7 9 5 6 6 10 10 8 9 4 4 english 11 10 9 9 6 millennium english 10 2008 7 10 7 8 6

Книги — морська глибина.
Хто в них пірнув аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
                              Іван Франко.

Пошук

Черпніть з джерела духовності!

пл. Міцкевича, 5 м. Івано-Франківськ

Число 1-2 (1006-1007) від 2 січня 2014


ВСЕЧЕСНИМ ОТЦЯМ ДУШПАСТИРЯМ, ПРЕПОДОБНИМ МОНАХАМ І МОНАХИНЯМ

ТА ВСІМ ВІРНИМ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ УГКЦ

 

«Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь»

(Лк. 2,10)

Христос рождається!

Дорогі у Христі! Ангел Божий звістив пастирям велику радість, веселу новину, що Діва народила Спасителя людства. В цей святий день Різдва люди приходять у храми до св. Вертепів, щоб поклонитися Дитятку Ісусу, як Владиці і Господу, привітати Його прекрасними українськими колядками.

Різдвяне Привітання і Апостольське Благословення

«Urbi et Orbi» Святішого Отця Франциска

“Слава во вишніх Богу, а на землі – мир людям Його вподобання”

(Лк. 2, 14).

Дорогі брати і сестри в Римі та в усьому світі, з Різдвом Христовим!

Я сам співаю пісню ангелів, які явилися пастухам у Вифлеємі в ніч народження Ісуса. Пісню, яка єднає небо і землю, яка скеровує в небо хвалу і славу, а людям на землю – провіщення миру. Запрошую всіх приєднатися до цієї пісні: ця пісня для кожних чоловіка і жінки, котрі чувають цієї ночі, які мають надію на кращий світ, які піклуються про ближніх, смиренно виконуючи свій обов’язок.

Проповідь Святішого Отця Франциска на Літургії Навечір’я Різдва

 

1. «Народ, що ходить у темряві, побачить світло велике» (Іс. 9,1).

 Це пророцтво Ісаї не перестає хвилювати нас, особливо коли ми чуємо його в Літургії Навечір’я Різдва. І справа тут не тільки в емоціях, сентиментальності, а пророцтво це хвилює нас тому, що воно говорить нам глибоку істину про те, ким ми є: ми є народ подорожуючий, і навколо нас – а також всередині нас – є темрява і світло. І в цю ніч, в той час як дух темряви огорнув світ, повторюється подія, яка завжди дивує і вражає нас: народ, який в темряві ходить, бачить велике світло, – світло, яке змушує нас замислитися про цю таємницю: таємницю ходіння і бачення.

Ходити: це дієслово змушує нас замислитися про хід історії, про той довгий шлях, яким є історія спасіння, починаючи з Авраама, нашого батька у вірі, якого Господь одного разу покликав вирушити, залишити свою країну, щоб піти до землі, яку Він йому вказав. З тих пір наша ідентичність віруючих полягає в тому, щоб бути народом – паломником до землі обітованої. Цю історію завжди супроводжує Господь! Він завжди вірний Своєму завіту і Своїм обітницям. «Бог є світло, і немає в Ньому ніякої темряви» (1 Ів. 1,5). У народі ж, навпаки, змінюють один одного пори світла та темряви, вірності і невірності, послуху і обурення; часи народу-паломника і народу-скитальця.

Ліцеїсти групи Л-34 фізико-технічного ліцею м. Івано-Франківська зі своєю наставницею здійснили пішу прощу в село Погоня. 

Ще не встигло сонце вийти з-за обрію, а ми вже гуртувалися біля церкви Царя Христа. Помолилися і — в добру дорогу. Погода в той день була достатньо сприятливою для пішої подорожі. Часу подорож зайняла не багато, але й не мало – приблизно три години, які проминули непомітно. Кожна домівка цього села немов усміхалася нам та бажала щасливої дороги. І ось ми дійшли до цього святого місця. Пройшовши Хресну Дорогу, слухаючи стації і просто милуючись навколишніми пейзажами, кожен з нас мав змогу заглибитися в самого себе і подумати про вічність, про життя, про Господа… Храм, у якому нам пощастило побувати, здивував кожного своєю величчю. Краєвиди навколо церкви приголомшували. А в середині Дому Господнього красиво і спокійно. Тиша завжди допомагає людині відсторонити себе від життєвих проблем і посвятити себе життю духовному. Що може бути кращим для віруючої людини як присвятити кілька годин свого життя служінню Богові?

Глава УГКЦ солідарний з тими, хто не боїться сьогодні говорити правду в Україні

 

«Від імені нашої Церкви хочу висловити велике занепокоєння з приводу насильства, яке поширюється на теренах України супроти журналістів і громадських активістів. Право знати і говорити правду є одним із фундаментальних прав свобідної людини», - сказав Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, коментуючи останні події з побиттям відомої журналістки Тетяни Чорновол.

