7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 25-26 (982-983) від 4 липня 2013


До 120-річчя з дня народження Блаженного Мученика Симеона Лукача (07.07.1893 – 22.08.1964)

Митрополит Андрей Шептицький у листі до Апостольського нунція Ратті 30 серпня 1941 року писав: „Цілком очевидно, що під большевиками ми всі почуваємося приреченими на смерть; вони не приховували свого прагнення знищити і задушити християнство, затерти найменші його сліди”. Ці пророчі слова Слуги Божого невдовзі сповнилися у справді апокаліптичних для нашої Української Греко-Католицької Церкви розмірах. У квітні 1945 року були заарештовані всі єпископи, сотні священиків, монахів і монахинь, а березні 1946-го Церкву як духовну інституцію, було ліквідовано повністю. Майже всі єпископи, десятки священиків, монахів і монахинь зазнали мученичої смерті від рук сталінсько-більшовицького режиму.

„ПЕРЕДАЙТЕ СКАРБ ВІРИ НОВИМ ПОКОЛІННЯМ”

Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ відзначила 20-річчя з часу заснування

Ювілейні урочистості з нагоди 20-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії та 1025-ліття Хрещення Руси-України, які тривали впродовж двох днів, розпочалися 24 червня, у День Святого Духа, Божественною Літургією в м. Дрогобичі на подвір’ї катедрального храму Пресвятої Трійці. Службу Божу очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Йому співслужили Владика Ярослав Приріз - Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, Архієпископ Томас Едвард Ґалліксон - Апостольський нунцій, Владика Ігор Возьняк - Митрополит Львівський, Владика Володимир Війтишин - Митрополит Івано-Франківський, Владика Василь Семенюк - Митрополит Тернопільсько-Зборівський, Владика Богдан Дзюрах - секретар Синоду Єпископів УГКЦ, Владика Йосиф Мілян - Єпископ-помічник Київської Архієпархії, Владика Тарас Сеньків - апостольський адміністратор Стрийської єпархії, Владика Михаїл Колтун - Єпископ Сокальсько-Жовківський, Владика Дмитро Григорак - Єпископ Бучацький, Владика Йосафат Говера - екзарх Луцький, а також Владика Леон Малий - Єпископ-помічник Львівський РКЦ. Участь в урочистому Богослужінні взяли понад 200 священнослужителів, представники монашества, представники державної влади та численні вірні з усіх теренів Єпархії, які не могли вміститися на розлогому церковному майдані.

Минуло шістдесят чотири роки із дня загибелі в селищі Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області командира УПА-Захід Василя Сидора.

І хоч таємницею залишаються деталі загибелі командира, бо такі сумні реалії військової історії армії без держави, якою була Українська Повстанська Армія від свого зародження й до останнього пострілу, однак є достатньо доказів щодо того, що саме ця місцевість стала місцем його спочинку.

Починаючи від тверджень тодішнього їздового та лісоруба місцевого ліспромгоспу й карти місцевості, знайденої в кишені керівника крайового проводу ОУН – УПА Дениса, й завершуючи донесенням секретаря Станіславського обкому КП(б)У першому секретареві ЦК КП(б)У М. С. Хрущову «Про загибель керівника крайового проводу ОУН – УПА «Карпати» Василя Сидора» – все це стверджувальні й беззаперечні аргументи. А оскільки справжня назва групи, якою командував В. Сидір, енкаведистам була невідома, то й зазначили її за узагальненням місцевості, назвавши ОУН – УПА «Карпати».

Нещодавно відбулося паломництво духовенства і мирян різних Єпархій УГКЦ в Україні святими місцями Італії.

 

Такі подорожі особливо рекомендовані Апостольською Столицею у Римі та Ієрархією УГКЦ якраз у нинішній Рік віри. Зокрема, у Декреті про відпусти зазначено, що для осягнення відпусту впродовж Року віри можна здійснити паломництво в одну з Папських базилік (соборів) або християнські катакомби в Римі, в один з катедральних храмів чи одне з відпустових місць (наприклад, малу базиліку або чудотворне місце). В священному місці необхідно взяти участь в богослужіннях, здійснити розважання і помолитися «Отче наш», „Символ віри” до Божої Матері, апостолів та інших святих.

23 червня, на празник Зіслання Св. Духа, Митрополит Івано-Франківський Преосв. Володимир Війтишин відвідав з пастирським візитом церкву Св. Духа у с. Липівка Рогатинського деканату та очолив Божественну Літургію з нагоди храмового празника та 120-річчя святині. Владиці співслужили парох Липівки о. Андрій Купець, декани Рогатинський о. митр. Дмитро Бігун та Черченський о. Василь Кривень, священики деканатів. У Богослуженні взяли участь численні липівчани та мешканці навколишніх сіл.

