7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

 

Перша письмова згадка про село Надорожна Тлумацького району Івано-Франківської області сягає 1420 року. Недалеко той час, коли село буде святкувати своє шосте століття.

Всіх жителів села, жартуючи, називають слив’янниками, адже село в період весняних цвітінь купається у сливових садах, задимлених ароматами квітів. А окрасою села є церква Вознесіння Христового, якій понад двісті років. Є ще й нова церква, що ось-ось широко відкриє двері для парафіян.

У 1806 році церкву Вознесіння Христового було добротно побудовано на славу Божу. Міцні дубові підвалини, стіни з соснових колод, з’єднані в зруб, дах із трьома куполами. А за своїм архітектурним планом церква має форму хреста. Поряд з церквою стоїть дзвіниця, оточена туями. Внутрішньою окрасою церкви є іконостас. Минуло вже два століття, а мати-церква залишається така мила, ніжна, намолена, із віковічною силою молитви. Скільки молитов тут відбулося! Скільки поколінь людей тут молились, а церква, як Петрова скеля, стоїть і чекає своїх вірних. Всі добре пам’ятають і більшовицькі часи, коли церква була сумна і принишкла, бо тут був музей дитячої творчості. Але ніхто не забув і той духовний порив світлої пам’яті владики Павла Василика, який гуртував мешканців села (та й не лише їх, а й усіх із навколишніх сіл), підносив дух громади і відправляв Богослужіння по домівках вірних. Владика Павло, якого в Надорожній любили як рідного батька, невтомно додавав вірним впевненості, сили духу й переконання у правильності обраного шляху, що ніяка комуністична ідеологія, ні кадебістсько-міліцейські залякування не зламали сили духу громади, загартованої сміливим священиком.

В часи комуністичного розвою на Богослужіння, крім дорослих, приходили й діти. Найбільше прилучались хлопці, які, наслідуючи отця, виконували всі приписи прислуговування священикові. І не дивно, що село Надорожна було й залишається колискою духовності. Вихідцями з села є багато талановитих людей, зокрема і священиків, які є учнями Владики Павла Василика. Це – декан Тлумацький о. митрат Павло Дутчак, парох сіл Ісаків і Делева о. Богдан Морикіт, парох церкви св. Ап. Юди-Тадея м. Івано-Франківська о. Ярослав Гринюк, парох села Гончарів о. Василь Луців та о. Василь-Іван Барчук, який служить на теренах Східної України.

В 70-80-х роках минулого століття скрізь по Західній Україні підступні сексоти-запроданці залякували людей, священиків і церкви реєстрували на московське православ’я. А Надорожна вистояла! І вже 1 грудня 1989 року тут у церкві Вознесіння Христового о. Володимир Війтишин (нині Митрополит Івано-Франківської Архієпархії) вільно відправив першу Службу Божу. А старші люди згадують сьогодні про ті незабутні дні, коли 14 учасників вертепу, які готували сценічні п’єси до Різдва Христового 1987 року, прийшли до хати, де відправляв святкову Службу Божу владика Павло Василик, вклякнули і просили його благословення для проведення всіх Різдвяних дійств на прославу Новонародженого Божого Дитятка. Цю подію і все вертепне дійство було відзнято на відеокамеру, щоб пізніше наочно показати, що наша Церква-страдниця жила активним життям.

Твердий дух незламності у греко-католицькій вірі та любові до матері-церкви панує між громадою і сьогодні. Я була свідком, коли на запрошення ревнительки спільноти «Матері в молитві» п. Наталії Малярчук завітала до надорожнянців у гості. А свято для парафіян було подвійним – це Покров Пресвятої Богородиці та п’ята річниця з часу створення спільноти «Матері в молитві». Настоятель храму отець Роман Несторак розповідав про історію святкування свята Покрови, як Діва Марія в храмі Цареграда покрила всіх християн своїм омофором, який сяяв чудесними променями. Отець Роман привітав спільноту «Матері в молитві», наголошуючи, що тут, в селі, є особлива спільнота молитви, адже приходять на молитву не тільки матері, але й батьки.

До односельчан із Тлумача приїхала і п. Марія Катрич, яка п’ять років тому була першою організаторкою спільноти «Матері в молитві». Мені було радісно, що і я в 2012 році долучилась до створення спільноти «Матері в молитві» тут, у Надорожній Тлумацького району.

Перед Святою Літургією матері цілу годину молилися за дітей. Ревнителька Наталія Малярчук привітала всіх молільниць зі святом і на згадку про перший маленький ювілей подарувала образки Діви Марії, що розв’язує вузли. З привітанням до матерів-молільниць звернулася і автор цих рядків, побажавши всім ще наполегливіше молитися, і результати молитви будуть обов’язково.

Дорогі матері! Ідімо з Богом завжди, а наша Небесна Ненька хай провадить нас за руку, щоб ми безпечно ступали дорогою нашого життя разом з дітьми та онуками. Молімося і будьмо щасливі у Бога. Хай милосердний Господь благословить кожну молитовну спільноту, вислухає всі щирі молитви й благання.

 

Наталія ГРИНІШАК.

 с. Надорожна Тлумацького деканату

Коломийської єпархії.