7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 37 (994) від 3 жовтня 2013


З 30 вересня по 2 жовтня 2013 року тривав візит делегації українських релігійних діячів

до столиці Бельгії Брюсселю

Зокрема, вони зустрілись з головою Комітету у закордонних справах Ельмаром Броком та членом цього Комітету Міхаелем Галером, які представляють парламентську групу Європейської народної партії – найбільшої групи у Європарламенті, повідомляє Інститут релігійної свободи.

Під час обох зустрічей відбувся обмін думками щодо європейської перспективи України. Мова йшла про важливість фундаментальних цінностей, на яких збудовано сучасну Європу, – свободи (в тому числі свободи совісті та віросповідання), демократії, поваги до прав людини, верховенства права.

З нагоди 1025-річчя Хрещення Руси-України і Року віри 5-6 жовтня 2013 року Божого в монастирі Успіння Матері Божої с. Погоня Тисменицького деканату Івано-Франківської Архієпархії відбудеться XVIІІ Міжнародна  проща Вервиці за єдність Церкви 

Програма прощі:

Папа Римський Франциск має намір провести масштабні перетворення в Римо-Католицькій Церкві. Як повідомив Святіший отець, йдеться, в тому числі, і про реформу головного адміністративного органу Святого престолу – Римської курії.

Папа Франциск вважає, що Церква повинна відкритися сучасному світу, сучасній культурі і це неможливо без реформи керівних органів Церкви.

За словами Папи, проблемою сьогоднішньої курії є її «ватиканоцентричність, оскільки вона захищає, передусім, інтереси Ватикану, які часом заступають інший світ».

У Сівці Калуській освячено відреставрований храм

 

У п’ятницю, на свято Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього, Митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин відвідав парафію Успіння Пресвятої Богородиці с. Сівка Калуська Калуського деканату. В цей день на запрошення адміністратора парафії о. Володимира Кривцуна Владика Володимир освятив відреставрований після пожежі храм. Спільними зусиллями парафіяни та чисельні жертводавці провели реставраційні роботи.

 

Згідно з побажанням Блаженнішого Святослава Шевчука, щоб у кожній родині та на парафії була свята книга – Біблія, невеличка парафія с. Березівка поступово втілює в життя задум Божий через ревного і дбайливого пароха отця Богдана Рудницького. Він привіз перших 30 книг Святого Письма, які придбали парафіяни.

Наступним кроком залишається читання Біблії. Із святих життєписів дізнаємося, як у побожних родинах практикували щоденне читання Святого Письма, де навіть діти змалку черпали Божої мудрості. Боже Слово має живу і діяльну силу, воно здатне підживити спраглу душу, даючи відповіді на питання сьогодення та надихаючи на служіння Господеві. Зберігати Слово Боже – означає йти дорогою Христа.

Наталія СТЕФІНИН,

парафіянка.

 

Як може бути святою Церква, яка складається з грішників? Відповідь на це запитання Папа Франциск шукав разом з учасниками загальної аудієнції, які у середу, 2 жовтня 2013 р., заповнили площу Святого Петра у Ватикані. Темою зустрічі став черговий аспект елементу «Символу віри», яким визнаємо, що віримо в «єдину, святу, католицьку й апостольську Церкву».

Тож, що означає, що Церква є святою, якщо ми бачимо, що історична Церква «на своєму довгому шляху мала чимало труднощів, проблем, темних періодів»? «Як може бути святою Церква, яка складається з людських істот, з грішників?.. Чоловіків грішників, жінок грішниць, священиків грішників, черниць грішниць, єпископів грішників, Папи грішника... Як така Церква може бути святою?» – запитував Папа, пропонуючи шукати відповідь у Посланні святого Павла до Ефесян.

30 вересня 2013 року у Ватикані офіційно оприлюднили дату канонізації Івана Павла ІІ та Івана ХХІІІ. Про це повідомляє Vatican Insider.

