Нині населення Славутича налічує близько 25 тисяч  осіб. Переважно це колишні жителі Прип’яті, тому багато з них страждають від захворювань, що їх спричинили наслідки аварії на ЧАЕС. Багато спеціалістів дотепер працюють у ме­жах зони відчуження, займаються моніторингом, науковою діяльністю й обслуговуванням законсервованої станції. У Славутичі незвичайно високий рівень народжуваності й низький рівень смертності. Це своєрідний новий маленький паросток, свідчення продовження життя, відродження та надії…

ВІДПОВІДЬ: По-перше, необхідно проводити розме­жу­вання між просто розлученими і розлученими, які вступили в новий шлюб або у співжиття.

Просто розлучені, як і всі інші вірні, не мають ніяких перешкод до того, щоб приступати до Таїнств Сповіді та Євхаристії. У першу чергу це стосується людей, що потерпіли від розлучення, тобто — невинної сторони.

Винна сторона, тобто особа, яка була ініціатором розлучення, після належного покаяння може приступати до Таїнств. Це покаяння не має на увазі повернення до подружнього життя, якщо розлучена особа вважає, що спільне життя неможливе. Таким чином, кожен з розлучених може приступати до сповіді і Причастя, навіть якщо їх спільне життя припинилося назавжди.