«Я хочу висловити свою солідарність з тими, хто не боїться сьогодні говорити правду в Україні. Каже Христос: «Пізнайте правду і правда визволить вас» ( Ів. 8, 32). Сподіваюся, що право говорити правду надалі залишиться правом вільних громадян України. Пам’ятаймо слова Господні: «Блаженні переслідувані за правду, бо таких є Царство Небесне» (Мт. 5, 10)», – наголосив Предстоятель УГКЦ.

У переддень празника Святого Миколая в Народному Домі смт. Делятин Надвірнянського району відбулась урочиста академія, присвячена 80-й річниці інсталяції пароха о. Захарія Золотого в Делятині.

Її відкрив, поблагословив і провів спільну молитву директор Катехитичної школи ім. блаж. Симеона Лукача в Делятині о. Петро Голіней. У своєму виступі «УГКЦ: міжвоєнний період» він підкреслив, що наше майбутнє залежить від ставлення до історії свого народу і Церкви. Ці знання є духовним скарбом, що очищають наші душі, а серця наповнюють добром і благословенням.

Ікона «Хрещення в Йордані»:

у діалозі між іконографічним каноном та фольклорно-етнографічними алегоріями

Кожна людська душа прагне осягнути прекрасне, прагне дійти до досконалості. Відомо, що вся історія людського буття завжди була перейнята пошуками ідеального щастя, пошуками краси. З християнської точки зору краса безпосередньо має відношення до буття. Свідомий християнин, звичайно, розуміє, що джерело краси знаходиться у Бозі; існує тільки єдина краса – Істинна Краса - Господь Бог. Тому все інше є тільки мізерним відблиском Його невичерпної Першоджерельної Краси.

Одним з найпрекрасніших та найзмістовніших витворів людських рук та Божої на те волі стала ікона. Свята ікона займає дуже вагоме місце у житті Вселенської Церкви. Саме ікона виконує роль моста у молитовному спілкуванні між Пресвятою Тройцею та людиною, що навертається на путь істинний.

 Крихітне італійське містечко Лорето нагадує ластів’яче гніздо, яке височить над адріатичним узбережжям. Воно знамените на увесь світ тим, що у його величавому соборі зберігається Святий Дім Пречистої Діви Марії. Блаженний Папа Іван Павло ІІ 20 років тому визначив роль цієї святині такими словами: «Це – перше святилище всесвітнього значення, яке стало на багато століть істинним Марійським серцем всього християнського світу».

Старовинне передання Церкви свідчить, що Святий Дім (Санта Каза) у Лорето – це кімната-світлиця Діви Марії з Назарету, де Вона проживала змалечку і де отримала Ангельське Благовістя про те, що народить Божого Сина. Згідно з переданням, у 1291 році, під час вторгнення у Палестину мусульман, хатку із Назарету ангели спочатку перенесли неподалік далматинського м. Рієка в Хорватії, а в ніч з 9 на 10 грудня 1294 року – до італійського Лорето. Тоді на цьому місці ріс лавровий гай, і слово «лорето» саме так і перекладається з італійської мови на українську. В наш час на основі археологічних розкопок, документів, а також філологічних та іконографічних досліджень стверджено, що камені і цегла, з яких складають стіни Святого Дому, були привезені в Далмацію, а потім у Лорето родиною Ангелів (Angeli Comneno) – деспотів (володарів) Епіру, давньої країни у Північній Греції. Але з часом усні оповіді про ту подію перетворили грецьку сім’ю Ангелів у Ангелів небесних.

Івано-Франківська благодійна організація Мальтійська Служба Допомоги зі своєю польовою кухнею вже майже місяць працює у Києві. Спочатку одна кухня дозволяла нагодувати та приготувати чаю для 5-6 тисяч людей у день. Коли ми зрозуміли, що учасників Майдану стає дедалі більше, прийняли рішення доставити ще одну польову кухню. Тепер ми працюємо удвічі ефективніше: одна кухня готує гарячі страви, а на другій кип’ятимо воду на чай. Приготуванням їжі і її роздачею займається 20 волонтерів, які щодня працюють по 14 годин, видають при цьому 3-4 тисячі порцій гарячих страв (овочева зупка, гречана каша з м’ясною підливою, бульйон), та 3000-3500 літрів (!!!) чаю (це приблизно 12-15 тисяч порцій).

Відбулися передріздвяні реколекції для учасників пішої прощі «Самбір-Зарваниця»

У день святого Миколая з’їхалися миряни з Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей в монастир Згромадження сестер Пресвятої Родини (с. Гошів), де розпочалися перед­різдвяні реколекції.

Вже третій рік поспіль збираються паломники на духовну віднову в цьому Богом умиротвореному куточку землі, організовану Пасторально-міграційним відділом при Патріаршій курії УГКЦ.

У с. Завій Калуського деканату

освятили новозбудований храм

«...і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, –

і сили пекельні не переможуть її»

(Мт. 16, 17-18) .

 

Якщо люди споруджують храми, значить вони їм потрібні. Адже саме церква покликана пробуджувати в людських серцях віру в Господа та вічне життя, щоб ми не лише визнавали існування Бога, а й відчували Його піклування про кожну людину.