 

Урочистість проголошення святими Католицької Церкви блаженних Пап Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ відбудеться 27 квітня 2014 р у Римі. Дату канонізації затверджено під час консисторії кардиналів, яка відбулася під проводом Папи Франциска 30 вересня 2013 р.

 

«Я слухаю ті сповіді щодня,

Вони не криються,

вони відверті - хворі;

Це важко так - наосліп, навмання

Брести в чужих сльозах,

чужому горі...»

(В. Коротич)

Надзвичайне духовне піднесення панувало понад тиждень у селах Блюдники та Темерівці Галицького деканату — до вірних цих сіл завітала чудотворна Крилоська Богородиця.


Щодня протягом тижня у блюдниківській церкві Різдва Пресвятої Богородиці відправлялися Служби Божі у різних наміреннях: за дітей, вчителів, немічних і хворих тощо. А ввечері – Молебні до Богородиці, акафісти, священики виголошували науки. Раділа Пречиста, бо до церкви щодня приходило стільки людей, як у найбільші християнські свята. А в неділю була подячна Служба Божа, по закінченні якої вірні прощалися з іконою.

ПИТАННЯ: Коли в Церкві почали служити Літургію так, як ми робимо це сьогодні? Як звершували Літургію на самому початку?

 

ВІДПОВІДЬ: Про основні риси євхаристійного богослужіння ранньої Церкви нам відомо зі свідчень священномученика Юстина (2 сторіччя). Ті ж самі риси в основному властиві всім сучасним літургійним традиціям. У 155 році в листі імператору-язичнику Антоніну Пію святий Юстин так описував і пояснював дії християн:

Століття тому крихітне містечко Сан Джованні Ротондо, загублене у горбистій, бідній на родючі ґрунти місцевості італійського регіону Апулія, нараховувало кілька тисяч мешканців і було нікому невідоме. Але якраз тоді Милосердний Бог вибрав цю невеличку оселю, що височить над мисом Гаргано, місцем особливої благодаті, покликавши до служіння у місцевому францисканському монастирі отця Піо (у хрещенні – Франциск) Форждоне з П’єтрельчини – великого мужа молитви, стигматика і чудотворця сучасності.

Наша паломницька група, до якої увійшли священики і миряни з кількох західних областей України, прибули в цей дивовижний край ще на початку літа, і стали одними з перших паломників, які мали ласку молитися перед нетлінними мощами Святого Отця Піо, якраз тільки що відкритими для прилюдного вшанування у підземному храмі величавої новозбудованої базиліки, названої на честь цього великого Святця.

Перед тим, як відвідати Сан Джованні Ротондо, ми вже побували в Падові, Римі і Барі. Старовинне місто Барі, яке в античні часи та у Середньовіччі вважалося морськими воротами Італії, вже тисячу років знамените тим, що у місцевій базиліці зберігаються мощі Святителя Миколая-Чудотворця, перевезені сюди місцевими моряками з Мир Лікійських.

Встановлення української державності тісно пов’язане з розвитком української мови, освіти і духовності серед народу. Вивчаючи історію українського народу, найчастіше натрапляємо на взаємовідносини між провідниками нашого народу, які належали до вищої верстви населення, а також простолюддя, які свідомо чи несвідомо поборювали одне одного. З цього часто користувалися інші панівні держави, які все робили за принципом „розділяй і владарюй”. Причиною цього був брак освіти нашого народу.

Прибувши до міста Бар, мені доводилось зустрічатися з людьми, які були при владі під час реєстрації монастиря отців Василіян. Я їм пояснював, що не засновую чогось нового, а хочу відтворити Василіянський монастир, який існував тут. Будівлю, яка була руїною, хочемо реставрувати, бо тут колись була знаменита Василіянська школа. Та про цю школу нічого не знали не тільки урядовці, а й самі освітяни, що повинні були щось знати з історії свого міста.