Блаженного Володимира Прийму 26 червня офіційно проголошено покровителем мирян греко-католиків. Відповідну заяву від імені Глави УГКЦ Святослава Шевчука оприлюднив секретар Синоду Єпископів УГКЦ Владика Богдан Дзюрах під час 20-тисячної всеукраїнської прощі до відпустового центру у с. Страдч, що на Львівщині.

 «Беручи до уваги норми кодексу Канонів Східних Церков, цим декретом, згідно із постановою Синоду єпископів УГКЦ, у рік, коли наша Церква звертає увагу на покликання мирян, торжественно проголошуємо Блаженного Мученика Володимира Прийму покровителем мирян», — йдеться у документі Першоієрарха.

В Івано-Франківському управлінні юстиції зацікавилися діяльністю

т. зв. церкви «Перемога»

 

Заступник начальника головного управління юстиції в Івано-Франківській області Володимир Ковальчук звернувся з депутатським запитом до голови Івано-Франківської облради і голови Івано-Франківської ОДА з проханням перевірити законність використання актової зали обласного товариства «Просвіта» для проведення масових зустрічей із представниками т. зв. християнської церкви «Перемога».

За інформацією В. Ковальчука, викладеній у запиті, зустрічі церкви «Перемога» супроводжуються виступами рок-виконавців та танцюристів, російськомовних бардів та проповідників із Білорусії. При цьому на зустрічі приходить все більше іванофранківців. Зокрема, на акції 15 та 16 червня зібралось близько сотні людей. Про це повідомляє інтернет-газета «Версії».

Проповідь про Пресвяту Євхаристію

В часі прилюдної діяльності Христа був у місті Капернаумі в Галилеї римський сотник, комендант військового гарнізону того міста. Хоч уважався поганином, але був побожним, бо власним коштом збудував жидам велику божницю. Мабуть, відкинув фальшиву віру у видуманих поганських божків і вірив в одного правдивого Бога, Якого почитали жиди. Всі мешканці міста дуже шанували того сотника. Сталося так, що в нього тяжко занедужав слуга, якого сотник дуже цінував. Лікарська поміч не допомогла.

Чи можна приймати св. Причастя щоденно?

Запитання: Чи можна приймати Святе Причастя кожного дня? Адже причащатися завжди потрібно з чистою совістю...

 

Відповідь: Щоденне Святе Причастя – це одна з найвищих Божих ласк, до якої повинен прагнути кожен християнин.

Коли Господь в молитві «Отче наш» учить нас просити хліба насущного, то Він має на увазі саме цей Хліб, яким є Він Сам. Це Хліб, який зійшов з Небес. Тому Церква завжди рекомендувала часте, а навіть щоденне причастя.

У Середньовіччя св. Тома Аквінський стверджував: «Євхаристія – це духовна їжа, і так само, як ми щоденно харчуємось тілесною їжею, похвально також насичуватися кожного дня і цим Таїнством».

О, Ісусе, живий Хлібе, Який зійшов із небес: яка велика Твоя доброта!

Ти, для того, щоб увіковічнити віру у Твою Реальну Присутність в Євхаристії, незбагненним чудом сходиш з Небес і перетворюєш освячені хліб і вино в Тіло і Кров, які зберігаються в Святилищі Євхаристії в Ланчано.

Посилюй усе більше і більше нашу віру в Тебе, Пресвятий Господи.

Село Лолин Долинського району славиться тим, що тут колись мешкала відома священицька сім’я Рошкевичів і саме у цьому гірському селі народилося велике кохання Івана Франка та Ольги Рошкевич. Проте мало хто знає, що саме у цьому селі до Рошкевичів досить тривалий час був парохом отець Микола Шашкевич — рідний брат Маркіяна, засновника «Руської Трійці», будителя Галицької Русі.

Він народився 6 грудня 1813 року в Підлиссі на Золочівщині. Як і Маркіян Шашкевич, Микола навчався на богословському факультеті Львівського університету та був вихованцем Львівської духовної семінарії. Він закінчив навчання і був висвячений в священичий сан у тому ж році, що й Маркіян, тобто 1838 року, хоча вступив до семінарії та до університету на два роки від нього пізніше. Перед висвяченням Микола Шашкевич одружився з сиротою колишнього товариша Маркіяна Шашкевича о. Миколи Базилевича - Маріанною.

Після закінчення навчання та висвячення о. Миколу Шашкевича у лютому 1839 року направили на приходство у село Мізунь Долинського повіту. Саме сюди на лікування жентицею кликав до себе в гості він кликав свого брата Маркіяна, коли дізнався з листа, що той хворіє на легені. Він думав, що брата порятує гірська природа та здоровий клімат. У Мізуні о. Микола Шашкевич пробув священиком трохи більше року і вже 29 березня 1840 року консисторія скерувала його у село Монастирчани Богородчанського повіту, де він пропрацював наступні два роки. Тут 16 липня 1841 року в нього народилася дочка, яку було названо Теофілею.