У селі Завій Боднарівського деканату греко-католицька громада, молячись просто неба і в спеку, і в холод, у 2000 році вирішила будувати свій храм. Незважаючи на те, що громада невеличка (всього 80 дворів), храм усе-таки хоч і повільно, але постав. Від першого каменю до новозбудованого храму минуло довгих 13 років.

Під урочистий передзвін відбулось внесення до храму святого Миколая, що у селі Кліщівна Рогатинського деканату, унікальної ікони Божої Матері «Цілителька душ і тіл наших». Освятив її Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин. Він же очолив Святу Літургію у співслужінні чисельного духовенства Рогатинщини.

Унікальність ікони полягає в її надважливій композиції, а ще — у великій духовній силі. Адже, крім самого образу Богородиці Цілительки, по центру ікони вмонтовано і надзвичайну реліквію — часточку справжнього Покрову (Ризи Пресвятої Богородиці). Доповнюють ікону лики, а також мощі та реліквії святих, котрі прославились як великі цілителі душі й тіла. Тож, приклоняючись до ікони, вірні водночас торкаються мощів святих Пантелеймона й Спиридона, святих мучеників-безсрібників братів Косми й Дам’яна, святих Кипріяна та Юстини, які написані по правицю та ліворуч образу Богородиці Цілительки. Увінчують ікону Спас Нерукотворний, праворуч та ліворуч – Архангели Рафаїл і Михаїл, а поміж них зображено пророка Іллю, який живим вознісся на вогненній колісниці в небеса. В цей час на його учня Єлесея впав плащ пророка Іллі, через який він отримав подвійний пророчий дар. Часточка плаща святого пророка Іллі є реліквією цієї ікони.

Презенти від подружжя Матвієнків отримали не лише діти, але й дорослі

Недарма заздрять селу Тишківцям мешканці інших населених пунктів нашого краю. Але завдяки уродженці цього славного села професору Ользі Василівні та її чоловікові Анатолієві Сергійовичу Матвієнкам, політикові, депутатові Верховної Ради кількох демократичних скликань, зроблено вже так багато не лише тут! Ось і в день святого Миколая столичні гості традиційно відвідали дитяче відділення ЦРЛ, вручивши маленьким пацієнтам солодкі гостинці, а також медикаменти для потреб лікарні.

А в Тишківцях свято розпочалося з Богослужінь у двох храмах та панахиди біля ротонди святого Миколая. На жаль, в житті радість тісно переплітається з горем, адже Ольга та Анатолій Матвієнки минулої осені втратили старшого сина Віктора. На його честь на родинній садибі Матвієнків навесні буде закладено фруктовий сад. Ним опікуватимуться школярі, а вирощений урожай використовуватимуть на потреби школи та соціального закладу. До речі, напередодні дня святого Миколая всі мешканці стаціонарного відділення районного терцентру соціальної опіки над одинокими людьми отримали нове взуття. Подружжя Матвієнків традиційно привітало з днем святого Миколая й 133 мешканців села, яким виповнилося понад вісімдесят років, передавши їм і мед, і грошові пакети. Відчули опіку святого Миколая й малозабезпечені сім’ї: діти семи з них отримали верхній одяг, а шістьох — продуктові набори.

Християнський центр створюється у селі великого чеського вченого Івана Борковського.

У селі Чортовець, що на Городенківщині, в свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці на пагорбі біля церкви Святої Тройці урочисто освячено двоповерхову каплицю-ротонду. Під її куполом встановлено чотири статуї Божої Матері – Покрови (Північ), Люрдівської (Схід), Цариці Небес (Захід), Неустанної Помочі (Південь). Раз у рік, на празник Святої Анни, вони будуть повертатися за годинниковою стрілкою і розташуються із Сходу на Захід, з Півдня на Північ. За словами місцевого священика о. Василя, меценат і будівничий великого християнського центру у селі генеральний директор ПП «Вотум» з м. Івано-Франківська Роман Калин має на меті встановити на першому поверсі ротонди статую Божої Матері, яка тримає Сина Божого на руках після зняття Його з хреста.

*Москвофіли в Галичі перейшли на православ’я.

„Діло” в ч. 213 з 13 с. м. подає: „Православний Архимандрит Фільотей зі Львова посвятив в неділю 5 серпня с. р. православну парохію в Галичі. Після смерти пароха москвофіла о. Мик. Винницького частина збаламучених москвофілів перейшла на православ’я. Православний митрополит Дионізій прислав на православного пароха місіонаря Новицького.

Покарали священика

*Староство в Скалаті покарало о. І. Цимбалу, пароха Колодіївки, гривною 50 зл. або 5-дневною в’язницею за академію в честь Преосв. Івана Бучка в дні його іменин 7 липня с. р. Влада була повідомлена про ту академію і не заборонила її. Проти присуду внесено відклик.

Свята Марія

Дитя гойдає.

Яскрава Зірка

світ осяває.