Відбулася нічна піша проща родин мігрантів та всіх охочих до Криниці Святого Духа

«Дорогі прочани! Бог з Вами! Будьте свідками Його любові і кріпості. Не відкладайте Основного на потім. Спаситель і спасіння серед нас!” (З дороги зцілення отець Василь. Брешя (Італія) 28 вересня 2013 р.Б. о  22.45).

 

Під опікою Пасторально-мігрантського відділу УГКЦ Референтура Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, БФ «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ та спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська зорганізували і провели нічну пішу прощу родин мігрантів та всіх охочих з Молодіжного християнського центру святого Дона Боска УГКЦ міста Івано-Франківська до Криниці Святого Духа, що в урочищі «Вишновець» між селищем Єзуполем та селом Сільцем на Тисмениччині. За дослідженнями краєзнавців, урочище з цілющою водою упродовж двох тисяч років було місцем поклонінь, де споконвіків святкували Івана Купала. А наразі Криниця Святого Духа  – це духовний центр, до якого торують дороги паломники і віряни, щоб у Святому Дусі скріпити свою віру, очиститися від гріхів і тілесних ран, просвітитися і скріпитися живою вірою у протистоянні спокусам.

У видавництві „Нова Зоря” побачило світ дослідження краєзнавця Світлани Флис та о. І. Лозинського про священиків Надвірнянщини.

25 вересня читальна зала центральної районної бібліотеки м. Надвірна зібрала людей, небайдужих до історії нашого краю, зокрема історії Церкви. Сюди з’їхалися всі, хто так чи інакше став дотичним до видання „На перевалі духу”.

Страх захворіти на астму чи інші хвороби легенів зумовив попросити святу Анну, щоб у мене з’явилося хоч би бажання лишити курити, натомість життя змінилося кардинально.

Майже сім років я блукала в тенетах подобатися світу: наслідуючи поведінку моїх подружок, проводила час у сумнівних компаніях, часто мала випадкові інтимні стосунки, зустрічалася з одруженими чоловіками, прогулювала і пропивала гроші, які батьки виділяли на освіту, при цьому ще й прогулюючи навчання. Такий спосіб життя затягнув мене в таку тютюнову залежність, що я вночі прокидалася з нестримним бажанням викурити чергову цигарку. У свої 18 років я виглядала на всі 25, при цьому мене переслідував постійний кашель та прокурений одяг. Здавалося, що я ніколи не позбудуся цієї згубної звички, і тому першою дев’ятницею, яку я почала молитися, була дев’ятниця до св. Анни, яка випросила в Бога мені бажання змін у житті.

В Івано-Франківській обласній науковій універсальній бібліотеці відбулася презентація двотомного видання творів відомого прикарпатського письменника Ярослава Ткачівського.

Цей ошатний двотомник – своєрідний підсумок 20-ліття плідної творчої діяльності п. Ярослава, а кількість виданих ним книг складає вже цілу бібліотечку з понад тридцяти найменувань. Привітати автора з виходом двох нових збірок (поетичної – «Ренети з маминого саду» та прозової – «Дикий голуб») прийшли численні шанувальники його творчості: директор Інституту філології Прикарпатського національного університету, д-р філол. наук, проф. Степан Хороб, голова обласної філії Національної спілки письменників України Євген Баран, професори Прикарпатського університету Ганна Карась та Микола Лесюк, начальник управління культури облдерж­адміністрації Володимир Федорак, численні журналісти, письменники, друзі і знайомі. Окрасою творчого вечора стали виступи відомої виконавиці співаної поезії Зої Слободян та композитора Богдана Шиптура. Щирі виступи промовців, ліричні, задушевні пісні на слова Я. Ткачівського, авторська декламація віршів та уривків прози створили атмосферу невимушеної товариської зустрічі, якої нікому не хотілось залишати.

Не бійся, тільки увіруй

 

Не бійся, тільки увіруй,

Що ти є Божа дитина,

І все, що маєш, офіруй

В ім’я Господнього Сина.

Не бійся, лише пам’ятай,

Що Бог завжди з тобою,

Трудися, твори, помагай

Від щирого серця, з любов’ю.