7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 26 (934) від 2 липня 2012


З проповіді Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава на 50-му Міжнародному Євхаристійному конгресі в м. Дубліні, Ірландія

 

Ми, діти Католицької Церкви з різних країв та континентів, обрядів та культур, зібралися у цьому древньому місті для того, щоби втішатися, роздумувати та причащатися найбільшого дару, який наш Спаситель залишив своїй Церкві – Таїнства Пресвятої Євхаристії. За дивним проявом Божественного Провидіння, ці кульмінаційні дні Євхаристійного Конґресу збіглися із самим Святом Пресвятої Євхаристії – вшануванням Таїнственних Тіла і Крові нашого Спасителя – за юліанським календарем, яким живуть багато Церков Східної Традиції. Ми, представники Церков християнського Сходу, прагнемо внести і свій вклад у наші конґресові діяння та поділитися своєю традицією розуміння та святкування цього великого Таїнства Христової Церкви.

 

„Ви, що в Христа христилися, у Христа зодягнулися” (Гал. 3, 27)


Всеукраїнська Патріарша проща до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої

в с. Крилос (Давній Галич) 28-29 липня 2012 р. Б.

Програма прощі 28 липня

08.00 – Свята Літургія в архікатедральному соборі Воскресіння Христового в м. Івано-Франківську.

09.00 – процесійний вихід паломників пішою прощею з Івано-Франківська та Калуша до Чудотворної ікони Матері Божої в с. Крилос.

20 червня у Духовній Семінарії свщмч. Йосафата м. Івано-Франківська відбулася прес-конференція з нагоди відкриття Консультативно-просвітницького центру (КПЦ) для допомоги залежним від алкоголю та членам їхніх родин.

 

Учасниками зустрічі були: о. д-р. Андрій Логін, голова Комісії душпастирства охорони здоров’я УГКЦ, п. Марія Новіцька,  християнський психолог, о. Руслан П’яста, голова Комісії «Душпастирська місія у сфері охорони здоров’я Івано-Франківської архієпархії УГКЦ».

Ще у 2006 році Блаженніший Любомир Гузар, як тодішній Глава Церкви, видав рішення, що в нашій Церкві повинна бути створена така структура, яка б систематично працювала над порятунком людей, які потрапили в залежність від алкоголю. На сьогоднішній день створена Підкомісія «За тверезість життя», яка вже відкрила такі центри у Тернополі, Львові, Стрию, а тепер в Івано-Франківську.

(До 70-річчя Української Повстанської Армії)

 

Доброю християнською традицією на Прикарпатті стало вшанування пам'яті полеглих за волю України учасників УПА та озброєного підпілля ОУН. Проявом такої шани стала урочиста посвята меморіальної дошки сотенному УПА Миколі Громадюку "Буревію" та керівникові Отинійського районного проводу СБ ОУН Василю Громадюку "Круку", уродженцям села Бортники Тлумацького району.

Посвята відбулася 20 травня 2012 р., у день пам'яті жертв політичних репресій, за участю керівника Обертинського деканату о. Я. Біляїва та священиків парафій УГКЦ о. П. Третяка і УАПЦ о. В.Гаморака, які відправили поминальну панахиду і виголосили проповіді. Про життєвий і бойовий шлях героїв присутнім розповів учасник підпілля ОУН Василь Горбак. Доповненням його виступу буде наше невеличке дослідження.

 

Серед героїв нацiонально-визвольної боротьби українського народу одне з найпочеснiших мiсць належить сотенним повстанських відділів, бо вiд їх умiлого командування залежало виконання важливих бойових завдань, саме тому на їх часто ще дуже молодi плечi лягала важка вiдповiдальнiсть за життя своїх воякiв. Командир повстанського відділу – це людина, яка відрізняється від решти стрілецтва, по-перше, своїми моральними якостями. По-друге, повстанський командир повинен бути зразком активності для підлеглих; хоробрим, витривалим і кмітливим. Всі ці риси якнайкраще характеризують й нашого сотенного "Буревія".    

Щораз приїжджаючи до рідних Серафинців і йдучи до хати, де живе мама, лелію поглядом церкву св. Миколая, що вже рівно 130 літ урочисто-святочно возсідає на пагорбі у затінку старих дерев, під захистом давніх мурів.

 

Збудована далекого 1882 року предками нинішніх серафинчан і відкрита та освячена 22 травня (свято перенесення мощей св. Миколая із Мир Ликійських до Барі), церква відтоді не закривалася, навіть у часи сталінської інквізиції.

Подаю цю невелику історію у „Нову Зорю” як подяку нашому любому Господеві за Його ласки, зіслані на мене та мою сім’ю, та за те, що Він почув наші молитви.

Ще в пологовому будинку моєму синочкові поставили діагноз: спинно-мозкова грижа, що мало означати можливий неправильний розвиток спинного мозку з подальшими наслідками. Дякувати Богові, ніщо, окрім невеликої плямки на спинці, не підтверджувало цього. Все ж всі лікарі говорили, що операція необхідна. Ми та моя родина почали молитися і просити Бога, щоб поміг нам і оздоровив дитинку, оскільки операції нам зовсім не хотілося робити. Ми офірували Служби Божі за здоров’я синочка. Я почала молитися різні молитви до Матінки Божої, Ангела-хоронителя, Покровителів дітей, до українського Чудотворця Миколая Чарнецького, дев’ятницю до Пресвятого Ісусового Серця, за душі в чистилищі. Молилася кожен день і просила Господа, щоб оздоровив мого синочка, щоб нічого в нього не виявилося в майбутньому, щоб плямка заросла.

