7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 1 (958) від 3 січня 2013


Різдвяне послання Блаженнішого Святослава

до вірних Української-Греко-Католицької Церкви

«…в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися Тобі – Сонцю правди, і пізнавати Тебе – Схід з висоти…»

(Тропар Різдва)

 

Високопреосвященним і Преосвященним Архієпископам та Митрополитам, боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам в Україні та на поселеннях у світі сущим

Дорогі в Христі!

У цей святковий і радісний день Різдва Христового засилаю всім вам найщиріші вітання з нагоди цього великого празника християнської віри. Різдво – це день, коли вічний і невидимий Бог зволив увійти в людське життя як новонароджене Дитя. Різдво – це час, коли могутній та незбагненний Уседержитель Сам зволив віддати себе людині, покластися в обійми своєї дівственної Матері та шукати захисту в Її обручника Йосифа. Різдво – це святкова хвилина, коли небо і земля, ангели й люди, небесні світила та земні звірята збираються в єдину родину довкола вифлеємських ясел, в яких сьогодні спочиває новонароджений Цар віків, та радісно співають: «Славімо Його!»

Різдвяне послання всечесним отцям-душпастирям, преподобним монахам і монахиням та всім вірним івано-франківської митрополії угкц

 

Нині все сповнилося радістю: Христос народився від Діви.

(Стихира на Різдво Христове)

 

Такими Богонатхненними словами закликає нас св. Церква зустрічати Різдво Ісуса Христа. Цю надзвичайну подію ми щороку святкуємо з великою радістю та духовним піднесенням. Тому що немає більшого щастя, як жити з Богом і насолоджуватися Його вічною славою і благодаттю.

"Urbi et orbi"

Папи Венедикта XVI

на Різдво Христове 2013 р. Б.

 

«Veritas de terra orta est!» - «Правда з землі зійде» (Пс. 85, 12).

 

Дорогі брати і сестри Рима і цілого світу, веселого Різдва всім вам і вашим сім’ям!

Мої різдвяні побажання у цьому Році Віри висловлюю словами, взятими з псалма: «Правда з землі зійде». У тексті псалма насправді знаходимо майбутнє: «Правда з землі зійде» – це звіщення, обітниця, яку супроводжують інші вислови, що разом лунають отак: «Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою. Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба. Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій. Перед ним ітиме справедливість і спасіння, - там, де Він буде ступати» (Пс. 85, 11-14).

Вселенського Римського Архієрея Венедикта XVI

1. «Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас, проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово Боже, а серце відкрите до формування перемінюючою благодаттю. Увійти в ці двері — означає вирушити у подорож, яка триватиме все життя. Вона розпочинається Хрещенням (пор. Рим. 6,4), завдяки якому ми можемо називати Бога Батьком, і закінчується переходом через смерть до вічного життя, що є плодом воскресіння Ісу­са Христа, волею Якого було, щоб через дар Святого Духа ввести у свою Славу тих, хто вірить у Нього (пор. Ів. 17,22). Визнання віри в Святу Трійцю – Отця, Сина і Святого Духа – означає вірити в єдиного Бога, Який є Любов (пор. 1Ів. 4,8): Отця, Який, коли сповнилась повнота часів, послав свого Сина для нашого спасіння; Ісуса Христа, Який через тайну своєї смерті та воскресіння відкупив світ; Святого Духа, Який провадить Церкву через століття, доки ми чекаємо повернення Господа у славі.

Католики мають іти в політику

Політичний атеїзм і агресивний секуляризм представляють, за словами Префекта Ватиканської Конгрегації і Віровчення Архієпископа Герхарда Людвіга Мюллера, найбільшу небезпеку для Європи.

«Ми як Церква не повинні сидіти, склавши руки, і замикати себе в колі людей, які приходять на Богослужіння», - сказав префект Конгрегації віровчення в інтерв’ю німецькому виданню «Mittelbayerischen Zeitung». Саме тому існує потреба в більшій кількості католиків, активних у громадській сфері. «Ми не маємо справжніх католиків, які б знаходилися на всіх політичних рівнях», - вважає єрарх.

У Брошнівській ЗОШ І-ІІ ст. пройшов тиждень християнської етики.

…Якщо людина живе з Богом у серці, їй притаманні всі чесноти, які записані у Його Заповідях. І тому варто вже змалку привчати до цього дітей.

"З приходом на парафію в село Брошнів душпастиря о. Василя Пастернака у нас відбулися деякі зміни: вже з початку вересня нинішнього навчального року щопонеділка за 20 хвилин до початку занять священик відправляє у школі молебень, благословляючи початок нового робочого тижня. Ми щиро вдячні о. Василю за його працю", – зауважує вчитель християнської етики Брошнівської ЗОШ І-ІІ ст. Вікторія Гуцул. Вона ж зізнається, що проведення так званого тижня християнської етики у цьому навчальному закладі також погоджувала з о. Василем, який доклав багато зусиль, щоб захід вдався і приніс не тільки духовне задоволення, але й став повчальним.

День, коли ми, ходорівчани, зустрілися з с. Матеєю, залишиться у серцях на все життя. Мабуть, дорослі та діти добре пам’ятають духовну виховательку школи міста Ходорова монахиню с. Матею (Марію Гук), яка у дев’яностих роках  проводила з учнями уроки релігії та навчала дорослих в час великого занепаду духовності після панування влади темряви.