16 лютого 1980 року багато людей в Азії та Африці бачили повне затемнення сонця, яке кидало тінь на 900 миль. Для астрономів це був день радості, бо вони мали нагоду поглибити свої знання про небесні світила. Тварини ж бентежилися, а мешканців планети опанував переляк, жах. Астрономи точно визначили, де і коли можна буде побачити те небуденне явище, бо планети, зорі й усі інші небесні світила придержуються точного порядку. Найточніші годинники на землі не є такі точні, як годинник вселенної. А цей порядок не міг постати сам із себе. Має бути Керманич, що створив усі небесні зорі, планети й усім рядить. Призадумаймося над цим явищем.

Погідної ночі ми споглядаємо багато зірок на небі. З поміччю телескопів астрономи бачать значно більше небесних тіл, а всі вони надзвичайно великі й дуже далеко від Землі. Юпітер є у 318 разів більший від нашої планети, а Сонце – у 330 000 разів більше від Землі.

А які неймовірні віддалі поміж планетами і зорями! Їх неможливо виміряти милями, бо не стало б місця на стільки чисел. Тому астрономи визначають ту відстань за швидкістю світла – 300 000 кілометрів за секунду.

Парламентська опозиція пропонує на державному рівні відзначити 150-ту річницю з дня народження Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького

 

У Верховній раді зареєстровано проект постанови «Про відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) Андрея Шептицького». Нагадаємо, глава УГКЦ митрополит Андрей народився в 1865 році на території Австро-Угорщини і очолював церкву з 1900 по 1944 рік. Автори документа народні депутати Володимир Яворівський та Василь Пазиняк (обидва - «Батьківщина») вважають за потрібне відзначити день народження митрополита на державному рівні. Для цього передбачається створити організаційний комітет, який займеться проведенням круглих столів, наукових конференцій та публічних заходів, присвячених пам’яті митрополита Андрея.

Перший український Кардинал-українець за походженням – Михайло Левицький – уродженець Ланчина.

 

Двадцять першого жовтня 2012 року у Ланчин з пастирським візитом прибув св. пам. правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької Єпархії Миколай Сімкайло для того, щоб освятити меморіальну дошку з барельєфом Митрополита Михайла Левицького – першого українського кардинала.

 Пам’ятний знак – барельєф Михайла Левицького виготовив скульптор Богдан Гладкий з ініціативи пароха УГКЦ смт. Ланчин о. Василя Ткачука на кошти жертводавця Михайла Іваночка.

Духовне життя в Україні утверджується, і цьому процесу у великій мірі сприяє душпастирська робота, а також сучасна література та публікації в часописах, а особливо в часописі «Нова Зоря». Але пересічний читач не завжди у змозі (а інколи і не хоче) зосереджувати увагу на таких матеріалах, надаючи перевагу публікаціям інформативного характеру.

“Учителю, де перебуваєш?” Каже їм: ”Ходіть та подивіться”

(Ів. 1, 38-39).

Цей заклик лунає з уст Ісуса Христа до кожної молодої людини, яка стоїть перед вибором свого майбутнього.

Звичайно, це не є примусовий заклик до священичого чи монашого життя, адже у кожному доброму виборі перебуває Господь. Великий український поет Т. Г. Шевченко у своєму вірші “Сон” писав наступні слова: “У кожного своя доля і свій шлях широкий…”, а це означає, що всі ми маємо віднайти свій шлях в житті, тобто віднайти своє покликання і бути вірним йому аж до смерті – ось головна мета нашого перебування на цій землі.

Але так чинять тільки вибрані особи, які з Божого провидіння і власної покори прокладають собі сходинки в Рай.

Свята Церква вчить, що однією із найважливіших умов щасливого подружжя є дошлюбна чистота

Розмови про дошлюбну чистоту серед молоді часто викликають сміх і зневагу, натомість вільні сексуальні стосунки стають предметом гордості і самозадоволення. Повага до себе, до свого тіла заплямлена гріхом нечистоти, що тепер вважають нормальним – сучасним, а берегти себе для одного єдиного чи єдиної – старомодно і чомусь навіть смішно. Не усвідомлюючи повноти гріха, хлопці і дівчата за декілька хвилин задоволення своїх пристрастей легко продають те, що насправді є святим і найдорожчим. Дошлюбні статеві відносини дуже часто побудовані тільки на фізичній близькості, моменті отримання задоволень. Такі взаємини спустошують людину духовно й емоційно. У цьому випадку емоції контролюють розумом.

Туди, де чекає Ісус

По сусідству жило двоє дітей: Івасик та Оленка. Разом вони вчилися в школі, разом гралися. Відрізняло їх те, що Івасик був сиротою, жив з бабусею, а у Оленки була мама і тато. Бабуся часто кликала Івасика, відриваючи від вуличної гри, щоб йшов з нею на вечірню, на маївку чи на Хресну Дорогу, і завжди казала, що там на нього чекає Ісусик.

- Куди знову йдеш? - питала Оленка, насупившись.

- Бабуся каже, що Ісусик знову чекає на мене у церкві, мушу бігти.