Щочетверга у церкві Блаженного Миколая Чарнецького на його батьківщині, в селі Семаківці Городенківського району відправляються Служби Божі за зцілення недужих.

Як відомо, під час приїзду до України в 2001 році Папа Іван Павло ІІ проголосив Блаженним мученика за віру Христову єпископа Миколая Чарнецького. Він відомий своїм ревним служінням Греко-Католицькій Церкві в часи переслідувань. До його могили спочатку на Личаківському кладовищі, а відтак і до церкви святого Йосафата у Львові йшли і йдуть паломники, щоб почерпнути Божої благодаті, за зціленням.

В зелені шати одягнувся Львів,

Цвіте, буяє, пахне все довкола...

На Личаківськім цвинтарі лежить

Отець Чарнецький — Кир Микола.

Для того, щоб піднести нашу віру у присутність Христа у Пресвятій Євхаристії, папа Урбан ІV у 1264 р. Б. запровадив свято Пресвятої Євхаристії. Вже увійшло в традицію у храмі Різдва Христового м. Галича саме у другу неділю після Зіслання Святого Духа (на свято Пресвятої Євхаристії) відбувається Перше урочисте Святе Причастя дітей парафіяльної школи.

Прийняттю Святих Тайн передує підготовка дітей 8-9-річного віку згідно з програмовими вимогами (знання катехизмової частини, відповідних молитов, символіки та суті 7 Святих Тайн, належної поведінки в храмі). За декілька тижнів декан Галицький отець-мітрат Василій Завірач та отець Володимир Кузюк мали змогу перевірити знання понад 40 дітей.

У селі Маркова Солотвинського деканату 28 вересня 2008 року згоріла святиня. Сум, розпач і біль огорнув вірних, для яких церковця була центром віри, духовного зростання, джерелом спасіння. А вже 7 липня 2012 року тут буде освячено новий величний храм.

 

Церква датувалася 1856 роком. В часи переслідування Христової віри 25 років вона була закрита. Коли Господь дозволив, щоб держава стала вільною, відчинилися і двері до святині. Це був 1991 рік. Тоді на парафії служив о. Богдан Івахнюк (12,5 р.), після нього був (нині покійний) о. Михайло Близнюк (3,5 р.). З 2004 року священиком громади є о. Володимир Вишнівський.

9 липня минає рік, як після важкої тривалої хвороби відійшла у вічність педагог-краєзнавець, поетеса, сестра поета і видавця Івана Малковича Людмила Антонівна Малкович-Бодруг.

 

Народилася вона в сім'ї селянина-пасічника Антося та кулінарки Юлії Малковичів 18 лютого 1967 року в селі  Нижньому Березові Косівського району. Закінчила Яблунівську середню школу та філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника (1988). Навчалася в Київському педагогічному інституті імені  М. Драгоманова. З 1988 року викладала українську мову й літературу в Нижньоберезівській школі. За 22 роки педагогічної діяльності стала  душею учительського та учнівського колективів, мала велику повагу серед батьків, учнів та жителів села. Ще в період навчання у школі брала активну участь у художній  самодіяльності, в роботі краєзнавчого гуртка, в організації краєзнавчих екскурсій, у зборі експонатів до майбутнього шкільного музею Івана Франка, одна з його організаторів. Постійно допомагала в роботі Музею історії села, згодом стала його завідувачем. На Великдень 1990 року перша вивісила синьо-жовтий прапор на будинку, у якому проживала. Довголітня голова нижньоберезівського осередку "Просвіти" та депутат сільської ради.

Молодіжний християнський центр св. Ів. Боско УГКЦ, що на вул Ленковського, 17-В в Івано-Франківську, на початку кожного літа сповнений велелюддям дітей і їхнім веселим гамором.

*  *  *

Яка чарівна українська мова,

Які дзвінкі слова і вирази у ній,

Яке це щастя – нею розмовляти,

Якщо родився ти на цій землі

                                         святій!

На Прикарпатті стартувала історико-патріотична акція зі збору коштів на спорудження пам’ятника зачинателям українського національного відродження в Галичині (1832), авторам альманаху «Русалка Дністровая» - першої книги українською мовою на Західноукраїнських землях (1837 р.р.), о. Маркіяну Шашкевичу, Івану Вагилевичу і Якову Головацькому в м. Івано-Франківську»

З ініціативи Івано-Франківських обласних організацій Національних спілок краєзнавців та письменників України, а також Українського товариства охорони пам’яток історії та культури виконком Івано-Франківської міської ради ухвалив рішення №452 від 5 серпня 2010 р. про встановлення пам’ятника «Руській трійці» у сквері біля Національного медичного університету з нагоди відзначення восени 2011 р. 200-літніх ювілеїв з дня народження Івана Вагилевича та «Галицького Шевченка» о. Маркіяна Шашкевича. Нагадаємо, що І. Вагилевич є уродженцем Прикарпаття, який 7 років навчався в Станіславській гімназії (нині м. Івано-Франківськ).