Це людина від Бога, добра, щира, лагідна, вона прищепила дітям любов до Господа, до Церкви, до молитви, навчила любити ближніх як самого себе. Перед Великоднем діти завдяки с. Матеї приступали до св. Сповіді та св. Причастя. Не можна передати словами нашу зустріч з сестрою. Кожний намагався добрим словом чи лагідним поглядом доторкнутися до її серця і на очі набігали сльози радості за цю людину, яка своїм старанням, щирою душею і чуйним серцем, даним їй від Бога, здобула любов і повагу від дітей та дорослих ходорівчан. Вона відвідувала хворих, побувала на місцевому кладовищі, де молилася біля могили о. Антона Бучацького, від якого прийняла Святі Тайни Хрещення і Миропомазання. Отець Антон протягом тридцяти років підпільно був парохом в селах Бубнище, Церківна, Станківці, де народилася с. Матея.

20 грудня 2012 року у Дорі-Яремчі відбулися заупокійні Богослуження та урочиста Академія, приурочена 80-річчю з дня народження св. пам’яті о. митр. Михаїла Косила

Розпочалося відзначення Святою Літургією у парафіяльній церкві св. Михаїла с. Дора та панахидою на могилі, в якій спочиває цей героїчний священик катакомбної УГКЦ. А в Народному Домі Яремча в післяобідній час відбувся пропам’ятний вечір.

Незважаючи на сувору зимову погоду, на Академію прибуло чимало яремчанців, чи не усі священики, виховані о. Косилом, та поважні гості – Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин та Єпарх Коломийсько-Чернівецький Кир Миколай Сімкайло.

Впродовж півтори години присутні, затамувавши подих, немовби гортали сторінки біографії свого славного земляка і духовного батька отця Михаїла, слухали вірші і пісні, написані ним, переглянули документальний фільм про його життя і підпільну священичу діяльність, створений спеціально до пам’ятної дати.

мандрує паломницька процесійна ікона Матері Божої

У надвечір’я празника Непорочного Зачаття святою Анною Пречистої Діви Марії до Івано-Франківська з Ходорова прибула двобічна паломницька процесійна ікона Матері Божої (Одигітрії та Втечі Пресвятої Родини до Єгипту).

Образ написаний  спеціально для щорічної десятиденної пішої прощі родин мігрантів та всіх охочих з Самбора до Зарваниці за ініціативою о. Василя Поточняка – одного з духовних провідників прощі і відповідального секретаря Пасторально-місійного відділу УГКЦ. А свій перший нічний прихисток в обласному центрі прочанська Дороговказиця знайшла серед вірних парохії Серця Христа Чоловіколюбця, у каплиці при Молодіжному християнському центрі св. Дон Боска УГКЦ.

13 грудня 2012 р. Б. церква святого Андрія Первозванного (Калуш – Загір’я) відзначила свій ювілей – 220 років. Перша згадка про храм була датована 13 грудня 1792 р.

 У святковий день відбулася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Преосвященніший Архієпископ і Митрополит Володимир Війтишин, а також отці Калуського деканату.

У проповіді владика звернувся з Божим словом до людей про ревну молитву і взаємну любов, якою є і сам Христос. На закінчення Святої Літургії він уділив Архієрейське благословення усім присутнім, а студентський хор заспівав многії і благії літа.

РОЗДІЛ 2

 

Основні етапи підготовки до скасування уніатства

та засоби його реалізації

 (Продовження. Початок у чч. 42-49 за 2012 р.)

 Після третього поділу Речі Посполитої 1795 р. новоприєднані терени Правобережжя потрапляють під безпосередній вплив велико-імперської політики Росії. Зокрема, у релігійно-церковній царині під прискіпливою увагою царизму опинилася Греко-Уніатська Церква. Саме вона, на переконання уряду Катерини II, була однією з перешкод на шляху до зросійщення цього регіону. Відтак упродовж 1795-1796 рр. імператорський двір здійснює цілеспрямовану, сплановану і скоординовану з ієрархією Російської Православної Церкви державну кампанію повернення греко-уніатів до "прабатьківської греко-східної релігії" – православ'я.

З благословення Святішого Отця Венедикта XVI

Січень

Загальний: Щоб у цьому Році віри християни змогли глибше пізнати таїнство Христа і радісно свідчити про дар віри в Нього.

Місійний: Щоб християнські громади Близького Сходу, які часто зазнають дискримінації, отримали від Святого Духа силу бути вірними й витривалими.

Місцевий: Щоб завдяки світлу Христового Різдва в українському суспільстві зникали непорозуміння і чвари, а утверджувалися єдність і любов.

Покровитель — мч. Анастасія.

 

 У с. Пилипи, що на Коломийщині, в релігійній бібліотеці ім. Трьох Святителів відбувся вечір поезії Василя Симоненка – «Україно! Ти – моя молитва».

Твори В. Симоненка вже давно стали народними: «Ти знаєш, що ти – Людина», «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» та ін.

Одним з найбільших свят зимового циклу для нашого народу є Різдво Христове. Це свято оспіване у творчості багатьох українських поетів. Саме в ювілейний рік Б. Лепкого, перечитуючи його поезії, відчуваємо сердечний щем різдвяних мотивів. Далекі спогади зринають роздумами про рідне село.

Поезія «У Різдвяну ніч» починається трепетним спомином:

Немов далекий гарний сон,

Село ввижається мені:

Хати стоять в вінку сосон,

І квіти на шибках вікон

Мороз малює чарівні.

Над містечком Вифлеємом

Зірка ясно сяє,

Сповіщає всьому світу –

Христос ся роджає.

Шановна редакціє! Від імені настоятеля Євпаторійського храму Покрови Пресвятої Богородиці отця Богдана Костецького та церковної громади греко-католицької парафії сердечно вітаємо весь колектив газети «Нова зоря» з наступаючим Новим 2013 роком та Різдвом Христовим!